Об одной из наших бед – дорожном хозяйстве

Руководитель депутатской группы «Воля народа», народный депутат Ярослав Москаленко в своей колонке на Hubs прокомментировал пути решения проблемы качества украинских дорог (укр.):

Сьогодні Верховна Рада розглядає блок законопроектів стосовно українських доріг. Якраз вчасно саме зараз, навесні, коли разом зі снігом з наших доріг зійшов асфальт, поглянути на реалії.

В Україні 170 тисяч кілометрів доріг. У цьому році на їхній ремонт Укравтодор направить 14,2 мільярди гривень. Цих коштів вистачить на середній та капітальний ремонти, а також реконструкцію 727 кілометрів. Уряд обіцяє, що, можливо, фінансування Укравтодору буде збільшено на 15 мільярдів гривень. Тоді сумарно у 2017 році відремонтують 2 тисячі кілометрів з 170 тисяч.

Цілко зрозуміло, що йдучи такими темпами, як зараз, ми ніколи не побачимо в Україні нормальних доріг. Але шляхи вирішення проблеми є! Причому нам не потрібно вигадувати велосипед тоді, коли весь світ вже на ньому їздить.

Перша обов’язкова складова – це концесія. Так, це не панацея, але це добра половина вирішення проблеми. Єдине, що потрібно від держави, – створити нормальні умови для бізнесу в цій сфері. В Європі, приміром, 50% витрат на реконструкцію та ремонт доріг, що здаються в концесію, бере на себе держава. Інші половину надає інвестор. Після цього всі тільки заробляють.

В Україні почати треба із законодавства. Наш закон «Про концесії», як не дивно, виписаний проти інвестора. Проблеми починаються вже на етапі виділення земельної ділянки, як це сталося з Київською окружною дорогою. Важливим моментом є встановлення платежів, які теж має контролювати держава, щоб вони не стали непідйомними для українських автомобілістів. І нарешті – поряд з платною, концесійною завжди має пролягати безкоштовна дорога. Можливо, довша і не така зручна, але в придатній для користування якості.

Але концесія – не єдиний механізм, над яким нам слід працювати. Сьогодні у нас геть слабкий контроль за проїздом вантажного транспорту. Так, певні заборони введені. Проте в тому ж Києві фуру можна побачити хоч в центрі міста. А між тим ледь не 90% руйнування доріг пов’язано саме з проїздом вантажного транспорту. МВС заявляє, що вже влітку цього року в Україні запрацює дорожня поліція. Думаю, і міністр внутрішніх справ, і голова дорожньої поліції повинні взяти на себе персональну відповідальність за контроль виконання законодавства у сфері проїзду вантажного транспорту дорогами країни.

І нарешті. Держава сама повинна експериментувати. Приміром, наразі в західних регіонах проходить експеримент, в рамках якого 50% коштів з понадпланових надходжень від митних платежів йдуть до спеціальних фондів обласних бюджетів. Логіка проста – чим кращі дороги зможе забезпечити влада, в тому числі і місцева, тим більше надходжень від проїзду транспорту отримає регіон.

Нині платні дороги є в Білорусі, Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Сербії, Словенії та в інших наших сусідів. А це значить, що всі вони, на відміну від України, заробляють кошти в свої бюджети. Як і всюди, в сфері проїзду транспорту теж існує конкуренція. Чим кращі дороги зуміла побудувати країна, тим більше транспортних потоків вона залучить. Іноді навіть маленька країна, як, приміром, Словенія, заробляє на цьому більше, ніж великі сусіди. Просто тому, що колись вдало спрацював державний менеджмент. Україна теж повинна стати на цей шлях, інакше ми ризикуємо перетворитися на країну в центрі Європи, яку всі оминатимуть.

Так, певним чином, як і в усіх сферах, в сфері транспорту завдання держави – не заважати бізнесу. Але перед цим її завдання – створити усі умови, щоб цей бізнес запрацював.

_{Публикации в разделе Дискуссии в формате «Колонка» отображают мнение исключительно автора текста, указанного в начале статьи. Позиция автора колонки может не совпадать с точкой зрения редакции Hubs. Издание оставляет за собой право публиковать мнение других авторов по изложенным в данной статье темам.}