На українському страховому ринку з’явився новий сегмент – правове страхування
Згідно з висновками експертів Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», найбільшими перешкодами для розвитку малого і середнього бізнесу в Україні є нестабільна політична ситуація, корупція, низький попит, податковий тиск, інфляція та складне податкове адміністрування. 1 січня 2017 року закінчується мораторій на позапланові перевірки бізнесу. А це означає, що чотири десятки різноманітних державних структур знову будуть тиснути на середній та малий бізнес, який й без того переживає важкі часи.
Вітчизняні підприємці намагатимуться протистояти цьому тискові в різний спосіб, в тому числі – позаправовий. Втім, враховуючи ситуацію, самі бізнесмени почали шукати правові інструменти, що можуть допомогти у вирішенні проблем у стосунках із державою. В липні цього року про свій вихід на страховий ринок України заявила молода українська компанія SPARE, яка пропонує цікаву, на наш погляд, серію страхових продуктів, що спрямовані на захист бізнесу та фізичних осіб. Про ситуацію на вітчизняному страховому ринку, про цілі та завдання компанії та особливості її продуктів Hubs поговорив з директором СК SPARE Сергієм Левчуком. На прохання співбесідника інтерв’ю подається українською мовою.
Про правове страхування
— В 2016 р. страховий ринок демонструє позитивну динаміку. Чому ваша команда вирішила виходити на ринок саме в сегменті страхування B2B? В ньому вище динаміка приросту, чи є й інші причини?
Дійсно, певна позитивна динаміка має місце на українському страховому ринку. Так, об’єм валових страхових премій у 1 кв. цього року, в порівнянні з таким же періодом 2015 р., збільшився на 35,8%. Обсяг чистих страхових премій збільшився на 1 235,7 млн грн. (24,7%). Збільшення валових страхових премій відбулося майже по всім видам страхування. Зокрема, найбільший ріст відбувся у страхуванні від нещасних випадків (збільшення валових страхових платежів на 120,2 млн грн. або на127,1%); страхуванні медичних витрат (збільшення на 75,7 млн грн. або на 93,5%); страхування відповідальності перед третіми особами (збільшення на 196,6 млн грн. або 88,4%).
В той же час ми, нинішня команда СК SPARE, зі свого власного бізнесового досвіду, зокрема – у сферах будівництва, інтернет-технологій, спортивного менеджменту, добре знаємо проблеми, з якими стикається український бізнес у стосунках з державними контролюючими органами.
Тому ми перетворили СК SPARE на нішеву компанію в сфері правового страхування. Саме таку позицію ми визначили для себе, коли наприкінці 2015 року повністю змінили власників та менеджмент СК SPARE, яку було засновано в 2014 році.
Сергій Левчук: Ми перетворили СК SPARE на нішеву компанію в сфері правового страхування
— Ви заявили про себе як про компанію, що виходить на ринок з принципово новими страховими продуктами в сегменті юридичного страхування. Що це таке? Чому вони принципово нові? Та як з’явилась саме ця ідея, який є зарубіжний досвід?
Можна сказати так: нічого не виникає на пустому місці. Коли суспільство відчуває якусь реальну потребу – приходить хтось, хто цю потребу намагається задовольнити.
В нашому випадку ми говоримо про правовий захист бізнесу, яким в Україні допоки ніхто не займається. Власне й у світі певні моменти правового страхування мають місце лише в окремих землях Німеччини та в окремих штатах США. До того ж в цивілізованому світі немає такої практики стосунків держави з бізнесом та суспільством, як у нас. Тому наш продукт – страховий поліс «Правовий» якісно відрізняється від зарубіжних продуктів.
Ми розробили та пропонуємо інструмент юридичного супроводу бізнесу у вигляді страхового поліса «Правовий серія А». Це перший продукт нашої компанії, який пропонує українському бізнесові страхування витрат на юридичну допомогу при виникненні претензій з боку органів державного контролю, оплачуючи послуги провідних юридичних компаній та адвокатів.
Тобто, ми пропонуємо нашим клієнтам зі середовища середнього та малого бізнесу доступні ціни, топових юристів, централізований підхід до страхування ризиків при індивідуальному підході до кожного клієнта.
