Мотивація переведення справи у закритий режим – банківська таємниця та секрети кримінального провадження по «Дельта Банку», яке ведеться з 2014 р,
Північний апеляційний господарський суд оприлюднив ухвалу розглядати справу проти ексвласника Миколи Лагуна та топменеджмента «Дельта Банку» у закритому режимі.
Відповідне рішення справі №910/21280/21 було прийняте 26 листопада 2024 року суддями Світланою Владимиренко, Іриною Ходаківською та Аллою Демидовою. Наступне засідання відбудеться 17 грудня.
Суд розглядає позов Фонду державного майна України (ФДМУ) про стягнення біля 22,9 млрд грн. з Миколи Лагуна, Антоніни Лагун (його сестра). А також – з колишніх членів ради директорів, спостережної ради та керівників департаментів «Дельта Банку» (Олени Попової, Віталія Масюри, Марціна Фіглуса, Ярослав Порохняка, Дениса Тарасюка, Валентина Засухи).
Клопотання про закриття справи від громадськості заявив один з відповідачів. Фонд гарантування заперечив проти проведення судових засідань у закритому режимі, посилаючись на суспільний інтерес до даної справи.
«Сторона Лагуна» своє бажання закрити від суспільства перебіг судових розглядів мотивувала тим, що мовляв необхідно отримати дозвіл «слідчого або прокурора щодо розголошення інформації, яка стосується кримінального провадження №12014100000000703» та наявністю «у матеріалах даної справи документів, які містять інформацію, яка є банківською таємницею».
В даній апеляції ФГВФО оскаржує рішення Господарського суду міста Києві, яким суддя Лиськова М. О. 31 липня 2024 року відмовила у стягненні з Миколи Лагуна та Ко на користь держави 22,9 млрд грн.
Акціонерами «Дельта Банку» були Микола Лагуна (70,61%) та американська корпорація Cargill (29,39%) через Cargill Financial Services International (CFSI). Банк став банкрутом у 2015 році. НБУ визнав його проблемним, у фінустанову була введена тимчасова адміністрація ФГВФО.
Позов Фонду на 23 млрд грн. розглядається з 22 грудня 2021 року. Cargill серед відповідачів чомусь немає.
Кримінальна справа
Згадане кримінальне розслідування під №12014100000000703 взагалі ведеться вже 10 років (з квітня 2014 року). Як повідомлялось у судових матеріалах у 2016 році, у ньому досліджуються схеми щодо привласнення грошових коштів, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, а також зловживання службовим становищем службовими особами «Дельта Банку» в період з 2010 р. по 2015 р.
Оцінити кількість епізодів у даному КП досить важко. Офіс генпрокурора України не повідомляє громадськості про перебіг цієї справи або про те, коли хоча б вона буде передана до суду.
Зі ЗМІ та судових матеріалів можна отримати уривки цієї справи.
Зокрема, за даними досудового слідства, за одним з епізодів службові особи «Дельта Банку» упродовж 2014 року одержали від Національного банку України рефінансування в обсягах близько 10 млрд. грн. З низ 4,1 млрд. грн. пішло на придбання $535,3 млн. Банк перерахував їх за кордон в інтересах 12 пов`язаних між собою українських суб`єктів господарювання, окремі службові особи яких є водночас співробітниками «Дельта Банку».
Щодо ролі Нацбанку. В окремих судових матеріалах вказувалось, що розслідування велося «за фактами незаконного заволодіння і розтрати службовими особами АТ «Дельта банк» у співучасті з службовими особами Національного банку України, Державної іпотечної установи та іншими особами, протягом 2014-2015 років державних коштів в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»
За даними ЗМІ, також у КП №12014100000000703 фігурувала компанія Kalouma Holdings Limited. За даними НБУ, на 1 січня 2013 р. Kalouma Holdings Ltd була власником 47,78% акцій «Кредитпромбанку» (теж збанкрутів). Бенефіціарами цієї компанії були Cargill, ЄБРР та ще 26 структур (серед яких ЗМІ називали у т. ч. Raiffeisen, Fortis, BNP Paribas, Commerzbank тощо).
