Як пояснюють свою позицію у фонді, результат продажу завжди залежить від якості активу неплатоспроможного банку
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) звернувся до суду з позовом проти Державної аудиторської служба України ДАСУ щодо порушення процедур перевірки фонду.
Про це йдеться на сайті ФГВФО (також пресслужба звернулась до Hubs.ua з пропозицією опублікувати позицію фонду у даному конфлікті).
«Коментарі ДАСУ, розповсюджені у ЗМІ, щодо ціни реалізації активів неплатоспроможних банків є вибірковими та необґрунтованими – у них не враховано низку ключових позицій, що докорінно спотворило реальну картину», – зазначає у релізі фонд.
Ми запитали у ФГВФО, в який суд поданий позов та які у ньому позовні вимоги до ДАСУ? На момент публікації новини відповідь ще не надійшла.
Нагадаємо, як писав Hubs.ua, за результатами аудиту Держаудитслужба передала правоохоронцям матеріали проти ФГВФО за знецінення активів банків-банкрутів
За даними Держаудитслужби, ФГВФО реалізував активи неплатоспроможних й ліквідованих банків за суттєво нижчою ціною у порівнянні з їх балансовою і оціночною вартістю. Така ситуація спричинила недоотримання вкладниками та іншими кредиторами банків десятків мільярдів гривень. Балансова вартість проданих активів неплатоспроможних банків становила 631,2 млрд грн. Оціночна – 92,3 млрд грн.
«Утім, навіть за такі кошти ліквідатори не змогли продати активи банків. Фактично отримано лише 21,2 млрд грн. Тобто вартість продажу банківських активів склала всього 3,4% їхньої балансової вартості та 23% – оціночної», – зазначили в ДАСУ.
Натомість, у Фонді гарантування вкладів вважають, що існують беззаперечні фактори, які визначають результат торгів та економічну суть продажу банківських активів.
«За абсолютно однакових умов оцінки та продажу одні активи продаються за 100% балансової вартості та вище (як, наприклад, комплекс нерухомості «Промінвестбанку», що був реалізований з перших же торгів з конверсією у 166%), а інші продаються значно дешевше за балансову вартість. Від чого це залежить? Це питання ціноутворення банківського активу», – зазначили у ФГВФО.
Як пояснюють свою позицію у фонді, результат продажу завжди залежить від якості активу неплатоспроможного банку. У тих банках, де достатньо якісних активів, розрахунки з кредиторами сягають 100%. Там, де кредити не платяться 7, 8, 9 років, відсутнє заставне майно, є інші обтяжувальні фактори, актив не може коштувати пристойну ціну.
Фонд виставляє активи на перші аукціони за 100% балансової або оціночної вартості – за більшу з цих двох величин. Усі активи на продаж виставляються на відкриті торги у системі «Прозорро.Продажі». Інвестор же платить стільки, скільки на його думку коштує актив, уточняється в релізі.
«Будь-які припущення про втрату вартості активів при продажі абсолютно безпідставні. Втрата вартості відбувається до моменту визнання банку неплатоспроможним. Жодна оціночна вартість не змусить інвестора заплатити більше. Це очевидний факт. І всі звинувачення в тому, що ціна продажу активів є нижчою за балансову та оціночну є упередженими», – зазначають у ФГВФО.
За інформацією ФГВФО, станом на 1 листопада 2024 року банки у ліквідації задовольнили вимоги кредиторів на 70,8 млрд грн. З них понад 18 млрд грн погашено забезпеченим кредиторам, зокрема 16,4 млрд грн – Національному банку України (включно за рахунок звернення стягнення на предмет застави та майна поручителів).
Це складає всього 20,6% від загальною суми кредиторських вимог, яка на 1 листопада була майже 343 млрд грн.
Задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів, відбувається внаслідок продажу та управління активами цих банків. Зокрема, від погашення кредитів, від доходів за цінними паперами, від оренди майна та з інших джерел.
Як писав Hubs.ua, 7 листопада 2024 р. Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення про арешт низки активів Костянтина Жеваго за позовом ФГВФО про стягнення 46 млрд грн на відшкодування збитків, завданих банку «Фінанси і кредит».
Ще у одній голосній справі, про стягнення з ексакціонера збанкрутілого «Дельта Банку» Миколи Лагуна 23 млрд грн (теж позов Фонду), суд прийняв рішення проводити засідання у закритому режимі.
Ми також повідомляли, що НБУ через 10 років з початку «банкопаду» вирішив створити інфраструктуру з урегулювання NPL (non-performing loans, непрацюючих кредитів). На початок 2024 року заборгованість за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків перед Нацбанком складала 37,2 млрд грн.
