Вкрай необхідне системне зменшення податків
Олена Матвійчук, СЕО Міжнародної бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM (думка):
Третій місяць війни і з кожним днем зростає кількість повідомлень в соціальних мережах «Ми працюємо», а мешканці міст все частіше бачать оновлені вітрини замість опущених ролетів та табличок «Зачинено». Навіть в таких зруйнованих містах, як Харків, люди вже активно замінюють вибиті вікна та готуються до відновлення роботи.
Та далеко не всі підприємства зараз мають можливість поновити роботу. Український бізнес наразі висловлює стриманий оптимізм щодо прогнозів відновлення своєї комерційної діяльності. За даними опитування експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, половина (53,1 відсоток) тих компаній, що не працюють сьогодні, взагалі не готові робити будь-які прогнози. Розглядати можливість відновлення своєї роботи вони планують лише після закінчення війни.
Кожна п’ята компанія з тих, хто зараз не працює, може відновити свою комерційну діяльність у найближчі два місяці. Ще 10 відсотків компаній планують повернутися до роботи протягом пів року.
Щодо можливості відновлення бізнесу та доходів до довоєнного рівня, то трохи більше половини допускають такий сценарій. Інші або не готові робити прогнози на післявоєнний час, або не мають змоги відновитися взагалі.
Інститут економічної аналітики компанії WeDoITBM провів інформаційно-соціальний проєкт на підтримку бізнесу, в якому вивчали та розповідали історії діяльності бізнесу під час війни із різних секторів. За даними нашого проєкту, секторально зараз в Україні склалася наступна ситуація.
Аграрії
Практично найгірші наслідки. Цей бізнес прив’язаний до конкретної території, а роботи в полі чи на фермі не можна відкласти на невизначений термін або перенести.
Через обстріли росіянами портів аграрії не можуть продати зерно. Їм бракує обігових коштів для закупівлі насіння, добрив, засобів захисту рослин, а ціни на ці та інші товари суттєво зросли.
ІТ-ринок
ІТ-галузь очікувано виявилася найбільш стійкою. Карантин добре підготував компанії до найгіршого випробування – війни. Майже 90% мали чіткі плани дій на випадок форс-мажорних обставин.
В одній компанії, історію якої ми вивчали, ще до війни готували план Б на випадок найгіршого сценарію російської агресії. Вони написали резервний план на 10 сторінок для себе та клієнтів, перенесли сервери в хмару й організували двотижневе чергування спеціалістів у власному польському офісі для безперервного сервісу підтримки. Але жоден план не передбачав масштабних бомбардувань вже в перший день, мобілізацію чоловіків із забороною на виїзд за кордон і повний хаос.
Перші тижні робота трималась на команді в Польщі та на тих, хто був у відрядженні за кордоном. Цей час був повний робочої та особистої метушні. Однак рівень підтримки замовників і партнерів вражав. Компанію запитували, яка потрібна допомога – на рівні як офіційного менеджменту, так і звичайних людей за їхньою ініціативою. Вони попросили клієнтів відтермінувати проєкти та продовжити фінансувати згідно з попередніми домовленостями без перегляду у зв’язку з форс-мажором. Бізнес їх підтримав.
Енергетика
Через три тижні після військового вторгнення рф енергосистема України приєдналася до енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E.
Проблем з генерацією електроенергії в Україні немає. Найбільший оператор маневрових потужностей ДТЕК повідомив, що майже всі ТЕС компанії працюють у штатному режимі.
Винятки – Луганська ТЕС та частково Запорізька ТЕС, яка перейшла на газ і працює мінімальним складом обладнання через пошкодження мосту та зупинку залізничного сполучення у регіоні.
Металургія
Металургійний ринок перебуває в скрутному становищі через залежність від експорту продукції морем. Більшість підприємств галузі зосереджені у південно-східній частині України, де тривають активні бойові дії.
Підприємства не можуть відвантажувати готову продукцію через заблоковані порти і морські шляхи.
Компанія «Метінвест» (нагадаю найбільший оператор цього ринку) раніше повідомила, що «Запоріжсталь» та «Запоріжкокс» перебувають у режимі гарячої консервації, а «Запоріжвогнетрив» – у режимі тимчасової консервації технологічного обладнання. Ну а ситуацію з Маріуполем та «Азовсталлю» взагалі коментувати тяжко.
Логістика
Логістичний ринок зазнав значних втрат, бо чимало територій були відрізані від сполучення. За перший тиждень війни обсяги доставки впали на 90-95%. На сьогодні робота відновлена на 40-50%
Страховий ринок
Переживає нелегкі часи. Більшість компаній мають падіння надходжень на 50-90%.
