Менеджмент підприємства звинувачується у незаконних схемах реалізації корисних копалин
Державне бюро розслідувань скерувало до суду обвинувальний акт стосовно сімох посадовців та службових осіб ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», заявили у прес-службі ДБР.
Комбінат входить у групу Ferrexpo та на 50,3% належить Костянтину Жеваго, який ще у 2019 році втік за кордон.
«Менеджмент товариства, яке належить олігарху–втікачу, привласнив десятки мільйонів гривень. Керівництво комбінату протягом 2019-2021 років протиправно розпоряджалося корисними копалинами загальнодержавного значення. Не маючи спеціального дозволу на користування надрами воно незаконно реалізувало тонни мінеральної сировини на майже 80 млн грн.», – повідомляють у бюро.
За даними ДБР, потім через залучені до схеми підприємства цю ж саму сировину перепродали набагато дорожче. Зокрема, топ-менеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Сума оборудки становила понад 370 млн грн.
«Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна», – зазначили у відомстві.
Полтавський ГЗК (м. Горішні Плавні, Полтавська обл.) переробляє залізні руди представлені магнетитовими та кумінгтоніто-магнетитовими кварцитами в концентрат та виробляє залізорудні котуни.
Входить в групу компаній Ferrexpo, яка на 50,3% належить Костянтину Жеваго.
Жеваго з 2019 року знаходиться у розшуку у справі ДБР про виведення $113 млн з підконтрольного йому збанкрутілого у 2015 році банку «Фінанси та Кредит».
Як писав «Бізнес Цензор» завдані банкрутством підконтрольного Жеваго банку «Фінанси та Кредит» збитки набагато більші, ніж $113 млн (нині це 4 більше млрд грн). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомляв виданню, що банк був винен кредиторам 31,18 млрд грн, з яких станом на 1 жовтня 2022 року залишались незадоволеними вимоги фізичних і юридичних осіб на загальну суму 27,47 млрд грн. Що фактично і є збитками кредиторів банку.
Зокрема, сам Фонд не зміг повернути 7,57 млрд грн із майже 10 млрд грн, виплачених вкладникам банку у межах гарантованої суми.
Крім того, борг банку перед Національним банком України за кредитами рефінансування станом на 1 жовтня 2022 року складав 6,2 млрд грн.
За оцінками Фонду гарантування, із 40,4 млрд грн кредитного портфеля банку позики на понад 23 млрд грн було видано пов’язаним із Жеваго особам. При цьому 5 млрд грн безнадійних кредитів компанії з орбіти Жеваго отримали вже після визнання банку проблемним на початку 2015 року.
У кінці 2022 року на запит України Жеваго арештували на гірськолижному курорті у Франції у рамках справи по банку «Фінанси і кредит». У листопаді 2023 року Франція остаточно відмовила українським правоохоронцям в екстрадиції Жеваго, мотивуючи це війною з росією.
За повідомленням «Інтерфакс-Україна», у серпні 2024 року судові виконавці у межах справи за клопотанням ФГВФО наклали арешт на 49,3% акцій Полтавського ГЗК. Цей забезпечувальний захід був застосований у межах судової справи за позовом Фонду про стягнення 46 млрд грн. з Жеваго як ексвласника «Фінанси та Кредит».
6 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) підтвердив заочний арешт Жеваго. Зокрема ВАКС відхилив апеляцію захисників бізнесмена на рішення слідчого судді від 10 липня про заочний арешт Костянтина Жеваго. Мова йде про іншу справу – підозру у хабарі суддям та голові Верховного Суду Всеволоду Князєву.
