Активи ліквідованих банків розпродали за 23% від їхньої оціночної вартості
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та уповноважені ним особи реалізували активи неплатоспроможних й ліквідованих банків за суттєво нижчою ціною у порівнянні з їх балансовою і оціночною вартістю. Така ситуація спричинила недоотримання вкладниками та іншими кредиторами банків десятків мільярдів гривень.
До такого висновку прийшла Державна аудиторська служба України за результатами аудиту діяльності ФГВФО, заявила голова служби Алла Басалаєва.
Зазначається, що Фонд списав 47,5 млрд грн дебіторської заборгованості банкам, які припинили реєстрацію юрособи. Матеріали аудиту передано до правоохоронних органів.
«Відповідно до законодавства, основне завдання Фонду – гарантувати повернення вкладів кожному вкладнику в разі ліквідації банку. Саме з цією метою здійснюється продаж активів (майна) неплатоспроможних і ліквідованих банків.
Продаж майна (активів) ліквідаторами банківських установ здійснювався на відкритих торгах (аукціонах) через електронну торгову систему «Prozorro.Продажі» та іноземні електронні майданчики», – йдеться в повідомленні служби.
За даними Держаудитслужби, станом на початок квітня 2024 року у процесі ліквідації перебували 54 неплатоспроможних банків. Балансова вартість проданих активів неплатоспроможних банків становила 631,2 млрд грн. Оціночна – 92,3 млрд грн.
«Утім, навіть за такі кошти ліквідатори не змогли продати активи банків. Фактично отримано лише 21,2 млрд грн. Тобто вартість продажу банківських активів склала всього 3,4% їхньої балансової вартості та 23% – оціночної», – зазначила Алла Басалаєва.
В Держаудитслужбі вважають, що одна із основних проблем під час реалізації активів – знецінення їхньої вартості. І наводять приклад: пул активів трьох банків було продано за 124,6 млн грн, тоді як оціночна вартість лише одного бізнес-центру в обласному центрі становила 228 млн грн.
«Такий продаж активів неплатоспроможних банків призвів до неможливості повернення банками у повному обсязі коштів юридичним особам, у тому числі – Фонду гарантування вкладів. Це, своєю чергою, призвело до списання Фондом 47,5 млрд грн дебіторської заборгованості банкам, які припинили реєстрацію юрособи. Таким чином, значна сума заборгованості банків та існуюча тенденція її списання позбавляє Фонд можливості в повному обсязі погасити взяті зобов’язання», – наголосила голова Держаудитслужби.
За інформацією ФГВФО, станом на 1 листопада 2024 року банки у ліквідації задовольнили вимоги кредиторів на 70,8 млрд грн. З них понад 18 млрд грн погашено забезпеченим кредиторам, зокрема 16,4 млрд грн – Національному банку України (включно за рахунок звернення стягнення на предмет застави та майна поручителів).
Це складає всього 20,6% від загальною суми кредиторських вимог, яка на 1 листопада була майже 343 млрд грн.
Задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів, відбувається внаслідок продажу та управління активами цих банків. Зокрема, від погашення кредитів, від доходів за цінними паперами, від оренди майна та з інших джерел.
«Розрахунок з кредиторами банків, що потрапляють в управління Фонду, безпосередньо залежить від якості портфеля активів у цих банках. Поза іншим від наявності цінного заставного майна. Під час війни додався фактор територіального розташування цього майна. Окрім того, важливим є продовження обслуговування кредитів. Також суттєво впливає фактор судових обтяжень», – пояснює складності ринку NPL (non-performing loans, непрацюючі кредити) директорка Департаменту ліквідації банків ФГВФО Тетяна Старцева.
Як писав Hubs.ua, 7 листопада 2024 р. Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення про арешт низки активів Костянтина Жеваго за позовом ФГВФО про стягнення 46 млрд грн на відшкодування збитків, завданих банку «Фінанси і кредит».
Ще у одній голосній справі, про стягнення з ексакціонера збанкрутілого «Дельта Банку» Миколи Лагуна 23 млрд грн (теж позов Фонду), суд прийняв рішення проводити засідання у закритому режимі.
Ми також повідомляли, що НБУ через 10 років з початку «банкопаду» вирішив створити інфраструктуру з урегулювання непрацюючих кредитів. На початок 2024 року заборгованість за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків перед Нацбанком складала 37,2 млрд грн.