Уточнюю, що наразі ми говоримо про Поліс «Правовий серія A»(admin), а в наших перспективних планах є ще серії B(business), C(crime), D(drive).
Суть полісу – в наданні його власникам юридичної допомоги від провідних юридичних компаній країни у випадках претензій з боку державних органів. Сьогодні SPARE співпрацює, зокрема, із компаніями ETERNA (ASTAPOV LAWYERS), GOLAW, Лавринович та Партнери, VOLKOV&PARTNERS, а також із іншими компаніями та веде пошук нових партнерів.
Поліс «Правовий» має три пакети: «Базовий», «Стандарт» та «Преміум». Пакет «Базовий» надає страхове покриття на суму 50 тис. грн. при вартості 4 992 грн. на рік (416 грн. на місяць). Пакет «Стандарт» надає страхове покриття на суму 100 тис. грн. при вартості 11 964 грн. на рік (997 грн. на місяць). Пакет «Преміум» надає страхове покриття на суму 150 тис. грн. при вартості 35 700 тис. грн. на рік (2975 грн. на місяць). Кількість страхових випадків у пакетах – відповідно 1, 3 и 5.
При настанні страхового випадку володар поліса звертається до компанії SPARE, його заявка розглядається, оцінюється, а потім до справи стають кращі юристи країни, котрі на практиці виграють до 80% справ на користь бізнесу. Оце, власне, й все.
Сергій Левчук: Ми пропонуємо нашим клієнтам зі середовища середнього та малого бізнесу доступні ціни та топових юристів
Про стосунки бізнесу з державою
— Як ви аргументуєте, що на такий продукт буде попит? Бізнес в Україні звик до вирішення проблем через хабарі. Є бізнес, який має власних юристів. На яких клієнтів розраховані ваші послуги, чому ви вважаєте, що ці послуги будуть доречними для потенційних клієнтів?
— Давайте подивимось на економічну картину в Україні в цілому. Очікувані реформи не йдуть, багато процесів застрягло в радянському минулому. Бізнес в Україні випереджає державні інституції та при цьому почувається далеко не кращим чином. Постійні зміни вітчизняного законодавства, погіршення фіскальної політики, невизначеність у бюджетуванні, зниження банківської ліквідності, валютні обмеження, відсутність зовнішнього фінансування – все це супроводжує український бізнес останнім часом.
Нагадаю, що 1 січня 2017 року закінчується мораторій на позапланові перевірки бізнесу. А це означає, що чотири десятки різноманітних державних структур – від податкової та пожежної до екології та метрології – знову пресуватимуть середній та малий бізнес в Україні, який й без того ледве виживає. Й бізнес буде намагатися звично вирішувати проблеми традиційними, частіш за все – неправовими методами.
Чесно кажучи, це набридло, та це огидно.
Якщо ми хочемо бути європейцями, нам необхідно міняти правила стосунків бізнесу та суспільства з державою в цілому. Страхова компанія SPARE хоче стати інструментом змін суспільних відносин в країні. Ми хочемо протиставити силу права праву сили – в тому числі, через інструмент правового страхування. Ми хочемо допомогти законослухняному бізнесові та запровадити європейські цінності на особистому рівні – жити та працювати за правилами, а не «по понятіям».
Ми віримо в шанс України стати ефективною правовою державою, де бізнес буде розвиватися гідно, впевнено, із можливістю нарощування ділової репутації та стабільністю партнерських відносин.
Що ми пропонуємо на практиці. Наша цільова група це переважно середній та малий бізнес, який не має власних юристів. Саме на таких підприємців спрямований страховий поліс «Правовий серія А», чиї пакети можна придбати щомісячними платежами або відразу на рік. Йдеться про страхування ризиків від позапланових перевірок з боку Державної фіскальної служби та інших органів державного контролю (залежить від обраного пакету). Як я вже зазначив, вартість полісу стартує від 416 грн. на місяць (4992 грн. на рік) при страховому покритті від SPARE вартості наданих бізнесу юридичних послуг до 50 тис. грн. Витрати підприємця у такому випадку складуть всього 0,05-0,17% від річного доходу в 3-10 млн грн. Фінансові ризики при інших варіантах вирішення питань, у тому числі при прямому замовленні юридичних послуг, на практиці складають десятки тисяч гривень – або в 10-15 разів вище. Наприклад година консультації в провідних юридичних компаніях коштує біля 5000 грн. Саме тому ми бачимо, що це може бути привабливо та вигідно для представників українського середнього та малого бізнесу.
