Прийняття податкового Законопроекту №2524: у ЄБА не розуміють показові зустрічі держорганів з бізнесом

Ситуація, що склалася зі вступом в силу норм Закону 466, викликала негативну реакцію бізнес-спільноти, повідомляє Європейська бізнес асоціація (ЄБА).

Згідно повідомленню, йшлося про невдоволення бізнесу як строками початку застосування окремих норм, так і змістом деяких норм. Це технічні неузгодженості, оподаткування контрольованих іноземних компаній, принцип ділової мети, правила тонкої капіталізації, зміни щодо іноземних представництв та інші.

«Так, у проєкті Закону 2524 була низка позитивних пропозицій, які були напрацьовані спільно робочою групою за участю представників найбільших бізнес Асоціацій при Офісі Президента України», — нагадають у ЄБА.

Зокрема, бізнес сподівався на перенесення початку застосування нових правил оподаткування:

– щодо контрольованих іноземних компаній (КІК),

– щодо постійних представництв нерезидентів,

– щодо застосування податку на доходи нерезидентів.

Загалом, під час зустрічей в рамках РГ при ОПУ було озвучено зауваження до значно більшої кількості норм Закону 466. Водночас, в проєкті закону №2524, було враховано меншу кількість пропозицій від бізнесу. Крім того, в результаті голосування 14 липня у Верховній Раді було прийнято версію законопроєкту (№2524), де враховано ще менше пропозицій і ця версія абсолютно не влаштовує спільноту.

«Іншими словами, навіть ці незначні поступки для бізнесу не вдалось залишити в результаті голосування в ВРУ. Відповідно, виникає риторичне питання, для чого відбувались показові зустрічі держорганів з бізнесом у офісі Президента. На думку спільноти, дана ситуація являє собою черговий тиск на бізнес», — зазначають в асоціації.

Відповідно, Європейська Бізнес Асоціація закликає Президента повернути даний Закон України на доопрацювання, а депутатів і органи влади – продовжити роботу над помилками у податковому законодавстві із залученням представників бізнесу, а саме щодо:

1. «ділової мети». Визначення «ділової мети» є фіскальним і ставить платника податку в програшне становище. Наприклад, будь-яке коригування трансфертних цін може призвести до того, що контролюючі органи будуть вважати таку операції здійсненою без ділової мети. Пропоновані правила збільшують недоречну дискрецію контролюючих органів та призведуть до збільшення спорів між бізнесом та податківцями.
2. правил щодо вирахування процентів. Так, спільнота пропонує обмежити застосування цих правил лише операціями з пов’язаними особами-нерезидентами. У будь-якому випадку закликаємо не допустити застосування цих обмежень до операцій між платниками податку-резидентами. Окрім того, правила потребують уточнень, зокрема, у частині застосування до капіталізованих процентів.
3. «умовних дивідендів». Зазначені норми здатні призвести до суттєвого збільшення податкового навантаження на бізнес навіть за умов неупередженого застосування нових правил контролюючими органами. З огляду на незвичність пропонованих правил, окрім збільшення податкового навантаження варто очікувати збільшення кількості спорів з приводу коректності застосування цих правил контролюючими органами.
4. Також спільнота вважає, що потрібно продовжити обговорення напрямку змін до правил ТЦУ «сировинних товарів». Запропоновані зміни розширюють права податкових органів, покладаючи при цьому значний тягар на платників податків. Закон №466 суттєво змінює правила встановлення відповідності умов контрольованих операцій з експорту/імпорту сировинних товарів принципу «витягнутої руки» ТЦУ (ст. 39), при цьому є низка норм, які вносять невизначеність та суб’єктивізм в підходи до аналізу.
5. Норми щодо юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн та мають місце ефективного управління на території України видаються недопрацьованими та неузгодженими із низкою інших норм кодексу. Тож необхідно відтермінувати, як мінімум, до 2021 року, норми щодо виконання нерезидентами функцій податкових агентів за операціями з певними інвестиційними активами.
6. Також спільнота пропонує суттєво переглянути підхід до застосування змін внесених до пп.215.3.4. стосовно застосування акцизного податку до метаноломістких розчинів. Крім того, розглянути можливість перехідного періоду для підготовки до застосування нових норм та продовжити дискусію щодо особливостей оподаткування метаноломістких розчинів, зокрема, щодо доцільності їх внесення до підакцизних товарів.
7. Водночас, розглянути варіант поступового підвищення ставок акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) з 2021 року до 2025 року на 35% і щорічним підвищенням з 2026 року до 2030 року на 10% включно, та, одночасно переглянути графік підвищення ставок акцизного податку на сигарети, встановленого Податковим кодексом України, шляхом його розширення до 2030 року із 10% щорічним підвищенням ставок.
8. Визначити перехідні положення щодо застосування процедури взаємного узгодження, ініційованої платниками до набрання чинності Законом № 466.
9. Уточнити, що податкове коригування по штрафам та пені за порушення законодавства (п. 140.5.11) не застосовується, поки зазначений штраф не було сплачено платником. Адже наразі можливе прочитання поточної редакції закону, за яким необхідно здійснювати коригування на суму штрафу, навіть якщо платник цей штраф оскаржує.
10. Виправити норми щодо початку застосування положень щодо плати за землю/ податку на нерухомість об’єкти оподаткування яких, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до Закону юридичні особи повинні нараховувати зобов’язання з вищезазначених податків з 1 березня 2020 року самостійно. Термін дії даної норми має бути перенесений на 1 жовтня 2020 року.

Нагадаємо, 14 липня Верховна Рада підтримала в другому читанні і в цілому законопроект №2524, який розширює можливості підприємців при використанні електронного кабінету платника податків.

Відзначимо, раніше Федерація роботодавців України (ФРУ) наполягала на доопрацюванні змін до закону 466 з урахуванням пропозицій бізнес—спільноти.