Останні шість місяців Укравтодор активно просуває тему збільшення використання металургійних шлаків у дорожньому будівництві. Згідно одному з останніх повідомлень відомства, станом на 14 вересня, у будівництві доріг державного значення у 2020 році вже використано більше 100 тис. куб. м шлаків.
Необхідність утилізації промислових відходів – світовий тренд, і безумовно нагальний і для України. Загальна практика базується на тому, що вирішення цієї проблеми не повинно погіршувати ситуацію в інших галузях чи регіонах. Металургійні шлаки вже використовують у дорожньому будівництві, але не масово та з великими технологічними обмеженнями (не в ключових сегментах дорожнього одягу). І тут є дві перестороги, які повинні були б врахувати можновладці перш ніж заявляти про масовість використання шлаків.
Перша – дотримання екологічних норм, про це тиша у публічному просторі. Друга – технології та стандарти застосування металургійних шлаків при облаштуванні дороги. Їх відсутність, або не дотримання, призводить до пагубних наслідків – дороги руйнуються занадто швидко, бюджетні кошти виявляються викинуті на вітер.
Hubs у минулих публікаціях вже звернув увагу на дивні неспівпадіння, які виявились у ході впровадження масового застосування шлаків у дорожньому будівництві.
Спочатку 4 грудня 2019 року Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким через рекомендацію до застосування нецінового критерію в держзакупівлях фактично санкціонував використання металургійних шлаків для будівництва доріг. А напередодні прийняття розпорядження, 3 грудня, ЗМІ опублікували новину про те, що «батько Олени Зеленської Володимир Кияшко працює помічником нардепа від «Слуги народу» Олега Бондаренка і опікується темою переробки промислових відходів на дорожнє покриття».
Потім Технічна рада при Укравтодорі у травні 2020 року погодила проектне рішення про використання шлаків на експериментальній ділянці в 7 км дороги H-23, дозволивши зробити товщину шару цементобетону дорожнього (укочуваного) в 20 см. Тоді як згідно профільному ДБН вона повинна бути 26 см. Учасники Технічної ради звернули увагу на відсутність нормативних документів, технології та досліджень щодо виготовлення та влаштування цементобетону з використанням шлаків.
У вересні-жовтні Укравтодор провів низку тендерів. Одним з них визначив переможця на експертизу проектної документації по цій експериментальній ділянці. Згідно іншому конкурсу Укравтодор взагалі вже дав зелене світло на будівництво з масовим застосуванням шлаків ділянки в 29,5 км дороги з Києва до Дніпра (H-31) за 10,6 млдр грн. Всього цим проектом планується використати шлак на близько 850 тис. кв. м дороги. Нагадаємо, що 100 тис. куб. м шлаків було використано ще до 14 вересня.
А от окремий ДСТУ про застосування шлаків у будівництві був розроблений ДП «ДерждорНДІ» тільки 14 вересня, а набув чинності тільки з 1 листопада. Тобто повним ходом йдуть тендери, шлак закатується у дороги, а стандарти розробляються постфактум.
Дивно повела себе й компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка спочатку заявила про передачу державному підприємству «Нові технології дорожнього будівництва» Укравтодора 50 млн тон металургійних шлаків. А через два місяці видалила цю інформацію, написавши вже тільки про 74 тис. т.
На сайті Укравтодору, який є засновником цього ДП, не було жодної згадки про створення, проведення конкурсу на посаду керівника чи взагалі діяльність ДП «Нові технології дорожнього будівництва».
Hubs звернувся з запитами в Мінінфраструктури та Укравтодор щодо нюансів використання шлаків та діяльності ДП зокрема. Але за традицією бюрократична машина пробуксовує і чекати відповідей доводиться у відведений законом час.
