Чимало українців все ще не почуваються «своїми» і розглядають повернення додому як реальну опцію
Майже половина (45,3%) опитаних українців заявили, що «не знають», чи залишаться в Польщі, бо їхнє рішення залежить від обставин. Ще 13,2% хочуть залишитися назавжди, якщо буде стабільність, і стільки ж – уже зараз планують будувати життя у Польщі надовго. Натомість 17,9% планують повернення до України, щойно це стане безпечно, а 10,4% — залишаються ще на кілька років, але вважають Польщу тимчасовим притулком.
«Ці дані – важливий сигнал для українського суспільства й держави: за умов безпеки, стабільності та чіткої державної політики повернення не лише можливе, а й бажане для багатьох», – про це повідомив аналітичний центр (АЦ) Gremi Personal по результатам соціологічного дослідження мігрантів у семи найбільших містах Польщі.
Дані дослідження свідчать: попри роки життя за кордоном, чимало українців все ще не почуваються «своїми» і розглядають повернення додому як реальну опцію.
Для 30,7% найважливішим фактором є впевненість у завтрашньому дні, 23,6% — можливість бути поруч із родиною, 15,1% — звичне оточення. І лише 10% назвали визначальним хорошу роботу. Це означає: економічні мотиви — не єдині. Сильна емоційна та культурна прив’язаність до України не зникла, а лише відкладається.
Водночас кількісні показники інтеграції українців у польське суспільство виглядають позитивно. Понад 80% опитаних мають стабільну роботу, часто з перспективою залишитися надовго.
«Що розбиває навязувальний політичний маніпулятивний міф про соціальну пасивність чи утриманство українців. Але за цими формальними ознаками криється глибша тенденція – Українці у Польщі дедалі більше перебувають у стані соціальної невизначеності. Лише 11% респондентів вважають себе повністю інтегрованими, ще третина — «наполовину своїми», – зауважують в АЦ Gremi Personal.
Серед головних причин – не відсутність документів чи незнання мови, а відсутність відчуття прийняття з боку суспільства. 69% респондентів стикалися з негативним ставленням. Половина – майже не мають неформального контакту з поляками поза роботою.
При цьому у відкритих відповідях неодноразово згадується, що негативна реакція посилилась під час передвиборчих кампаній та економічної нестабільності – коли саме іноземці, зокрема українці, у звинуваченнях поляків стають зручними «винними» за зниження зарплат, черги до лікарів чи конкуренцію за соціальні ресурси.
Ключові висновки Аналітичного центру:
— результати дослідження демонструють, що навіть за умов формальної інтеграції – наявності роботи, житла та тривалого перебування – значна частина українців у Польщі зберігає відчуття соціального відсторонення. Це формує ситуацію глибокої амбівалентності: з одного боку – економічна стабільність і побутова впорядкованість, з іншого – брак емоційної безпеки, прийняття та довгострокової перспективи.
— для України це створює реалістичне вікно можливостей для формування політики повернення. Значна частина громадян за кордоном не вкоренилась остаточно й готова розглядати репатріацію за умови базових гарантій – безпеки, роботи, житла та передбачуваного державного курсу. Водночас для Польщі ці результати – сигнал до перегляду комунікаційної та інтеграційної політики, аби уникнути втрати кадрового ресурсу, який сьогодні є критично важливим для її економіки.
Про дослідження:
У травні-червні 2025 року Аналітичний центр Gremi Personal провів репрезентативне соціологічне дослідження серед громадян України, які проживають у Польщі. Опитування охопило 1560 респондентів у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Гданську, Познані, Лодзі та Щеціні.
Метод збору даних – структуроване анкетування в онлайн- та офлайн-форматі. Статистична похибка не перевищує ±2,5%. Тематика дослідження охоплювала ідентичність, досвід інтеграції, дискримінацію, образ у медіа та умови, за яких українці відчувають себе інтегрованими у польське суспільство.
