Огляд законодавства у сфері примусового вилучення активів росбізнеса в Україні
12 травня 2022 року Верховна Рада України (ВРУ) затвердила указ президента Володимира Зеленського про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності росії та її резидентів. Мова йде про фінансові активи двох українських банків, які належали російській держкорпорації «Веб.рф» та «Сбєрбанку Росії».
У даному випадку президент та РНБО скористались можливостями, які надав парламент, прийнявши на початку березня 2022 року закон про примусове вилучення українських активів росіян.
Разом з тим, 1 квітня у цей закон були внесені правки. Адже на початку у ньому поспіхом не врахували низку нюансів – громадяни рф не попадали під дію закону. Щоправда президент зміни в закон поки не підписав.
За час повномасштабної війни парламент, уряд та НБУ прийняли низку інших нормативних актів. Деякі їх положення можуть бути суперечливими між собою. Спеціалісти фінансової компанії «Інвестохіллс Веста» підготували юридичний аналіз українського законодавства у цій сфері.
Наталія Тараба, к.ю.н., адвокатка, радник директора департаменту по роботі з особливими активами ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (думка):
За інформацією Опендатабот, станом на 24 лютого 2022 року активних українських компаній, серед власників, засновників або ж кінцевих бенефіціарів яких є хоча б один громадянин або резидент російської федерації чи республіки білорусь, було 16 896. Серед них – 13,6 тис. компаній належить росіянам, 3,3 тис. – білорусам.
Примітка. Тут і надалі під «українськими компаніями» маються на увазі юридичні особи, зареєстровані в Україні відповідно до законодавства України.
Вбачається очевидним, що ті громадяни росії та білорусі, які своїми діями сприяли війні проти України, повинні відповідати за дії держави свого громадянства, у тому числі майном, яке може бути вилучено для компенсації завданої шкоди. Разом з тим, серед власників українських компаній, громадян росії та білорусі «за паспортом», є особи, які довгий час проживають, працюють або здійснюють свою господарську діяльність в Україні. Відтак, де-факто є українськими резидентами, доля яких залишається невизначеною.
На теперішній час, найближчі перспективи таких компаній врегульовано низкою наступних законодавчих та підзаконних актів.
- Перспектива націоналізації майна за наявності у складі учасників (бенефіціарів) резидентів росії
Законом України від 3 березня 2022 року №2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі – Закон № 2116-IX) було вирішено питання щодо примусового вилучення в Україні власності російської федерації як держави та її резидентів.
При цьому, резидентами, відповідно до Закону №2116-IX, вважалися українські юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є російська федерація, як держава, а не окремі її громадяни.
Натомість, 1 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла законопроект №7169 «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» щодо уточнення окремих положень». Цим документом поняття резидентів, майно яких підлягає примусовому вилученню, було значно розширено.
До резидентів віднесено усіх фізичних осіб – громадян російської федерації, а також осіб, які не є громадянами російської федерації, але мають найбільш тісний зв’язок з російською федерацією, мають місце проживання або займаються основною діяльністю у російській федерації.
З цього визначення випливає, що ступінь правового зв’язку громадянина росії з державою громадянства (зокрема, факт постійного проживання в іншій країні), не впливатиме на застосування Закону №2116-IX.
З під його дії виключено лише тих громадян росії, «які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі та стримуванні (нейтралізації) збройної агресії Російської Федерації проти України та забезпеченні національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану або в період збройного конфлікту».
Зазначений закон станом на 18 травня 2022 року все ще не підписаний президентом України. Якщо він не буде ветований, то майно будь-якої української компанії, яка має бенефіціара – громадянина росії, може бути примусово вилучено.
Разом з тим, враховуючи індивідуальний та непростий характер процедури вилучення, на наш погляд, слід очікувати швидше персоніфікованого, а не масового вилучення майна всіх без винятку українських компаній, які мають бенефіціарів – росіян.
По-перше, процедура вилучення виглядає так: рекомендація Кабінету Міністрів України – прийняття рішення РНБО – введення рішення РНБО в дію указом президента – затвердження указу законом ВРУ.
По-друге, реалізація закону №2116-IX має обмежений строк дії. У ч. 4 ст. 3 закону визначено, що такий указ президента України підлягає затвердженню ВРУ законом не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні. Отже, по закінченню зазначеного шестимісячного строку відповідне вилучення вже не може бути проведено.
- Примусове вилучення майна як санкція
Крім вилучення майна на підставі факту наявності у складі учасників (бенефіціарів) громадян росії, парламентом також впроваджена можливість безоплатного стягнення в дохід держави майна українських компаній в порядку застосування спеціальних санкцій.
12 травня 2022 року Верховною Радо було прийнято закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб» (далі – законопроект 7194) з пропозиціями президента України, наданими раніше за результатами накладання вето.
Законопроектом 7194 передбачено застосування до фізичних та юридичних осіб спеціальної санкції: безоплатне стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
З огляду на зміст частини другої статті 1 закону України від 14 серпня 2014 року №1644-VII «Про санкції», до української компанії така санкція може бути застосована у разі, якщо вона знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента.
Підстави та порядок застосування цієї санкції визначено новою статтею 5-1 законопроекту 7194.
