В НБУ вважають, що ціновий тиск зберігатиметься протягом осені-зими, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися
Споживча інфляція у жовтні 2024 р. у річному вимірі (до жовтня 2023 р.) склала 9,7%. З початку року вона виросла на 8,4%, пише Держстат у свіжому експрес-випуску.
За прогнозом НБУ (див. останній звіт), за підсумками 2024 року інфляція досягне 9,7%.
Щомісячна динаміка індексу споживчих цін (ІСЦ) за останні місяці прискорилась.
Нагадаємо, у червні 2024 р. (до травня) ціни скакнули на 2,2%. Що було пов’язано передусім з подорожчанням електроенергії у червні. Додатково вплинули сезонні та курсові фактори (кінець маркетингового сезону на аграрному ринку, девальвація гривні), тощо.
Водночас у липні до червня ІСЦ склав 0%. У подальшому інфляційний маховик значно розкрутився (у % до попереднього місяця): серпень – 0,6%, вересень – 1,5%, жовтень – 1,8%.
Темпи інфляції у річному вимірі значно збільшились. У червні 2024 року зростання цін складало 4,8% (до червня 2023 р.). У липні – 5,4%. У серпні 7,5%. У вересні – 8,6%. У жовтні, як вище було зазначено, – 9,7%.
Динаміка окремих ринків
За даними Держстату, У жовтні до вересня ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,2%. Найбільше (на 18,2% та 18,1%) подорожчали овочі та яйця. Водночас на 4,2% знизилися ціни на цукор. У річному вимірі продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 10,8%
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби за жовтень підвищилися на 1,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,6%. У річному вимірі – 10%.
Одяг та взуття подорожчали на 1,2%, але подешевшали у річному вимірі на 4,6%.
Місячне зростання цін у сфері охорони здоров’я склало 1% (+12,6% рік).
Ціни у транспортній сфері зросли на 0,5% (+5,7% рік). В основному через подорожчання палива та мастил на 0,8% та проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 0,7%. Водночас у жовтні на 4,7% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
В ЖКГ ціни у жовтні виросли всього на 0,1%, але у річному вимірі вони збільшились на 18,6%.
Оцінка причин Нацбанком та прогноз
За оцінкою НБУ, збільшення темпів інфляції було очікуваним. Але темпи виявились вищими, ніж прогнозувалось.
«Вагомий внесок у таку динаміку мало подорожчання продовольчих товарів унаслідок гірших, ніж очікувалося, урожаїв різних сільськогосподарських культур і пов’язаного з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості. Пришвидшення інфляції також зумовлювалося подальшим збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні у попередні періоди», – такі причини у звіті називає Нацбанк.
За прогнозом регулятора, ціновий тиск зберігатиметься протягом осені-зими, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.
«У наступні місяці ціновий тиск зберігатиметься через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону. У результаті інфляція сягне 9,7% наприкінці 2024 року. Водночас навесні 2025 року інфляція почне знижуватися. Сповільненню темпів зростання цін наступного року сприятимуть зважена монетарна політика НБУ, послаблення зовнішнього цінового тиску, поліпшення ситуації в енергосекторі й збільшення врожаїв. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до цілі 5% у 2026 році», – вважають в НБУ.
За даними Нацбанку, реальний ВВП зростав у II -III кв. 2024 року. Регулятор підвищив прогноз цього показника у 2024 році до 4% через менший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії та дещо вищі врожаї ранніх зернових культур.
Значні бюджетні стимули, підкріплені суттєвими обсягами міжнародного фінансування, зростання доходів домогосподарств, а також нарощування випуску у рослинництві та стійкий зовнішній попит сприятимуть подальшому зростанню української економіки – на 4,3-4,6% у 2025-2026 роках, прогнозується у звіті.
Ці ж дані НБУ озвучував у окремому макроекономічному аналізі, який публікував Hubs.ua.
Оптимістичні прогнози пов’язані передусім з тим, що у жовтні знизилася невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги для можливості фінансування видатків державного бюджету та підтримки національної валюти.
У жовтні МВФ надав Україні черговий транш у розмірі 1,1 млрд за результатами п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (EFF).
Близько $300 млн пільгового фінансування надійшло від Канади. До кінця року очікується надходження понад $15 млрд, з яких $4,8 млрд за програмою SPUR зі Світовим банком за підтримки фінансування з боку США ($1,6 млрд).
Група Семи погодила надання Україні позики обсягом до $50 млрд у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans. Її повернення планується забезпечити доходами від знерухомлених російських активів,
Ураховуючи це НБУ поліпшив припущення щодо зовнішньої фінансової допомоги на 2024-2026 роки. Очікується, що цього року загальна сума
міжнародного фінансування сягне $41,5 млрд, а наступного – $38,4 млрд.
Як писав Hubs.ua, за даними Мінфіну потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік оцінюється у близько $38,4 млрд.
Прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% – щонайменше до літа 2025 року.
«У разі подальшого зростання цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань НБУ готовий посилювати процентну політику та вживати додаткових монетарних заходів», – зазначається у звіті регулятора.