У вересні 2024 року ФГВФО виданню «РБК-Україна» повідомив, що триває розслідування в об’єднаному КП №12014100000000703. В його межах також розслідуються факти щодо можливої участі Cargill Financial Services International у завданні «Дельта Банку» майнової шкоди.
У січні 2016 року Фонд заявив, що з «Дельта Банку» були виведені активи на суму $100 млн через операції з акредитивами, пов’язаними з Cargill. У корпорації звинувачення звісно заперечили.
Як писали ЗМІ у розслідування, у лютому 2015 року, за місяць до введення в «Дельту» тимчасової адміністрації, було укладено низку договорів про поступку права вимоги. Жоден з них не включав безпосередню участь «Дельта Банку». Всі ці угоди були спрямовані на виведення кредитів із проблемного банку.
Однією зі сторін виступав Cargill Financial Services International. Іншою стороною угод стали чотири українські компанії: «Іллічівський зерновий порт», «Стройбуд Іллічівськ», «Яблуневий дар» та «Танк Транс».
«У результаті Cargill незадовго до введення тимчасової адміністрації вивів якомога більше своїх коштів, залишивши численних клієнтів банку напризволяще. Серед них основним кредитором стала держава», – йдеться у розслідуванні.
Шкода від ексакціонерів «Дельти»
Крім згаданого КП щодо банкрутства «Дельти» відкрита низка кримінальних справ.
За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), загальна сума збитків, завданих банку діями колишніх власників та інших посадових осіб, перевищує 38 млрд грн. Орієнтовна сума втрат кредиторів внаслідок доведення до банкрутства становить 24,5 млрд грн.
А зловживання акціонерів та топ-менеджерів стали причиною того, що оціночна вартість активів «Дельта Банку» (29,2 млрд грн) становить лише третину від їхньої балансової вартості, зазначеної «на папері» (94,27 млрд грн), та більш ніж в 1,8 рази менша, ніж зобов’язання банку відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів (53,77 млрд грн).
Всього в «Дельта Банку» постраждали понад півмільйона вкладників.
Станом на 1 червня 2024 р Фонд повністю відшкодував вклади у межах гарантій усім вкладникам «Дельта Банку», які звернулись по вклади, виплативши їм 15,9 млрд грн. Крім того, погашено 13 млрд грн вимог кредиторів. Сума акцептованих вимог кредиторів банку, що залишаються непогашеними, складає, 42,4 млрд грн.
Наразі за ініціативою Фонду в господарському суді розглядаються ще один позов. Справа №910/7338/19 про відшкодування Лагуном збитків у розмірі 791,2 млн грн. Розгляд справи триває. Згідно Єдиного держреєстру судових рішень, останнє судове засідання у справі відбулось 5 грудня 2023 року. Північний апеляційний господарський суд залишив в силі заходи забезпечення позову: арешт на авто, корпоративні права на дві фірми та квартиру Лагуна. Але скасував арешт на земельну ділянку.
Біглий «банкір» Лагун
Як писав Hubs.ua, на початку листопада в Офісі генерального прокурора України повідомили, що Миколу Лагуна оголошено у міжнародний розшук, а судове провадження зупинено.
Як уточнили в ОГПУ, в одному з проваджень встановлено, що у лютому 2015 року обвинувачений, отримавши кошти у сумі 153,5 млн грн від компанії нерезидента, не задекларував отриманий прибуток та ухилився від сплати податку на доходи фізичних осіб та військовий збір на понад 33 млн грн.
Мова про ухвалу Печерського районного суду міста Києва у кримінальній справі №372/1505/23 ще від 22 жовтня 2024 року (оприлюднили 30 жовтня).
Обвинувальний акт у відповідному кримінальному провадженні (КП) №12021000000000940 (від 23.07.2021 р.) переданий у суд 6 квітня 2023 року
В ухвалі йдеться про те, що згідно доводів обвинуваченого та його захисників, Микола Лагун з квітня-травня 2023 року перебуває в Австрії. Однак, доказів щодо точного місця перебування обвинуваченого, а також, як підстав перебування, так і перетину кордону суду не представлено. Водночас Микола Лагун приймав участь у судових засіданнях по відеозв’язку з невизначеної локації.
