Ярослав Москаленко: "Податкова реформа

Hubs

Сейчас можно с уверенностью сказать, что правительство в очередной раз провалило налоговую реформу. До принятия госбюджета на 2016 г. остался месяц, а новые налоговые правила игры, на основе которых должны базироваться бюджетные расчеты, так и не приняты. Минфин кормит бизнес обещаниями вскоре явить общественности текст нового Налогового кодекса. Вместе с тем, на тематическом круглом столе, 19 ноября, министерские чиновники снова презентовали красочные «открытки» с декларациями о намерениях. Напротив, как известно, народные депутаты под эгидой профильного Комитета ВРУ Нины Южаниной в конце октября зарегистрировали свой законопроект об изменении налоговой системы страны. И хотя он не идеален, и в нем есть спорные моменты, но большинством экспертов и бизнесменов в целом воспринимается положительно. Так или иначе Украина, «благодаря» ошибкам правительства снова оказалась перед выбором: либо вообще не менять налоговый кодекс на 2016 г. (и принять бюджет исходя из действующих правил), либо принять «проект Южаниной» с возможными доработками.Hubs публикует дискуссионную точку зрения (на украинском языке) на эту проблему Ярослава Москаленко, главы депутатской группы «Воля народа», в которую сейчас входят 20 парламентариев (читай, голосов за законопроект). Ярослав Москаленко, голова депутатської групи «Воля народу»:У рейтингу Doing Business 2016 Україна опинилася на 107-му місце в світі за рівнем загального податкового навантаження. При цьому податкове навантаження на заробітну плату у нашій державі більше у понад два рази, ніж середній показник по країнах Європи і Центральної Азії.Звісно, що за таких умов бізнес, не витримуючи такого навантаження, або закривається, або переїжджає працювати в інші країни, або воліє влаштовувати робітників як вахтовиків і виплачувати їм зарплату у конвертах. Це аж ніяк не сприяє нашому виходу з економічної кризи і лише погіршує ситуацію: зростає падіння національної економіки, знижуються доходи та купівельна спроможність громадян, скорочуються капітальні інвестиції, зрештою, підривається стабільність національної валюти.Україна не може жити без зовнішніх кредитів, грантів та допомоги, і приховувати це вже неможливо. Тому про зміну нині існуючої податкової системи вслід за експертами заговорили чиновники та політики.На мою думку, ініціатива податкової реформи мала б належати Мінфіну, втім парламентарії виявилися оперативнішими. Група депутатів на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною активно попрацювала над важливим документом, обговорила його проект з громадськими активістами та фахівцями. Як результат, 26 жовтня 2015 року вони першими зареєстрували проект закону №3357 про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації.На сьогодні цей законопроект підтримують 114 народних обранців. Дехто встиг вже назвати його «братською могилою», проте я не був би таким категоричним.Прихильників проекту Ніни Южаніної стає дедалі більше. Наприклад, нещодавно голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк (фракція Радикальної партії Олега Ляшка) заявив, що його однопартійці будуть наполягати на якнайшвидшому розгляді цього законопроекту і прийнятті його вже в першому читанні. Це дасть змогу спокійно доопрацювати документ до другого читання і покласти його в основу розробки нового бюджету. Ліберальні цінності Парламентський законопроект має на меті побудувати в Україні ліберальну сучасну податкову систему. Наведу лише основні позитивні зміни, запропоновані парламентарями.Запрацюють так звані електронні кабінети платників податків, де в он-лайн режимі платники матимуть доступ до управління особовим рахунком, контролю за обліком платежів, авансів, переплатами, заліками, податковим боргом.Зміниться система апеляційних оскаржень платниками рішень контролюючих органів, при якій другою апеляційною інстанцією буде Міністерство фінансів України.З‘явиться інститут податкових консультантів, які допомагатимуть платникам у сплаті податків, складанні звітності, представлятимуть інтереси платників у суді та податкових органах.