Реальним міжнародним розшуком є попадання біглого ексбанкіра у бази даних Інтерполу. Чи ініціює прокуратура спеціальне судове провадження?
В Офісі генерального прокурора України (ОГПУ) повідомили, що за клопотанням прокурора колишнього власника ПАТ «Дельта Банк» Миколу Лагуна оголошено у міжнародний розшук, а судове провадження зупинено.
«Прокурори Офісу Генерального прокурора у суді підтримують публічне обвинувачення у кримінальних провадженнях стосовно ексвласника банку за фактами ухилення від сплати податків та заволодіння майном в особливо великих розмірах (ст.212, 191 КК України)», – йдеться у релізі.
Про яку справу йде мова
Як уточнили в ОГПУ, в одному з проваджень встановлено, що у лютому 2015 року обвинувачений, отримавши кошти у сумі 153,5 млн грн від компанії нерезидента, не задекларував отриманий прибуток та ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб та військовий збір на понад 33 млн грн.
Мова про ухвалу Печерського районного суду міста Києва у кримінальній справі №372/1505/23 ще від 22 жовтня 2024 року (оприлюднили 30 жовтня).
Обвинувальний акт у відповідному кримінальному провадженні (КП) №12021000000000940 (від 23.07.2021 р.) переданий в суд 6 квітня 2023 року
В ухвалі йдеться про те, що згідно доводів обвинуваченого та його захисників, Микола Лагун з квітня-травня 2023 року перебуває в Австрії. Однак, доказів щодо точного місця перебування обвинуваченого, а також, як підстав перебування, так і перетину кордону суду не представлено. Водночас Микола Лагун приймав участь у судових засіданнях по відеозв’язку з невизначеної локації.
Також варто згадати, що в іншому КП, обвинувачення по якому також передано в суд і яке вище згадується прокуратурою, Лагуна оголосили в розшук (без приставки міжнародний) ще 30 жовтня 2023 року. У даній кримінальній справі №761/8406/23 він є обвинуваченим щодо виведення з банку понад $76,5 млн.
У чому звинувачували акціонерів
Акціонерами «Дельта Банку» були Микола Лагуна (70,61%) та американська корпорація Cargill (29,39%) через Cargill Financial Services International (CFSI).
Банк став банкротом у 2015 р. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), загальна сума збитків, завданих банку діями колишніх власників та інших посадових осіб, перевищує 38 млрд грн. Орієнтовна сума втрат кредиторів внаслідок доведення до банкрутства становить 24,5 млрд грн.
А зловживання акціонерів та топ-менеджерів стали причиною того, що оціночна вартість активів «Дельта Банку» (29,2 млрд грн) становить лише третину від їхньої балансової вартості, зазначеної «на папері» (94,27 млрд грн), та більш ніж в 1,8 рази менша, ніж зобов’язання банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів (53,77 млрд грн).
Всього в «Дельта Банку» постраждали понад півмільйона вкладників.
Як заявили у Фонді виданню «РБК-Україна», станом на 1 червня 2024 р Фонд повністю відшкодував вклади у межах гарантій усім вкладникам «Дельта Банку», які звернулись по вклади, виплативши їм 15,9 млрд грн. Крім того, погашено 13 млрд грн вимог кредиторів. Сума акцептованих вимог кредиторів банку, що залишаються непогашеними, складає, 42,4 млрд грн.
На думку експертів, такі банкрутства банків у 2014-2106 рр. прискорили інфляцію та додали проблем в економіку України.
Щодо банкрутства «Дельти» відкрито низку кримінальних справ.
До Cargill у ФГВФО та правоохоронців теж були претензії. У січні 2016 року Фонд заявив, що з «Дельта Банку» були виведені активи на суму $100 млн через операції з акредитивами, пов’язаними з Cargill. У корпорації звинувачення звісно заперечили.
Як писали ЗМІ, у лютому 2015 року, за місяць до введення в «Дельту» тимчасової адміністрації, було укладено низку договорів про поступку права вимоги. Жоден з них не включав безпосередню участь «Дельта Банку». Всі ці угоди були спрямовані на виведення кредитів із проблемного банку.
Однією зі сторін виступав Cargill Financial Services International. Іншою стороною угод стали чотири українські компанії: «Іллічівський зерновий порт», «Стройбуд Іллічівськ», «Яблуневий дар» та «Танк Транс».
«У результаті Cargill незадовго до введення тимчасової адміністрації вивів якомога більше своїх коштів, залишивши численних клієнтів банку напризволяще. Серед них основним кредитором стала держава», – йдеться у розслідуванні.