Ринок нерухомості
У перші місяці війни ринок нерухомості та житлового будівництва фактично зупинився. Міністерство юстиції відразу ж закрило доступ до Держреєстру прав на нерухоме майно, щоб не допустити втручання в систему і незаконного заволодіння житлом. Лише за два місяці доступ до системи відновили.
За даними порталів нерухомості, після провалу на початку війни у центральних та західних областях відвідуваність сайту з пропозиціями інвестицій у житло вже складала 30-50% від довоєнної.
А на Закарпатті інтерес до інвестицій у нерухомість практично сягнув показників мирного часу – склав 96% від довоєнних показників.
До прикладу, сегмент ринку однієї компанії комерційної нерухомості, що потрапила до списку вивчених нами, з початком війни впав на 98%. Зараз компанія тимчасово переглянула свій формат роботи і наразі 50% співробітників компанії (з розрахунку на штат близько 450 співробітників) буде задіяно в проєктах, які направлені на відновлення об’єктів цивільної інфраструктури без отримання прибутку, а інші 50% будуть займатись реалізацію комерційних проєктів, частина прибутку яких також буде направлена на відновлення інфраструктури зруйнованих міст.
Також розпочалась уніфікація кожного співробітника компанії, щоб була можливість забезпечити роботою. До прикладу, якщо до війни співробітник був майстром, що займається монтажем гіпсокартонних конструкцій, то наразі здобуває інші виробничі спеціальності; якщо кошторисник до війни займався лише прорахунком, то наразі він може бути і логістом; так само, які і sales-менеджер за пришвидшеною програмою вчиться бути керівником проєктів.
Частину бізнесу трансформували на інші ринки. Такий напрямок, як дизайн став більш скерований на ринок Європи, знову ж таки, щоб забезпечити працівників належним обсягом роботи.
Виробництво
Близько 57% виробництв припинили або призупинили свою діяльність у воєнний час. Велика частина постарались організувати релокацію у західні області та відновити роботу.
Наведу кілька прикладів компаній, які увійшли у наше дослідження.
Перший – компанія по виробництву декоративної штукатурки та фарби на водній основі з Київської області. На другий тиждень війни почалась практична робота по перенесенню виробництва на Західну Україну до Чернівецької області, щоб не втратити потужності, замовників та зберегти робочі місця. Для цього скористались державною Програмою про релокацію бізнесу. На сьогодні в компанії готова та запущена вся технологічна лінія, відновлено постачання сировини та клієнтські замовлення. Надважливим було налагодити логістику понад 20 компонентів для виробництва штукатурки.
Другий кейс – компанія по виробництву барних модулів з нержавіючої сталі та холодильне обладнання для підприємств HoReCa з Києва, що залишилась. На роботу по цеху вийшли всі, крім мобілізованих до ЗСУ та ТРО хлопців. Мобілізованим працівникам виплачується заробітна плата та зберігаються робочі місця.
На сьогоднішній день у компанії вже в роботі 4 поточних замовлень барних меблів. Саме стільки повернулося до роботи об‘єктів із 37, які були до війни. Найбільш складна ситуація зараз із сировиною та комплектуючими. Постачальники намагаються розпродати всі залишки із складів, щоб якомога швидше закрити фінансові прогалини. По оренді виробничих приміщень – ситуація як і у багатьох бізнесів також не легка. Із квітня почали нараховувати 100% орендної плати, але з відстрочкою платежу в 50%.
Банківський сектор
У центральній та західній Україні працюють понад 90% відділень системно важливих банків, а в цілому по країні, включаючи регіони з активними бойовими діями – майже 70%. Банки постарались перевезти своїх працівників зі східних регіонів та організувати для них робочий простір у західних офісах. На сьогодні сектор достатньо потужно працює та витримує навантаження, що є дуже важливим фактором для відновлення діяльності всього бізнесу під час війни.
Ресторанний бізнес
Першого тижня війни в Україні зупинили роботу 80% закладів харчування. Через два місяці працює уже 54% усіх ресторанів та кав’ярень. Їхній прибуток впав пропорційно (на 55% від довоєнного рівня) і відновлюється такими ж темпами.
Зокрема у Києві зараз відкрито приблизно 40% закладів харчування. Заклади працюють скорочено через комендантську годину, а отримують – близько 30-50% свого доходу. Втішне майбутнє не скоро, адже всі ланки ресторанного бізнесу сильно постраждали – від постачання продуктів до логістики та клієнтів.
