В офісі Уповноваженого ВРУ з прав людини вже відреагували на ситуацію
Днями стало відомо про декілька випадків відмови україномовним кандидатам у працевлаштуванні в IT-компанію Andersen. Рекрутери заявляли, що для компанії важливо вміння співробітників спілкуватися саме російською мовою. Цей кейс набув розголосу у ЗМІ, після чого на повідомлення про дискримінацію за мовною ознакою відреагувала Уповноважений ВРУ з прав людини. Про це повідомляє AIN.UA, передає Hubs.ua.
Близько тижня назад розробник Денис Водотієць опублікував у LinkedIn допис, в якому розмістив скріншот переписки з рекрутером Andersen. Як видно зі скріншоту, Денису відмовили у розгляді його кандидатури через те, що він спілкується українською або англійською мовами, але не розмовляє російською.
Аналогічна ситуація сталася ще з одним українським розробником – Богданом Мельником. Він розмістив скриншот свого діалогу з рекрутеркою Andersen в Linkedin, який стався ще у грудні 2021 року. Дівчина заявила, що всі комунікації у середині команди ведуться виключно російською мовою, тому через те, що Богдан не говорить російською, він не може претендувати на вакансію.
«Виявляється, незалежно від свого професійного рівня, володіння англійською та інших навичок, я не можу працювати в компанії, яка має офіси в 6 містах України, виключно тому, що я розмовляю українською. Мова про компанію Andersen, вона ж Andersen People», – зауважив Богдан.
Кейс набув значного розголосу у ЗМІ. У коментарях багато обурених таким підходом Andersen до найму. Користувачі зауважують, що відмовляти українцям у роботі в Україні через незнання російської – це серйозне порушення прав громадян.
Andersen заснована у Білорусі у 2007 році і має офіси у трьох країнах: Білорусь, Україна та Росія. Цікаво, що більшість розробників працює саме в Україні – українські представництва компанії розміщені у Києві, Чернігові, Черкасах, Харкові, Одесі та Дніпрі. У 2021 році компанія стала роботодавцем року в Україні за версією DOU у категорії «800 – 1500 спеціалістів». Серед її клієнтів – міжнародні компанії, зокрема Johnson & Johnson. Але більша кількість клієнтів – з Росії, серед них банк Tinkoff, засновник якого Олег Тіньков відомий антиукраїнськими висловлюваннями.
18 січня з офіційною позицією виступив співзасновник Andersen Олександр Орлов. Він опублікував пост у Facebook, в якому вибачився перед Денисом і заявив, що вже ініціював міри, щоб така ситуація ніколи не повторилася в майбутньому.
«Хочу висловитися з цього питання максимально однозначно: дискримінація абсолютно не прийнятна у компанії Andersen, і компанія ніколи її не толеруватиме. Листування, яке раніше мало місце між нашим рекрутером та кандидатом, стало стимулом комплексно подивитися на бізнес-процеси всередині. Ми засвоїли урок, і я особисто відповідаю за те, що принцип нульової толерантності до дискримінації дотримується завжди і в усьому», – заявив Олександр.
Він також зауважив, що всередині команд співробітники спілкуються тими мовами, які їм комфортні для роботи в мультинаціональній команді.
Як повідомили AIN.UA, в офісі Уповноваженого ВРУ з прав людини вже відреагували на ситуацію в Andersen. Відмову з боку HR-фахівця у працевлаштуванні претендента через те, що він наполягав на спілкуванні українською мовою, назвали не лише порушенням принципу недискримінації, закріпленому у статті 24 Конституції України, але й вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
«У зв’язку з цим, Уповноважений звернулася до керівництва компанії ТОВ «АНДЕРСЕНЛАБ» з вимогою провести роз’яснювальну роботу з працівниками кадрової служби товариства, вжити заходів для поновлення прав претендента на вакантну посаду та недопущення проявів дискримінації у майбутньому», – йдеться у повідомленні від 19 січня.
Як заявив Олександр Орлов, у компанії вже проводять необхідну роботу. Зокрема, роз’яснення для команди рекрутменту та HR щодо політики нульової толерантності до дискримінації, а також діалог із співробітниками всіх офісів компанії. Також в Andersen Lab пообіцяли виконати додаткову оцінку HR-процедур на відповідність вимогам законодавства кожної країни присутності, а також на відповідність корпоративним цінностям.
Нагадаємо, українська мова входить до тридцятки найпоширеніших мов світу. У липні минулого року Конституційний суд України визнав конституційним закон про забезпечення функціонування української мови як державної.