Ініціативи державних органів
Наразі за ініціативою Фонду в господарських судах розглядаються два позови:
— справа №910/7338/19 про відшкодування Лагуном збитків у розмірі 791,2 млн грн. Розгляд справи триває. Згідно Єдиного держреєстру судових рішень, останнє судове засідання у справі відбулось 5 грудня 2023 року. Північний апеляційний господарський суд залишив в силі заходи забезпечення позову: арешт на авто, корпоративні права на дві фірми та квартиру Лагуна. Але скасував арешт на земельну ділянку.
— справа №910/21280/21 про стягнення 22, 9 млрд грн. за позовом до восьми пов’язаних з банком осіб, зокрема, до Лагуна, колишньої голови ради директорів Попової О. Ю., колишнього першого заступника ради директорів Масюри В. О. 31 липня Господарський суд міста Києва повністю відмовив Фонду у задоволенні вимог. Фонд оскаржує в апеляції це рішення. Останнє засідання відбулось 25 вересня: Північний апеляційний господарський суд призначив розгляд апеляційної скарги призначити на 12 листопада (тобто воно відбудеться через 5 днів).
Водночас ні Фонд, ні правоохоронні органи вже не висувають ніяких претензій до другого акціонера Cargill. На запит журналістів ФГВФО не пояснив своєї позиції щодо подачі аналогічних позовів до американської корпорації.
У Фонді виданню РБК-Україна повідомили, що триває розслідування в об’єднаному КП №12014100000000703 (ведеться з 2014 року). В його межах розслідуються і факти щодо можливої участі Cargill Financial Services International у завданні «Дельта Банку» майнової шкоди.
В Офісі генпрокурора лише зазначили, що у діючих чотирьох КП підозри американській корпорації не висувались.
Чи перебуває Лагун у міжнародному розшуку?
Як сказано у релізі ОГПУ щодо оголошення судом Лагуна у міжнародний розшук: «Наразі вживаються заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого через Інтерпол».
Ключовим тут є саме Інтерпол. Поки ця організація на виставила Лагуну «червону картку» – таке рішення суду є виключно «внутрішнім» українським. Хоча і звучить красиво. Але поки Інтерпол не буде шукати біглого ексбанкіра.
Більше того, взагалі незрозуміло коли це станеться, та чи й станеться взагалі.
Як вже згадувалось вище, вперше Лагуна оголосили у розшук рік тому по іншій кримінальній справі. Влітку прокуратура в рамках цього «розшуку» повідомила журналістам, що «на теперішній час вживаються заходи, передбачені кримінальним процесуальним законодавством щодо оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук з метою ініціювання спеціального судового провадження».
Тобто вже як рік як прокуратура «шукає» Лагуна та «судиться» з ним, а про ефективність цієї роботи громадськості нічого не відомо. Мабуть тому, що просто результату немає.
Більше того, розгляд обидвох кримінальних справ по Лагуну зупинили саме через оголошення у «розшук».
Разом з тим, юристи пояснюють, що однією з цілей отримання статусу міжнародного розшуку є можливість проведення спеціального (заочного) кримінального провадження.
Як писав Денис Шевченко, адвокат юрфірми «Ілляшев та Партнери», «в Україні факт оголошення особи в міжнародний розшук також є необхідною умовою для такого:
— задіяння можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) до розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду;
— початку спеціального (заочного) кримінального провадження стосовно осіб, які переховуються від слідства та суду».
За його словами у цих процесах є юридичні парадокси. Щоб внести людину у свою базу Інтерпол вимагає надати йому «ордер на арешт» втікача. Це може бути ухвала суду про взяття під варту або обвинувальний вирок. Однак, згідно українським законодавством, для отримання заочної ухвали про взяття під варту втікача, прокурор має довести суду, що така особа оголошена у міжнародний розшук.
Тобто наразі одна з можливих дій прокуратури, після оголошення судом Лагуна у міжнародний розшук, – це подача в суд клопотання про заочне взяття під варту обвинуваченого. Теоретично вже після цього буде подача заявки в Інтерпол. А це все ще на роки.
Друга проблема, на думку адвоката, пов’язана з доведенням того, чи дійсно особа оголошена у міжнародний розшук. У цьому разі прокурор має довести суду цей факт уже для отримання ухвали про дозвіл на здійснення спеціального (заочного) провадження, щоб суд відбувався за відсутності обвинуваченого.
Тобто, наразі після оголошення Лагуна у міжнародний розшук (в рамках КП про ухилення від сплати податків) можна розпочати судові засідання без ексбанкіра. Довести його вину до вироку. Розпочати стягнення, пошук та арешт активів.
Такий шлях у всіх діючих та майбутніх справах видається найбільш ефективним, якщо прокуратура реально хоче повернути державі десятки мільярдів гривень від шкоди заподіяної акціонерами «Дельта Банку».
Нагадаємо, спроби екстрадиції ще одного біглого банкіра – ексвласника банку «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго – увінчались яскравим фіаско Державного бюро розслідувань.
