Це вже друге звинувачення, яке передане в суд у справах про незаконний видобуток сировини та продаж щебню підприємством біглого олігарху
Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури (СЕП) Офісу Генпрокурора (ОГПУ) скерували до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох посадовців гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) на Полтавщині. Про це йдеться у повідомленні офісу.
Мова про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Один зі згаданих посадовців – голова правління Полтавського ГЗК Віктор Лотоус.
Комбінат входить у групу Ferrexpo та на 50,3% належить Костянтину Жеваго, який ще у 2019 році втік за кордон.
Лотоусу «інкриміновано незаконне видобування корисних копалин, зловживання повноваженнями та легалізацію майна в особливо великому розмірі, одержаного злочинним шляхом… його заступнику та двом начальникам відділів – легалізацію майна в особливо великому розмірі, одержаного злочинним шляхом», – повідомляє ОГПУ.
За даними слідства, підприємство мало ліцензію на видобуток лише залізної руди (залізисті кварцити). Інші породи корисних копалин (відходи, що утворювались у процесі збагачення) мали зберігатися у спеціально відведених сховищах. Для їх обробки необхідно було отримати спецдозвіл.
Але голова правління ГЗК спільно зі своїм заступником та двома керівниками відділів організували легалізацію незаконно видобутих корисних копалин. Підприємство переробляло відходи на щебінь трьох різних фракцій та продавало на ринку. До звітної документації менеджмент вносив неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин.
У 2015-2021 рр. видобуто понад 20 млн куб м таких корисних копалин, що дорівнює приблизно 164 тисячі вагонів. Всього у даний спосіб легалізували понад 885 тис тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 млн грн.
Сума завданих збитків довкіллю, за оцінкою СЕП, становить понад 157 млрд грн.
Це вже не єдина справа судова справа проти Полтавського ГЗК щодо незаконного видобутку надр як побічного продукту переробки залізних руд.
Восени 2024 року, як повідомляв Hubs.ua, Державне бюро розслідувань (ДБР) направило в суд обвинувачення проти сімох посадовців підприємства (серед них є і Лотоус).
За даними слідства, у 2019-2021 роках комбінат, не маючи на це дозволу, виготовив з відходів переробки залізної руди щебневу сировину та продав її на суму 80 млн грн. Потім, через залучені до схеми підприємства, цю ж саму сировину перепродали набагато дорожче. Сума оборудки становила понад 370 млн грн.
А восени 2023 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомило Лотоусу про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та підробці офіційних документів.
За даними БЕБ, у 2018-2021 роки він занизив сплату коштів до бюджету за користування надрами родовища залізних руд на 2,2 млрд грн.
Полтавський ГЗК (м. Горішні Плавні, Полтавська обл.) переробляє залізні руди представлені магнетитовими та кумінгтоніто-магнетитовими кварцитами в концентрат та виробляє залізорудні котуни.
Входить в групу компаній Ferrexpo, яка на 50,3% належить Костянтину Жеваго.
Жеваго з 2019 року знаходиться у розшуку у справі ДБР про виведення $113 млн з підконтрольного йому збанкрутілого у 2015 році банку «Фінанси та Кредит».
Як писав «Бізнес Цензор» завдані банкрутством підконтрольного Жеваго банку «Фінанси та Кредит» збитки набагато більші, ніж $113 млн (нині це 4 більше млрд грн). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомляв виданню, що банк був винен кредиторам 31,18 млрд грн, з яких станом на 1 жовтня 2022 року залишались незадоволеними вимоги фізичних і юридичних осіб на загальну суму 27,47 млрд грн. Що фактично і є збитками кредиторів банку.
Зокрема, сам Фонд не зміг повернути 7,57 млрд грн із майже 10 млрд грн, виплачених вкладникам банку у межах гарантованої суми.
Крім того, борг банку перед Національним банком України за кредитами рефінансування станом на 1 жовтня 2022 року складав 6,2 млрд грн.
За оцінками Фонду гарантування, із 40,4 млрд грн кредитного портфеля банку позики на понад 23 млрд грн було видано пов’язаним із Жеваго особам. При цьому 5 млрд грн безнадійних кредитів компанії з орбіти Жеваго отримали вже після визнання банку проблемним на початку 2015 року.
У кінці 2022 року на запит України Жеваго арештували на гірськолижному курорті у Франції у рамках справи по банку «Фінанси і кредит». У листопаді 2023 року Франція остаточно відмовила українським правоохоронцям в екстрадиції Жеваго, мотивуючи це війною з росією.
За повідомленням «Інтерфакс-Україна», у серпні 2024 року судові виконавці у межах справи за клопотанням ФГВФО наклали арешт на 49,3% акцій Полтавського ГЗК. Цей забезпечувальний захід був застосований у межах судової справи за позовом Фонду про стягнення 46 млрд грн. з Жеваго як ексвласника «Фінанси та Кредит».
Як писав Hubs.ua, у листопаді 2024 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив арешт активів Жеваго та Ferrexpo (50,3% від статутного капіталу у трьох ГЗК), як забезпечувальний захід у справі за позовом фонду на 46 млрд грн (справа №910/268/23). Наразі Ferrexpo оскаржує це рішення у Касаційному господарському суді. Засідання призначені на 13 лютого 2025 року.
6 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) підтвердив заочний арешт Жеваго. Зокрема ВАКС відхилив апеляцію захисників бізнесмена на рішення слідчого судді від 10 липня про заочний арешт Костянтина Жеваго. Мова йде про іншу справу – підозру у хабарі суддям та голові Верховного Суду Всеволоду Князєву.