Сергій Левчук: Ми хочемо протиставити силу права праву сили – в тому числі, через інструмент правового страхування
— Чи не замало буде чотирьох юридичних компаній для виконання можливих зобов’язань по полісу «Правовий»? Плануєте розширення?
— Звичайно, плануємо й ведемо перемовини із потенційними партнерами. Ми співпрацюємо із юридичними компаніями, які посідають високі позиції в рейтингах, мають хорошу репутацію, а також поділяють наші підходи та прагнуть змінити країну на краще. Коли мова йде про непублічні компанії, то ми звертаємо увагу на їхню спеціалізацію та професійний рівень працівників.
— З одного боку, в Україні поширена практика, коли контролюючі органи проводять перевірки з корупційною метою. З іншого боку, не секрет, що далеко не весь бізнес в Україні дотримується норм захисту споживача, вимог податкового законодавства. Що ви з цього приводу думаєте, та як ви плануєте балансувати між безвідповідальністю бізнеса та неправомірними вимогами чиновників?
— Все це так і є, на жаль. Проте ми не боремося ані з державними чиновниками, ані з недобросовісним бізнесом. Наше завдання – створити для бізнесменів такі умови, коли їм буде комфортніше та ефективніше працювати за допомогою правових механізмів, а не вигадувати всілякі схеми. Створити умови та надати інструменти. І ми розуміємо, що зміни не відбудуться одномоментно. Головне – задати вектор змін.
— В Україні останні два роки активно намагаються провести дерегуляцію, вводять мораторій на перевірки. Як компанія, що пропонує інструменти по захисту бізнесу, оцініть – як змінилась ситуація за цей час? Чи є полегшення для бізнесу з точки зору правомірності тих чи інших перевірок?
Нагадаю, що в рейтингу Всесвітнього банку Doing Business Україна за показником «Ведення бізнесу» в 2016 р. піднялася на 4 пункти – з 87-го місця на 83-е (з 189 країн світу). Тобто, бачимо певну позитивну динаміку. Свою роль тут зіграло й запровадження мораторію на перевірки бізнесу, який продовжили до кінця 2016 р. Цей мораторій дійсно є одним з інструментів дерегуляції. Офіційні статистичні данні ДФС свідчать про зниження середньо-квартальної кількості непланових податкових перевірок з 6,8 тис. у 2014 р. до 4,4 тис. у 2015 р., коли було запроваджено мораторій.
Проте частка позапланових перевірок залишається протягом року мораторію надмірно високою – більше ніж 83%, а її зменшення з 3-го кварталу 2015 р., що припинилося вже в 1-му кварталі 2016 р., навряд чи можна визнати суттєвим. Отже кількість позапланових перевірок все одно велика.
Ще один показник. Офіс бізнес-омбудсмена України, що запрацював у травні 2015 р., за рік отримав 970 скарг від українських підприємців, з яких було закрито 447. Тобто бачимо, що при всіх полегшеннях попит на правову допомогу є.
Про ризики
— Чи не ризиковий це сегмент, саме враховуючи специфіку України, адже можлива ситуація, коли після зняття мораторію на кількість виплат по страховим випадкам перевищить об’єм премій?
Будь-який бізнес пов’язаний із ризиками. Щодо страхового бізнесу, тут головні ризики пов’язані з державою. Це регулятор, який дотримується системи подвійних стандартів, оперуючи механізмами старих часів. І це особливості законодавства. Наприклад, в 2012 році страховий ринок України перейшов на міжнародні стандарти фінансової звітності, котрі термінологічно не відповідають «Закону про страхування». Скажімо, в стандарті говориться «нараховані премії», а в законі – «надходження страхових премій». Чого дотримуватись й що виконувати?