Парламентський законопроект сприяє створенню унікальних фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновленню економіки країни. Він встановлює обґрунтовані ставки податків та спрощує їх адміністрування, що зрештою легалізує бізнес. А стабільність та передбачуваність податкового законодавства забезпечить мораторій на три роки щодо змін базових елементів податків та зборів.Дехто з противників цього документу необґрунтовано стверджує, що «законопроект Южаніної» применшує роль Міністерства фінансів. Цим «експертам» можу відповісти лише одне: Міністерство фінансів у ліберальній реформі парламенту стане єдиним центром прийняття управлінських рішень у сфері бюджетно-фіскальної політики. До сфери відповідальності міністерства перейдуть функції аналізу та прогнозу сплати податків, керування блоком інформаційного забезпечення (володіючи цією базою даних, окрім реєстрів, Мінфін унеможливить викривлення податкової інформації).Міністерство матиме вплив і на облік платників та планування їх перевірок, рівень касації скарг (тобто скасовуватиме рішення контролюючих органів, розроблятиме правила та процедури, за якими усі працюватимуть). Зрештою, Мінфін «демілітаризує» податкову службу, ліквідувавши її міліцію і створивши замість неї в своїй структурі Службу фінансових розслідувань.Відтак я підтримую думку пані Южаніної, що законопроект може бути розглянутий у першому читанні вже на пленарному тижні з 24 по 27 листопада 2015 року. Після цього його можна опрацювати в комітеті перед остаточним його прийняттям, щоб нова податкова база запрацювала вже з січня 2016-го, і на її основі можна було б приймати бюджет країни на наступний рік. Консерватизм з ГрушевськогоМінфін депутатський законопроект не підтримує. Його лякає зменшення у 2016 році бюджетних надходжень на 200 мільярдів гривень, що ставить під загрозу виконання умов Меморандуму співробітництва з МВФ щодо досягнення граничного розміру дефіциту державного бюджету у розмірі 3,7% ВВП у 2016 році та зниження державного боргу.Представники МВФ нещодавно мали зустріч із Ніною Южаніною, де вони висловлювали ту ж саму занепокоєність, що і Мінфін. Втім народні депутати вважають, що цю дірку в бюджеті можна звузити декількома шляхами. Зокрема, на 12,5 мільярда гривень за рахунок додаткових податкових надходжень від детінізації зарплат і «правильно проведеної приватизації». Ще 23,2 мільярда гривень отримає бюджет від зниження ставки єдиного соціального внеску, який є непропорційно високим в Україні. Запровадження у 2016 році системи електронного адміністрування податку на додану вартість дасть ще 20 мільярдів гривень.Наразі в серйозну дискусію з депутатами міністерство не вступає. Очевидно, вичікує, що скаже головний кредитор України – МВФ, експерти якого перебувають у постійному контакті з міністерством. Проте МВФ, на моє переконання, переймається більше параметрами стабілізації монетарної та бюджетної політики, яких Україна не дотримується.Сигналом для МВФ, наприклад, було наповнення у вересні 2015 року золотовалютних резервів НБУ до 18 мільярдів доларів США. Ми це завдання не виконали і зібрали лише 13 мільярдів доларів.У своїй податковій реформі Мінфін дотримується більш фіскальної моделі, яка передбачає меншу дірку в бюджеті – 60 мільярдів гривень. Але я особисто переконаний, що зменшення дефіциту бюджету за рахунок підвищення податків – це не відновлення економіки, а подальше поглиблення депресії.Мінфінівська ревізія системи субсидій, оптимізація системи освіти та перехід на фінансування медицини «від наданих послуг», а не від кількості працюючих у галузі лікарів – ні до чого доброго Україну не приведуть. Ці варіанти не дають додаткових доходів, адже скорочення працівників одночасно скорочує надходження до бюджету від ПДФО та ПДВ.Плани перегляду Мінфіном витрат на національну безпеку та оборону за нинішніх умов теж небезпечні. Тому законопроект міністерства, який у народі прозвали «все по 20%», є ще досить сирим. Мовою цифрДо речі, для серйозного діалогу з МВФ щодо підтримки одного з двох запропонованих законопроектів потрібна обґрунтована доказова база кожної цифри з наукової точки зору. Проаналізуємо ставки лібералів (депутатів) та консерваторів (Мінфіну).