Один із найефективніших інструментів очищення банківських балансів – продаж прав вимоги
Рівень непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі повернувся до довоєнних позначок, що свідчить про стійкість банківського сектору та його готовність підтримувати економіку навіть в у складних воєнних умовах.
Таку думку висловив Юрій Пінчук, партнер, заступник керівника практики по роботі з NPL та Due Diligence адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group, коментуючи підсумки ринку NPL за перше півріччя 2025 року.
За даними Національного банку України, частка NPL у банківському секторі станом на 1 липня 2025 року скоротилася до 27%, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення, коли частка непрацюючих кредитів у портфелі банків складала понад 39%.
«Лише за шість місяців цей показник зменшився на 3,3 в .п., і така позитивна динаміка стала можливою завдяки зростанню обсягів нових, якісних кредитів: кредитний портфель у банківській системі за цей період збільшився на 133,7 млрд грн або 10,3% – до 1,432 трлн грн», – коментує дані НБУ Пінчук.
За його словами, частка проблемних кредитів фізичних осіб знизилася на 1,5 в. п., до 14%, що свідчить про відновлення платіжної дисципліни позичальників та активізацію споживчого кредитування. У корпоративному ж секторі результати ще помітніші – зменшення на 3,5 в. п., до 35,5%, що пояснюється зростанням кредитування бізнесу для відновлення та розвитку після воєнних втрат.
За групами банків найкращі показники зберігають приватні українські фінустанови (9,9%) та банки з іноземним капіталом (9,5%). Державні банки поки що мають найвищу частку проблемної заборгованості – 38,5%.
Однак, як пояснює фахівець, значна її частина припадає на так звані «старі» борги, успадковані з кризових періодів та пов’язані з неповерненням великих кредитів. Якщо виключити ці історичні зобов’язання, рівень NPL у держбанках знижується до 21,6%, а в системі загалом — до 16,1%.
Зниження частки NPL, на думку Пінчука, є важливим сигналом оздоровлення банківської системи та зростання довіри до фінансового сектору, що створює сприятливі умови для розширення кредитування економіки. Банки не лише активно нарощують нові позики, а й ефективно працюють із проблемними портфелями, реструктуризують борги, укладають мирові угоди та списують безнадійні кредити. Наприклад, той же ПриватБанк оголосив про плани до кінця 2025 року реалізувати через електронний майданчик СЕТАМ проблемні кредити фізичних осіб на суму близько 5 млрд грн.
«Продаж прав вимоги — один із найефективніших інструментів очищення банківських балансів. Він дозволяє не лише зменшити частку токсичних активів, але й отримати реальні грошові надходження, на відміну від списання, яке є лише технічним бухгалтерським прийомом. Наприклад, у 2024 році банки України формально знизили рівень NPL з 37,4% до 30,3%, але переважно за рахунок списання понад 82 млрд грн безнадійних боргів. Це не створює доданої вартості для системи, а лише косметично покращує статистику», — зауважує партнер Investment Lawyer Group.
За прогнозами Пінчука, якщо нинішня тенденція зберігатиметься, то до кінця 2025 року частка NPL у банківському секторі України може знизитися до 25% і нижче. Цьому сприятиме подальше зростання кредитного портфелю банків та активна робота з реструктуризації і стягнення проблемної заборгованості.
Водночас темпи зниження можуть бути стриманими через воєнні ризики та нестабільність у деяких галузях економіки. Проте, навіть за такого сценарію, на переконання фахівця, показник NPL залишатиметься одним із ключових індикаторів стійкості фінансової системи та відновлення економічної активності в Україні.