Власне в нашому бізнесі можуть статися будь-які катастрофічні випадки. Але ми будували наші тарифи з урахуванням коливань збитковості, які теоретично можуть бути. Питання – у величині ймовірності.
Ну, а в плані оптимістичних перспектив, ми сподіваємося на свою нішевість та бутиковість. Кажучи мовою бізнесу, ми є бутиковою компанією – якщо порівнювати нас із гігантами страхового бізнесу, котрі беруть масовістю свого охоплення. Якщо згадати відому типологію конкурентних стратегій американського економіста Майкла Портера, то SPARE належить до категорій «лисиць» та «ластівок». Подібно лисицям, ми знайшли нори – ніші на ринку, а подібно ластівкам, ми паримо над ситуацією зверху, володіючи унікальним інструментарієм. На масштаби діяльності гігантів ринку, за Портером – «слонів» та «бегемотів» – ми не претендуємо, але на свій унікальний сегмент покладаємо надії.
— Які, на ваш погляд, основні помилки допускає бізнес при контакті із перевіряючими? Що їм треба враховувати та як себе вести?
— Велика проблема наших підприємців полягає в тому, що вони не володіють правовою грамотністю – тобто погано знають як свої права та обов’язки, так і права та обов’язки перевіряючих. Тому й невірно реагують на претензії. Треба читати закони та нормативні акти. Бізнесмени мають знати – хто може, а хто не може їх перевіряти. Мають знати, що в разі невірно оформлених документів на право проведення перевірки (направлення на перевірку, копія наказу на перевірку, посвідчення працівника) можна не допустити перевіряючих або звернутися до адміністративного суду тощо.
Коли ж підприємці цього не знають та ще й заощаджують на юридичному супроводі бізнесу, а потім надто пізно підключають фахових юристів – тоді й мають проблеми.
Сергій Левчук: Велика проблема наших підприємців полягає в тому, що вони не володіють правовою грамотністю
— Як ви оцінюєте передачу регуляторних функцій по страховому ринку НБУ у відповідності до законопроекту №2413-а, що недавно прийнятий в першому читанні?
Дійсно, з 2017 року регуляторним органом у сфері страхування замість Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стане Національний банк України. Ми сприймаємо цю подію неоднозначно. Там є свої об’єктивні плюси та свої суб’єктивні мінуси.
НБУ має кращий регуляторний досвід, ніж Нацкомісія, має більше інструментів для того, щоб здійснювати регуляторний вплив, має доступ до банківського ринку. НБУ має добрі напрацювання та більш прогресивну ідеологію: впливати через регуляторні документи, а не через ліцензування, як це робить Нацкомісія. До того ж це світова тенденція: наприклад, у Казахстані вже кілька років страховий ринок регулює Національний банк.
Проте ці плюси стосуються НБУ як інституції. Але ми бачимо, що реальні люди, які керують НБУ, іноді створюють великі суб’єктивні ризики для певних гравців ринку. Є випадки виграних судів щодо безпідставних та беззаконних дій НБУ. І хоча справи виграно, проте тих банків вже нема. Тож страховий ринок припускає, що після зміни регулятора хтось з компаній може зникнути.
Крім того, ринок побоюється переходу на регуляцію платоспроможності страхових компаній за європейськими правилами. Європа знаходиться в кінці десятирічного процесу регулювання страхового ринку за новими правилами, але й там сьогодні розуміють, що моделі, закладені як основа регулювання, не дуже відповідають практиці. А в Україні страховий ринок тільки розвивається, у нас нема опису ринків, немає математичної моделі. І якщо новий регулятор почне цвяхами прибивати європейську модель до голів українських страховиків, нічого доброго з того не буде.
— Які ще продукти по захисту бізнесу плануєте запроваджувати. Наразі в Україні права інвесторів захищені дуже слабо, при цьому на кожному кроці чутно про ті чи інші рейдерські захвати підприємств?
– Так. Ми намагаємось оперативно реагувати на потреби на виклики ринку. Саме тому плануємо в найближчий термін запровадити страховий поліс «Правовий серія R», який власне позиціонуємо як «Антирейдер».
