Ситуація залишається неоднорідною залежно від сектору економіки
Перший квартал 2026 року приніс перші сигнали стабілізації польського ринку праці, хоча окремі галузі економіки все ще залишаються під тиском. Такого висновку дійшов аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal за результатами аналізу квартального індексу NEI (National Employment Index) – одного із ключових показників, який відображає динаміку ринку праці Польщі.
Одним із головних позитивних сигналів стало помітне уповільнення темпів групових звільнень у корпоративному секторі. Якщо у лютому 2026 року кількість заявлених масових скорочень була у 2,8 рази вищою, ніж у лютому 2025-го, то вже у березні темпи зростання таких звільнень суттєво сповільнилися – приблизно до 25% у річному вимірі.
Позитивна динаміка спостерігалася і в сегменті зайнятості. Якщо у першому кварталі 2025 року кількість працівників у корпоративному секторі Польщі скоротилася на 7 тис. осіб, то за аналогічний період 2026 року – лише на 2 тис. Більше того, у березні кількість працюючих навіть дещо зросла порівняно з лютим – із 6,710 млн до 6,712 млн осіб.
У Gremi Personal пов’язують це з березневим пожвавленням промислових продажів і товарообігу через відкладений зимовий попит, а також впливом війни на Близькому Сході.
«Бізнесу знадобилися додаткові працівники для забезпечення зростаючого попиту. У таких умовах важливу роль відіграють саме гнучкі формати працевлаштування — тимчасова та сезонна зайнятість», — зазначає засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.
Водночас у річному вимірі кількість оголошень про роботу знижується. Таким чином, за даними аналітиків, складовий індекс «Рівень вакансій» зріс у березні 2026 року на 1 пункт до IV кварталу 2025 року і склав 25. А складовий індекс «Зайнятість у бізнес-секторі» залишився у порівнянні з IV кварталом 2025 року без змін.
При цьому ситуація залишається неоднорідною залежно від сектору економіки. Найбільші скорочення персоналу й надалі фіксуються у промисловості, зокрема в автомобільній та меблевій галузях. Також про зменшення кількості працівників повідомляли компанії зі сфери торгівлі, IT та сучасних бізнес-послуг (BPO, SSC тощо).
Зокрема, за підрахунками Gremi Personal на основі даних GUS, у промисловості зайнятість за I квартал скоротилася у середньому на 1,22% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, . При загальном річному темпі зниження у бізнес-секторі 0,76%.
У переробній промисловості аналогічні показники зайнятості впали на 1,39% у річному вимірі – до 2,37 млн працівників. У меблевій галузі скорочення становило 3,2%.
«Меблева галузь перебуває у затяжній економічній кризі через зниження попиту та конкурентний тиск з боку азійських виробників. У результаті чисельність працівників у секторі скоротилася до 142,3 тис. осіб у середньому за квартал», – пояснює Кіріченко.
Проблеми зберігаються і в автомобільній промисловості Польщі, де падають експортні поставки через слабший попит на європейському ринку. У виробництві автомобілів та комплектуючих кількість працівників за рік у порівнювальні квартали зменшилася на 3,4% – до 197,7 тис. осіб. У суміжному секторі виробництва електричних приладів (генераторів, трансформаторів, акумуляторів та побутової техніки) скорочення склало 2,8%, до 114,7 тис. працівників.
Загалом у машинобудуванні зайнятість скоротилася на 1% – до 558 тис. осіб. Водночас у березні галузь продемонструвала невелике відновлення — кількість працівників зросла на 1 тис. порівняно з лютим. Аналітики пояснюють це ситуативним сплеском попиту.
Натомість позитивну динаміку демонструють галузі, пов’язані з оборонною промисловістю. Так, зайнятість у виробництві електроніки зросла на 2,3%, а у виробництві транспортного обладнання (без автомобілів) – на 2,9%.
«Ці сектори напряму пов’язані з виробництвом продукції військового призначення, і в них давно існує стійкий тренд на збільшення зайнятості за рахунок підвищення замовлень озброєння у Польщі через російсько-українську війну. В них же спостерігалось збільшенні персоналу у березні до лютого», – зазначає Кіріченко.
Крім того, стабільне зростання кількості працівників зафіксовано у логістиці, роздрібній торгівлі та HoReCa. Зокрема, у готельно-ресторанному секторі зайнятість за рік зросла на 2,2%.
Окрему увагу аналітики Gremi Personal звертають на ринок складської логістики. За даними галузевих досліджень, у першому кварталі 2026 року попит на складські приміщення у Польщі зріс більш ніж на 40% у річному вимірі. Це вже створює додатковий дефіцит кадрів у логістичному секторі та стимулює компанії активніше використовувати тимчасове працевлаштування.
Ще одним індикатором стабілізації ринку праці став складовий індекс «Швидкість працевлаштування», який у першому кварталі 2026 року зріс до 60 пунктів – на 11 пунктів більше, ніж роком раніше.
У Gremi Personal пояснюють: в умовах невизначеності працівники рідше змінюють роботу, а компанії концентруються на утриманні ключових кадрів і більш обережному наймі.
Водночас аналітики наголошують, що говорити про повноцінне відновлення ринку праці поки зарано. Хоча темпи погіршення ситуації сповільнюються, бізнес усе ще працює в режимі підвищеної обережності, а рівень нової реєстрації безробітних залишається високим.
Головний індикатор здоров’я ринку праці у Польщі (National Employment Index) — це квартальний інтегральний індекс, який комплексно вимірює стан ринку праці Польщі у зв’язку з ключовими економічними тенденціями.
NEI створений для того, щоб допомогти компаніям оцінити перспективи доступності робочої сили, очікувані витрати на персонал, настрої бізнесу щодо зайнятості та загальну стійкість економічного середовища.
Методологія NEI базується на поєднанні офіційної статистики, ринкових показників та власних опитувань бізнесу Gremi Personal. Такий підхід дозволяє не лише фіксувати окремі показники, а й визначати взаємозв’язки між ними та глибше розуміти структурні зміни на ринку праці.
Індекс складається з чотирьох субіндексів: доступність праці, вартість праці, настрої бізнесу та волатильність економіки. Кожен субіндекс нормується за шкалою 0–100, а підсумкове значення NEI також подається у цьому діапазоні. Значення понад 50 сигналізує про сприятливі тенденції на ринку праці, а нижче 50 — про негативні структурні зміни та підвищені ризики для бізнесу. Розрахунок здійснюється з урахуванням сезонності — через порівняння з аналогічними періодами попереднього року.