Зокрема такими підставами є:
А) завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України. Шляхом, зокрема, участі у прийнятті рішення щодо збройної агресії проти України, організації чи фінансуванні такого рішення, особиста участь у збройній агресії, участь у прийнятті або виконанні рішень щодо окупації території України, участь у проведенні виборів та референдумів на окупованих територіях, тощо;
Б) суттєве сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, зазначених у попередньому пункті. Шляхом, зокрема, висловлення наміру використати збройні формування для збройної агресії проти України, надання своєї території та інфраструктури для реалізації збройної агресії проти України, зберігання, постачання зброї, сплата податків до державного бюджету держави-агресора (у розмірі, що перевищує максимальний розмір, визначений законопроектом 7194), надання державі-агресору допомоги у вигляді благодійних внесків, пожертв, безоплатної передачі коштів та майна, інвестування у державні облігації держави-агресора;
В) інформаційне сприяння збройній агресії проти України. Зокрема, спонукання до збройної агресії, її виправдання, глорифікація осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України.
Санкція застосовується у наступному порядку:
А) обов’язкове попереднє блокування активів підсанкційної особи за рішенням РНБО, прийнятим після набрання чинності законопроекту 7194;
Б) подання адміністративного позову до Вищого антикорупційного суду України про стягнення активів підсанкційної особи в дохід держави;
В) набрання рішенням Вищого антикорупційного суду України законної сили. Строк розгляду справи з урахуванням перегляду в апеляційному порядку становить загалом 20 днів відповідно до положень нової статті 283-1 «Особливості провадження у справах про застосування санкцій», якою законопроектом 7194 доповнюється Кодекс адміністративного судочинства України.
Порівнюючи положення Закону №2116-IX (з урахуванням змін до поняття резидента росії, які ще не набули чинності) та законопроекту 7194 слід відзначити, що вони фактично встановили дві різні процедури примусового вилучення майна, що не сприяє правовій визначеності.
При цьому, процедура за законопроектом 7194 вбачається більш юридично обґрунтованою, оскільки стягненню майна в дохід держави має передувати доведення факту завдання підсанкційною особою шкоди національним інтересам та безпеці Україні. Отже, за законопроектом 7194 від примусового вилучення майна можуть бути убезпечені ті українські компанії, чиї російські або білоруські бенефіціари не вчиняли жодних дій щодо підтримки збройної агресії проти України.
- Перспективи скасування діючих обмежень
У зв’язку зі змінами до закону №2116-IX та прийняттям законопроекту 7194 виникає питання щодо подальшої долі низки обмежень, які на теперішній час є чинними для українських компаній, що мають російських та білоруських бенефіціарів.
Зокрема були введені наступні обмеження:
А) Зупинення виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов’язані з державою-агресором, встановлене законом України від 15 березня 2022 року №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 2129-IX);
Б) Мораторій на вчинення будь-яких дій, які можуть мати наслідком відчуження особами, пов’язаними з державою-агресором або на користь таких осіб нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання (крім безоплатного відчуження на користь держави Україна), який закріплено підпунктами 2 та 3 постанови КМУ від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» (далі – Постанова КМУ №187);
В) Зупинення нотаріальних дій, які було розпочато, та відмова у вчиненні нотаріальних дій за зверненням громадян росії, зареєстрованих в росії юридичних осіб, а також українських компаній, бенефіціарами яких з часткою розміром 10% та більше є громадяни росії або зареєстровані в росії юридичні особи, встановлене постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі – Постанова КМУ №164);
Г) Зупинення здійснення видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки білорусь (за винятком переказу на користь ЗСУ, на рахунки державних органів, соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів), встановлене пунктом 15 постанови Правління НБУ від 24.02.22 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова НБУ №18);
Д) Заборона користуватися правом голосу та брати участь в управлінні надавача фінансових послуг громадянам держави-агресора та фізичним особам, які мають постійне місце проживання на території держави-агресора, та які є власниками істотної участі у небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги. Заборона встановлена пунктом 2 постанови Правління НБУ від 4 травня 2022 року №93 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року №153 та врегулювання деяких питань у діяльності надавачів фінансових послуг» (далі – Постанова НБУ №93).
На відміну від строку дії обмежень, закріплених Постановами НБУ №18 та №93 на період дії воєнного стану, строк дії обмежень, встановлених законом № 2129-IX та Постановами КМУ №187 та №164, пов’язаний із настанням скасувальної умови: до прийняття та набрання чинності законів щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.
Виникають закономірні питання, чи можуть вважатися такими законами «щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором»
— Закон №2116-IX (про примусове вилучення, зі змінами)
— Законопроект 7194
І чи будуть зняті відповідні обмеження з набранням чинності цих законів?
За нашим переконанням, відповідь на поставлені питання скоріше ні. Оскільки як закон №2116-IX, так і законопроект 7194 передбачають, що зв’язок тієї чи іншої особи з державою-агресором встановлюється та доводиться в процесі застосування закону і не може бути визначений на підставі лише його положень з метою зняття або незастосування діючих обмежень. Отже, підстав для зняття описаних обмежень наразі не вбачається.
Публікації у розділі Дискусії у форматі «Колонка» відображають думку виключно автора тексту, вказаного на початку статті. Позиція автора колонки може не співпадати з точкою зору редакції Hubs.ua. Видання залишає за собою право публікувати думку інших авторів щодо викладених у цій статті тем.