Міністерство пропонує запровадити єдину ставку у 20% на чотири базових податки: податок на додану вартість (ПДВ, нині його ставка становить 20%), єдиний соціальний внесок (ЄСВ зараз середній 41%), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО – 15/20%) та податок на прибуток (нинішній показник — 18%).Проти цього виступає Пенсійний фонд, для якого, наприклад, ЄСВ є бюджетоутворюючим податком. Тож зниження його ставки хоча б на один відсотковий пункт означатиме для Пенсійного фонду втрату 5 мільярдів гривень доходів.Комітетська ж податкова реформа в цьому плані є радикальнішою. Вона передбачає зниження ПДФО до 10%, ПДВ – до 15%, ЄСВ – до 20%, а також перехід до податку на розподілений прибуток за ставкою 15%. Запропонована комітетом чудова новація – зарахування ЄСВ з доходу, що перевищує 23426 грн на персоніфікований накопичувальний рахунок працівника. Це початок створення накопичувального страхування, яке влада ініціює давно, але нічого не робить.Депутати пропонують зберегти без змін базові елементи для «спрощенців» у першій та другій групах і знизити максимальний річний обіг з 20 до 5 мільйонів гривень у третій групі з підвищенням ставки податку з 4% до 10% упродовж трьох років (на два процентних пункти щорічно).Сільськогосподарські виробники можуть бути зараховані до четвертої групи, якщо їх річний обіг до 100 мільйонів гривень і площа земель в обробітку не перевищує 3000 га.Реалізація положень комітетського законопроекту в цілому не матиме негативного впливу на дохідну частину бюджету. Проведений депутатами розрахунок базується на наданих Міністерством фінансів показниках, попередньо закладених в основу проекту бюджету на 2016 рік. Отже, номінальний депутатський ВВП у 2016 році (прогноз) повинен становити 2262 мільярди гривень, дефіцит бюджету (погоджений з МВФ) – 3,7% ВВП або 83,7 мільярда гривень, розрахункові видатки державного сектору – 980,2 мільярда гривень, девальвація національної валюти – 111% (у 2016-му долар США прогнозується на позначці 24,1 гривні).Ліберальна податкова реформа вважає заниженим попередній прогноз Міністерства фінансів щодо надходжень державного сектору у 2016 році на рівні 896,5 мільйона гривень (або збільшення складе 110,58% до плану 2015 року). За оцінками провідних експертів у галузі макроекономіки, ці надходження повинні становити 966,0 мільярдів гривень (або зростання складе 119,16% до плану 2015 року). Відтак неврахований Мінфіном ресурс доходів бюджету 2016 року при вже запланованому рівні видатків становитиме майже 70 мільярдів гривень.Водночас зменшення витрат платників податків в умовах реалізації законопроекту за розрахунками Мінфіну сягне 207,8 мільярда гривень. Вони будуть спрямовані бізнесом на оновлення основних засобів виробництва, ступінь зносу яких досяг в Україні вже понад 80%, поповнення обігових коштів, збільшення рівня заробітних плат тощо. Відповідно очікується ріст надходжень державного сектору у 2016 році в розмірі 88 мільярдів гривень.Крім того, за рахунок зменшення ставки ЄСВ до 20% економія видатків бюджету на оплату праці в бюджетній сфері за розрахунками Мінфіну становитиме 23,2 мільярда гривень.Хотілося, аби пані Яресько, як міністр фінансів України, у перемовинах з МВФ виходила з позиції захисту і розвитку української економіки та бізнесу, а не була адвокатом фінансових донорів. Бо останнім часом складається враження, що вона працює саме на МВФ, а не на Україну.Вона повинна розуміти, що сьогодні українському підприємництву потрібно для розвитку дати ковток «глюкози», що зрештою спричинить збільшення ВВП країни. Наша депутатська група складається з колишніх підприємців, які чудово розуміються на тому, як запускається економіка.Новації ліберальної податкової реформи почнуть приносити стабільні доходи до бюджету як мінімум через 6 місяців. На цей період мають бути знайдені компенсаторні додаткові джерела. Безумовно, тут потрібна підтримка бізнесу. І на це спрямовує свою роботу сьогодні парламентський Комітет з питань податкової та митної політики.Ми повинні взяти за основу «проект Южаніної». Можливо, він не ідеальний, але він сконцентрував у собі кращі моменти десятирічного розвитку податкової системи України.Я особисто переконаний: якщо робоча група і парламент підтримають хоча б 60% від проекту Южаніної, то ми дамо шанс українській економіці почати плавний підйом із дна.

к