Є також в нашому списку і приклади компаній, що зовсім перекваліфікувались на волонтерський профіль роботи та вже на другий-третій місяць війни заснували власні благодійні фонди, аби ще більш ефективно допомагати постраждалим від війни громадянам.
Як бухгалтерсько-консалтингова компанія, ми також працюємо в активному режимі та щиро пишаємося всіма нашими підприємцями, які стараються вчасно сплатити податки зі всіх куточків світу, незважаючи на всі обставити.
На яке майбутнє слід реально очікувати нашим підприємцям?
Відбудовувати Європу після Другої Світової Війни почали аж через три роки після її завершення.
До того життєздатність повоєнної західноєвропейської економіки підтримував імпорт з Північної Америки і субсидії та позики з США та Канади.
Так не могло тривати довго, саме тому розробили план Маршалла – програму технічної і економічної допомоги Європі не лише для підтримки, але й для відновлення економіки.
Якщо економіку країни після війни не відновити, її потрібно буде постійно дотувати. І останнє, у результаті, виходить значно дорожче.
Цікавим фактом є те, що український бізнес планує залишатися в Україні й надалі. Серед опитаних grc.ua підприємців, 80 відсотків зазначили, що не вважають можливою релокацію свого бізнесу за кордон. З тих, хто вбачає ймовірність переїзду, зазначають насамперед країни Європи. Найчастіше згадували Польщу, Словаччину, Португалію та Чехію.
Разом з тим, українські підприємці планують розширювати та змінювати ринки збуту своєї продукції. Про такий намір заявила майже половина опитаних. Серед ймовірних нових ринків збуту найчастіше називалися країни Європи, зокрема, Польща, Молдова, Німеччина, Болгарія, Румунія, Чехія, Англія, Ізраїль, а також США, Грузія та Індія.
То що ж необхідно бізнесу від держави аби залишитись і відновити роботу якнайшвидше?
На мою думку, тут є і, так звані, вічні питання, які давно потрібно було вирішувати, а також ті, що виникли безпосередньо після початку війни. Зі старих питань, це, звісно, впровадження цифрової митниці, сприяння пожвавленню імпорту та експорту, логістична підтримка та спрощення митних процедур (вимог до повноти переліку додаткових документів). Для експортних підприємств надзвичайно важливим є відновлення відшкодування ПДВ з експорту.
Вже зараз Держава начебто йде на зустріч, уряд знизив податки та надав можливість платити 2% з обороту замість 20% ПДВ. Проте не кожен середній і великий бізнес може перейти на нові умови, бо у багатьох ще діють довгострокові договори, де в частині реєстрації податкових зобов’язань затверджено старі умови, якими надалі користуються клієнти.
Також для підприємців першої та другої груп сплата ЄСВ стала добровільною. Та поки це тільки «пігулки», а нам вкрай необхідне системне (а не тимчасово) зменшення податків, дерегуляція, швидка приватизація (окрім стратегічних об’єктів), зменшення державного апарату – саме це прискорить економічне зростання. Завдяки цьому держава отримуватиме більше податків, і бюджет буде достатнім для збільшення соціальних стандартів і спроможності держави турбуватися про громадян.
Держава передусім повинна підтримати виробників продуктів та ліків, аптеки, аграріїв (особливо в період сівби), а також легку промисловість.
Особливу увагу також хочеться приділити малому бізнесу, який є одним зі стовпів, на яких тримається національна економіка. І відновлення його роботи може бути проблемним та довгим.
Тут допомога потрібна не лише від держави, але й від кожного українця – за можливості, тішити себе та свою родину смаколиками з маленьких пекарень та кав’ярень, робити вибір у покупках на користь місцевих виробників.
Звісно, зараз радісного мало і роботи «не початий край». Але позитиву і мужності на нашому економічному фронті, як і на військовому, все більше і більше. Як голова бухгалтерсько-консалтингової компанії, я, як ніхто, на прикладах наших клієнтів, партнерів та всіх вивчених нами компаній, бачу, як попри всі обставини, наші підприємці роблять все надможливе аби продовжити роботу, а деякі навіть покращують своє становище.
Підсумовуючи, хочеться сказати одне – мужності нам, витримки, сили і все буде Україна.
Публікації у розділі Дискусії у форматі «Колонка» відображають думку виключно автора тексту, вказаного на початку статті. Позиція автора колонки може не співпадати з точкою зору редакції Hubs.ua. Видання залишає за собою право публікувати думку інших авторів щодо викладених у цій статті тем.
