Частка державних банків в Україні може зрости з 24% до 45% вже до кінця цього року
Михаил Демкив, аналитик банковского сектора группы ICU
В Україну знову завітала місія МВФ для перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF). А, отже, активізувались і гілки влади щодо впровадження реформ. Зокрема, банківський сектор отримав довгоочікувані депозити без права на дострокове зняття, в банківському нагляді з’являтимуться елементи Базель III. Регулятор, очевидно, серйозно взявся за непрозорі схеми володіння банками та рішуче налаштований зменшити рівень кредитування пов’язаних з банками осіб, на що Рада наділила НБУ досить широкими повноваженнями. Головні перетворення ще попереду, але поступово вимальовуються обриси банківської системи-2016.
Воєнний період історії України банки пройшли із великими труднощами – загальний збиток системи становив 42 млрд гривень за 2014 рік та 81 млрд гривень – лише за 1-й квартал 2015. За цими сумами стоять як ефект девальвації гривні та втрати на тимчасово окупованих територіях, так і більш критична оцінка реального фінансового становища окремих банків. Банки протягом років часто грішили «підмальовуванням» звітності для того, щоб залишатись формально прибутковими та виконувати всі нормативи.
На сьогодні середній показник достатності капіталу українських банків впав нижче мінімально допустимого рівня. Окремі фінансові установи, навіть із топ-10, наблизились до межі фактичного банкрутства. Практично усім банкам потрібні вливання капіталу для їх стабільної роботи у майбутньому.
Співпраця з МВФ передбачає проведення нового раунду стрес-тестів – оцінки фінансового становища топ-20 банків та їх реальну потребу у докапіталізаці. Попередній тест, проведений у 2014 році, був за об’єктивних причин надто оптимістичним. Він не врахував загострення бойових дій на Донбасі та різке падіння курсу гривні.
Додатковим тестом на життєздатність для банків буде виявлення реального рівня інсайдерського кредитування. Значна концентрація кредитного портфелю в рамках близького до акціонерів бізнесу хоч і є зручною для менеджменту, але створює суттєві ризики для самого банку та його вкладників.
Нові стандарти, задані не в останню чергу нашими зовнішніми кредиторами, сприятимуть більшій надійності вітчизняних банків. Але не варто сподіватись, що всі акціонери зможуть докапіталізувати свої фінустанови. На даний момент проблем із залученням капіталу не мають лише державні та іноземні банки, серед яких — із російськими власниками. До того ж триває чистка системи від банків-анкротів, отже перелік банків із тимчасовою адміністрацією, вочевидь, поповниться.
Програма МВФ передбачає виділення на порятунок банків 139 млрд гривень у 2015 році (7,5% ВВП) за рахунок емісії ОВДП. НБУ зможе монетизувати із цієї суми лише 55 млрд гривень для потреб Фонду гарантування вкладів та рекапіталізованих банків. Решта – 84 млрд гривень – має піти на збільшення капіталу існуючих комерційних банків, тобто фінустанов, які не здатні отримати його із зовнішніх джерел у повному обсязі.
Уряд не обмежений у інструментах – ми можемо спостерігати як консолідацію малих та середніх банків на основі когось із існуючих держбанків, так і націоналізацію банків. ICU прогнозує, що частка державних банків в Україні може зрости з 24% до 45% вже до кінця цього року – початку наступного.
Держава буде змушена піти на такі заходи, аби врятувати банківську систему. Інших шляхів поки немає. За результатами нового стрес-тесту стане зрозуміло, які банки держава буде рятувати та вливати в них капітал, а на які чекає ліквідація. За нашими оцінками, банки потребують збільшення капіталу на 150 млрд гривень. Раніше потребу в капіталі ми оцінювали в 170 млрд гривень, але ця оцінка враховувала великі банки, які НБУ вже вивів з ринку.
На мою думку, більшість виплат на рекапіталізацію банків буде здійснено в четвертому кварталі цього року або в першому кварталі наступного. Саме тоді стане зрозуміло, чи зможуть окремі великі та середні банки виконати план докапіталізації за результатами перевірки банків, чи ні.
Поточна версія державного бюджету передбачає виділення на потреби банківського сектору суми лише в розмірі 56 млрд гривень (із них 20 млрд гривень – на потреби ФГВ). Це означає, що запропоновані МВФ зміни ще треба погодити в парламенті. В світлі очікування місцевих виборів питання вкладників неплатоспроможних та проблемних банків загостриться.