Тому Hubs поки звернувся до екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна з проханням прокоментувати чи були такі плани при минулому керівництві міністерства та які саме. Розмова виявилась настільки цікавою, що публікуємо її повністю. Адже деякі її фрагменти красномовно вказують на те, що тема може бути потенційно цікавою і для антикорупційних органів:
— Нам стало відомо, що у квітні Укравтодор створив ДП «Нові технології дорожнього будівництва». Але ми дізналися про це тільки нещодавно, коли почали вивчати тему використання металургійних шлаків в дорожньому одязі. Коли Ви були міністром, Вам було відомо про наміри Укравтодору створити ДП «Нові технології дорожнього будівництва», яке би займалося утилізацією відходів? З Вами створення такого чи подібного ДП погоджували як з міністром?
— Дивно, що Укравтодор створив таке ДП. Доцільність створення ДП в мене теж викликає питання, бо я не розумію цієї логіки. Але якщо вони вважають, що так буде краще, чи це буде сприяти технологічному процесу…
Бо я так розумію, що вони зараз йдуть експериментальною дорогою біля Кривого Рогу, там перші сім кілометрів будують шлакових, щоб подивитися, як вона себе поведе…
В принципі це питання розпочали у 2018 році, реагуючи на звернення багатьох українських компаній з необхідності утилізації відходів хімічно-металургійного виробництва. Це не нова технологія. В окремих регіонах, де розташовувалися меткомбінати, використовувалися шлаки для ущільнення дорожнього полотна в контексті подушки. Це до 30% можна використовувати в залежності від шлаку. Бо є ж різні типи шлаків. В принципі ми розуміємо, що гранітний гравій – щільніший ніж шлак, тому це використання може бути порційним, а не 100%. Але як шлях утилізації – цілком ймовірний варіант.
Про наміри створити ДП для цього я вперше почув. Це вже новація нинішнього керівництва, ми раніше це ніколи не обговорювали, бо не вважали, що це є доцільним. Але про використання самого шлаку – так, ми вели про це переговори ще з 2016 року.
— А чому Укравтодор створює ДП і не оприлюднює наказ про це, не проводить конкурси на посади?
— Для мене це дивно, і не можу прокоментувати. Напевно у керівництва Укравтодору є своя якась певна логіка, і він має пояснити ці дії. Бо на цьому етапі, коли ми лише починаємо це робити, – створювати окреме ДП, окрему структуру, окремий штат – я не бачу логіки.
— Тобто без погодження з Мінінфраструктури взагалі таке напевно в принципі не можливо?
— Я думаю, що Мінінфраструктури щонайменше мало бути в курсі.
— А відповідальність на кому лежатиме? На Укравтодорі чи на Мініфраструктури?
— Це подвійна відповідальність. Бо Мініфраструктури формує політику. Не втручається, але контролює роботу.
— А статутний капітал в 1000 грн для ДП – це достатній капітал, щоб воно працювало?
— Я вважаю, що це формальність насправді. Але тут треба дивитися на змістову наповненість ДП, чим воно насправді буде займатися. Бо це фактично створення додаткового органу, коли ще немає обсягу робіт.
— Володимир Кияшко, тесть Зеленського, нібито подав таку ідею використання шлаків для будівництва доріг, а нардеп Олег Бондаренко підтримав. Вам щось було про це відомо коли Ви працювали в Мінінфраструктури?
— Так, це правда. Про це заявляв і голова транспортного комітету Кісєль, що є зацікавленість тестя Зеленського, і що він є лобістом цього питання (Юрій Кісєль, народний депутат фракції «Слуга народу», голова Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, родом з Кривого Рогу, до серпня 2019 р. був учасником двох ТОВ – «Рстро», Київ, та «Растро КР», Кривий Ріг, виробництво бетону та виробів з нього – Ред.).
На першому етапі там взагалі звучали абсурдні заяви про те що шлаки будуть використовуватись замість бітуму при дорожньому будівництві. Слава Богу про це забули і більше це питання не підіймають, але інтерес до цього питання з боку родини Зеленського – був.
— На скільки це може бути складовою корупції?
— Я вважаю, що президенту взагалі треба дуже ретельно відстежувати залученість родичів чи близьких друзів до державної роботи. Бо це просто його компрометує.
Ігор Самойленко
У справі про розтрату держкоштів при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії Міністерством внутрішніх справ НАБУ восени 2017 року затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією «Turboseo». Їм було оголошено про підозру. 1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова Олександру запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.