В апеляції підтвердили арешт активів Жеваго та Ferrexpo на 46 млрд грн за позовом Фонду гарантування вкладів

Арешт накладений на 50,3% статуту підприємств групи Ferrexpo та на всі рахунки Жеваго у межах суми позову

7 листопада 2024 р. Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення про арешт низки активів Костянтина Жеваго за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), повідомила на цьому тижні пресслужба Фонду.

В релізі ФГВФО йдеться про те, що Костянтин Жеваго та належна йому Ferrexpo AG намагались оскаржити, по-перше, арешт частини активів, що були заарештовані у 2023 році як забезпечення позову Фонду гарантування у судовій справі №910/268/23.

Зокрема, оскаржувався арешт 1% від статутного капіталу в ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат».

По-друге, намагались оскаржити арешт усіх інших наявних в Україні активів власника банку «Фінанси та кредит», якого Фонд добився у суді у липні 2024 р.

На момент підготовки новини відповідні ухвали суду ще опубліковані не були.

«Нинішнє рішення Північного апеляційного господарського суду дозволяє зберегти заарештовані активи та у разі позитивного рішення суду за позовом Фонду гарантування до Костянтина Жеваго на 46 млрд грн (справа №910/268/23) за рахунок їх стягнення отримати відшкодування збитків, завданих банку та його кредиторам діями акціонера банку «Фінанси та кредит». Ця справа нині перебуває на етапі підготовчих засідань у суді першої інстанції», – повідомили у ФГВФО.

Мова йде про два судових засідання.

По першому з них Ferrexpo оскаржував рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2024 року. Зокрема, суд відмовив Ferrexpo AG у задоволенні клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 березня 2023 р.

Зокрема у березні 2023 р. суд наклав арешт на 50,3% від статутного капіталу згаданих вище гірничо-збагачувальних комбінатів. Ці корпоративні права опосередковано через Ferrexpo належать Костянтину Жеваго, який втік з України у 2019 р. Арешт накладений за заявою ФГВФО для забезпечення позову до Жеваго на 46 млрд грн. Справа за цим позовом відкрита на початку січня 2023 р. через звинувачення Жеваго у нанесенні збитків вкладникам та кредиторам банку «Фінанси і кредит», яким він володів до банкрутства.

Так от у липні 2024 року Ferrexpo намагалось зняти арешт на 1% статуту. А залишити в силі арешт на залишок – 49,3%. Ймовірно таким чином біглий бізнесмен намагався зняти з під арешту контрольні частки корпоративних прав у своїх підприємствах для подальшої можливості виведення активів.

По другому судовому засіданню від 7 листопада Жеваго та Ferrexpo оскаржували рішення Господарського суду міста Києва від 17 липня 2024 року. Зокрема, суд задовольнив заяву Фонду про додатковий арешт коштів, які знаходяться на всіх рахунках Жеваго у всіх банківських установах, а також на належне йому майно в межах суми позову близько 46 млрд грн.

Як писав у вересні Hubs.ua, ДБР довів до суду справу на 370 млн грн. проти Полтавського ГЗК. За даними ДБР керівництво комбінату протягом 2019-2021 років протиправно розпоряджалося корисними копалинами. Не маючи спеціального дозволу на користування надрами воно незаконно реалізувало тонни мінеральної сировини на майже 80 млн грн.

Потім через залучені до схеми підприємства цю ж саму сировину перепродали набагато дорожче. Зокрема, топ-менеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин.

Жеваго з 2019 року знаходиться у розшуку у справі ДБР про виведення $113 млн з підконтрольного йому збанкрутілого у 2015 році банку «Фінанси та Кредит».

Завдані банкрутством банку збитки набагато більші, ніж $113 млн (нині це 4 більше млрд грн). ФГВФО повідомляв, що банк був винен кредиторам 31,18 млрд грн, з яких станом на 1 жовтня 2022 року залишались незадоволеними вимоги фізичних і юридичних осіб на загальну суму 27,47 млрд грн. Що фактично і є збитками кредиторів банку.

Сам Фонд не зміг повернути 7,57 млрд грн із майже 10 млрд грн, виплачених вкладникам банку у межах гарантованої суми.

Крім того, борг банку перед Національним банком України за кредитами рефінансування станом на 1 жовтня 2022 року складав 6,2 млрд грн.

За оцінками Фонду гарантування, із 40,4 млрд грн кредитного портфеля банку позики на понад 23 млрд грн було видано пов’язаним із Жеваго особам. При цьому 5 млрд грн безнадійних кредитів компанії з орбіти Жеваго отримали вже після визнання банку проблемним на початку 2015 року.

У кінці 2022 року на запит України Жеваго арештували на гірськолижному курорті у Франції у рамках справи ДБР по банку «Фінанси і кредит». У листопаді 2023 року Франція остаточно відмовила українським правоохоронцям в екстрадиції Жеваго, мотивуючи це війною з росією.

Також 6 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) підтвердив заочний арешт Жеваго. Зокрема ВАКС відхилив апеляцію захисників бізнесмена на рішення слідчого судді від 10 липня про заочний арешт Костянтина Жеваго. Мова йде про іншу справу – підозру у хабарі суддям та голові Верховного Суду Всеволоду Князєву.

*

Top