Втім, аналітики підкреслюють, що інформаційна деескалація поки що не означає зниження реальних ризиків для українців
За липень 2026 року зафіксовано зріст обсягу публікацій, у яких польські користувачі засуджують ксенофобію, етнічну стигматизацію та насильство проти українців. Такими є висновки дослідження аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal за результатами аналізу польськомовного інформаційного простору у липні 2026 року.
Під час дослідження аналітики проаналізували відкритий контент у Facebook, X, TikTok, YouTube, Instagram. До дослідницького масиву увійшли публічні дописи й коментарі користувачів, обговорення під публікаціями польських ЗМІ, відеоматеріали, публікації суспільно-політичних сторінок і груп, а також контент зі згадками про українців, Україну, міграцію, зайнятість, злочинність, історичну пам’ять та міжетнічні відносини.
При цьому експерти застосовували комбіновану методологію, що включала кількісний контент-аналіз, якісний дискурс-аналіз і ручну верифікацію публікацій із потенційними ознаками мови ворожнечі.
Як показав моніторинг, у липні, в порівнянні із червнем, зменшилася частка найбільш радикального антиукраїнського контенту. Насамперед ідеться про прямі етнічні образи, дегуманізуючу лексику, колективне звинувачення всіх українців у діях окремих осіб, заклики до колективного покарання, виправдання фізичного насильства та вимоги обмежити права людей лише через їхнє українське походження.
Водночас негативні дискусії щодо міграції, соціальної політики, історичної пам’яті чи бюджетних витрат залишаються помітною частиною польського інформаційного простору.
Однією з головних тенденцій липня також стало помітне посилення так званого контрмовлення. Польські користувачі та офіційні представники NGO та органів влади, дедалі частіше публічно засуджували напади на українців, виступали проти колективного звинувачення, наголошували на неприпустимості переносити політичні конфлікти на звичайних людей, захищали українських працівників та критикували прояви ксенофобії з боку власних співгромадян.
На думку аналітиків, це свідчить про формування механізму суспільної саморегуляції, коли мова ворожнечі почала отримувати відкритий осуд з боку самої польської аудиторії.
Паралельно зміщувалася й риторика польських державних інституцій. Якщо раніше українців переважно розглядали крізь призму гуманітарної допомоги, то тепер представники польської влади дедалі частіше наголошують на їхньому внеску в економіку країни.
Наприклад, у одній із відеопублікацій міністерка сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Агнешка Дземянович-Бонк заявила, що раптовий масовий від’їзд українців став би серйозним ударом для польської економіки. Вона також послалася на рівень зайнятості українців – понад 70%, а також на оцінки, згідно з якими кожен злотий соціальної підтримки повертається польській економіці та бюджету в чотирикратному розмірі.
«Ми як одна з найбільших франшизових мереж агенцій праці у Польщі також можемо підтвердити, що польський ринок праці сьогодні значною мірою спирається на українських працівників. За офіційними даними, майже 68% усіх іноземців, які працюють у Польщі, є громадянами України. Тож, якщо українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки відчують не лише агенції. Передусім це вдарить по ринку праці країни та основним галузям її економіки – виробництву, логістиці, будівництву, агросектору – які вже сьогодні стикаються з дефіцитом персоналу і не в змозі його вирішити у перспективі за рахунок інших іноземців», – підтверджує слова міністерки Євген Кіріченко, засновник Gremi Personal.
Паралельно представники польських органів влади стали пряміше засуджувати злочини на ґрунті ненависті. Зокрема, після нападу в Бельсько-Бялій міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський заявив про необхідність рішучої реакції поліції та нульову терпимість до проявів ненависті. Із засудженням також виступила міністерка освіти Барбара Новацька, мери Сопота та Вроцлава.
Втім, аналітики підкреслюють, що інформаційна деескалація поки що не означає зниження реальних ризиків для українців. За даними Головного управління поліції Польщі, лише за перше півріччя 2026 року українці подали 180 повідомлень про ймовірні злочини на ґрунті ненависті, що більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
«Йдеться саме про кількість зареєстрованих повідомлень, а не підтверджених судом злочинів, однак ця тенденція демонструє розрив між зниженням агресивної риторики в інформаційному просторі та збереженням ризиків фізичної або вербальної агресії щодо українців», – пояснює Кіріченко.
Окремий блок дослідження аналітичного центру присвячений діловому середовищу. Попри політичну напруженість, аналітики не зафіксували системного погіршення польсько-української економічної співпраці.
Польща залишається другим після Китаю торговельним партнером України, а Україна є сьомим напрямом польського експорту. Частка країни в польському експорті збільшилася з 1,5% у 2021 році до 3,5% у 2026. У Польщі зареєстровано понад 90 тисяч українських індивідуальних підприємців і кілька десятків тисяч компаній, створених за участю українського капіталу.
Натомість в Україні продовжують працювати понад 600 польських компаній. Обсяг польського експорту в Україну зріс із 6,3 млрд євро у 2021 році до 15 млрд євро у 2025 році. За перші чотири місяці 2026 року експорт збільшився ще на 11,8%.
«Ділові показники не підтверджують системного руйнування польсько-українських економічних зав’язків. Однак політична напруженість збільшує невизначеність і здатна обмежувати майбутні інвестиції навіть за збереження поточних контрактів», – каже Кіріченко.
Він також наголошує, що нинішній зсув в антиукраїнській риториці не можна вважати довгостроковим, стійким чи незворотним. Він залежить від політичної кон’юнктури, медійного порядку денного, активності радикальних груп, ефективності модерації цифрових платформ, економічної ситуації та послідовності реакції державних інституцій.
