Підприємці наполягають на доопрацюванні екоініціатив
Вчора, 12 травня, Екологічноий комітет ВРУ на засіданні рекомендував прийняти законопроекти щодо посилення адміністративної відповідальність за порушення законодавства у сфері державного екологічного контролю.
Але бізнес-спільнота стурбованна таким рішенням, та вважаеє що ці законопроекти повинні бути доопрацьовані.
Як повідомила Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), ця реформа екологічного контролю та введення інтегрованого дозволу у сфері контролю промислового забруднення ще у січні була визначена бізнес-спільнотою як екологічний пріоритет на 2021 рік.
«Але більш ніж півроку минуло з того моменту, як асоціація подала свої пропозиції до законопроєктів №3091 та №4167 (ключових, в питані екологічного регулювання)», — повідомляють у асоціації.
В результаті, до уваги громадськості були представлені документи, які ще більше зарегульовують та ускладнюють майбутню імплементацію цих реформ.
Однак, незважаючи на численні зауваження, у тому числі й інших стейкхолдерів, Екокомітет таки вирішив рекомендувати доопрацьовані законопроєкти №3091 та №4167 до голосування у першому читанні у парламенті.
«Це вже третя за останні півроку законодавча ініціатива, метою якої є посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Втім, на відміну від своїх попередників – законопроєктів №4459 та №5204 – проєкт Закону №5414 вводить двосторонню відповідальність – як для бізнесу, так і для контролюючих органів. Так, наприклад, за безпідставне накладення санкцій на підприємство інспектор може отримати штраф від 3 400 – 10 200 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік», — уточнюють в асоціації.
В ЄБА нагадали, що законопроєкт №3091 замість того, щоб прибирати недоліки діючої системи, фактично створює правові колізії та пропонує завідомо неробочу модель.
«На думку бізнесу, усі питання, пов’язані з контролем за діяльністю підприємств, мають залишатись у рамках чинного Закону про державний нагляд та контроль у сфері господарської діяльності. А от природоохоронна функція екологічної інспекції дійсно має бути посилена. Наприклад, шляхом налагодження співпраці з іншими інституціями, посилення вимог до інспекторів та їх мотивації, протидії корупції», — зазначили в ЄБА.
Так, законопроєкт №4167 покликаний запровадити необхідні європейські засади, але, за очевидно відсутньої державної підтримки, він матиме катастрофічні наслідки для вітчизняної економіки.
Нагальний тому приклад — труднощі з виконанням Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), щодо реалізації якого й досі точаться дискусії. Водночас, є й інші фактори, які спотворюють цю важливу євроінтеграційну реформу: невідповідність системи автоматизованого моніторингу викидів нормам ЄС, незалученість бізнесу та профільних органів влади до розробки НДТМ та нереалістичні строки для їх впровадження, відсутність пілотного періоду для запуску реформи, відсутність будь-якого бачення щодо реалізації реформи в енергетичному секторі — того ж таки НПСВ тощо. Усе це є в Директиві 2010/75/ЄС та має бути відображено у проєкті Закону.
«Таким чином, ЄБА не підтримує жоден із зазначених законопроєктів у поточній редакції та наполягає на їхньому доопрацюванні, аби бажані прогресивні реформи екологічного контролю та промислового забруднення не перетворилась на тягар для бізнесу», — підсумували в асоціації.
Одночасно у Федерації роботодавців України (ФРУ) відреагували на дії Екокомітету.
«Це вже третя за останні півроку законодавча ініціатива, метою якої є посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства. Втім, на відміну від своїх попередників – законопроєктів №4459 та №5204 – проєкт Закону №5414 вводить двосторонню відповідальність – як для бізнесу, так і для контролюючих органів. Так, наприклад, за безпідставне накладення санкцій на підприємство інспектор може отримати штраф від 3 400 – 10 200 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік», — заявили у ФРУ.
У Федерації зазначили, що бізнес впевнений, що механізм притягнення інспекторів до відповідальності за прийняття неправомірних рішень, у тому числі, щодо безпідставного проведення перевірок, а також у випадку скасування результатів перевірок у судовому порядку, стимулюватиме використання аналітичного підходу до роботи контролюючого органу без надмірного втручання в господарську діяльність підприємств.
Нагадаємо, проєкт Закону №4167 має на меті імплементувати в українське законодавство Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: об’єднати чотири природоохоронні дозволи в один — інтегрований та запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ).
Проєкт Закону №3091 спрямований на реформування системи державного екологічного контролю та має на меті створити новий орган екологічного контролю замість Держекоінспекції, вписати принципи екологічного контролю в ієрархію чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підвищити прозорість роботи контролюючих органів тощо.
