Пілотна лінія дозволяє переробляти 20 тис тонн опалого листя на рік
Releaf Paper запустив у Франції пілотну лінію з виробництва целюлози із опалого листя, повідомили у пресслужбі компанії.
«На це пішло загалом 3 роки та 3,5 млн євро», – заявив співзасновник та генеральний директор стартапу Олександр Соболенко.
Виробництво та інноваційний центр створили в місті Ле-Мюро, що розташована у 35 км від Парижу. Загальні інвестиції склали 3,5 млн EUR. Частинку коштів профінансувала Європейська рада інновацій (EIC) Євросоюзу.
Виробничий ланцюг складається з переробки відходів – листя з Парижу та навколишніх міст – у целюлозу. Заявлено, шо пілотне виробництво Releaf здатне переробляти до 20 тис тонн листя на рік.
«Міські відходи можуть стати важливим ресурсом. Перетворюючи опале листя на целюлозу, ми доводимо, що стійкі матеріали можуть бути локального походження та масштабованими. Наша пілотна лінія у Франції – лише початок; ми прагнемо змінити уявлення світу про відходи та створити справді кругову економіку», – зазначив Соболенко.
Пілотна виробнича лінія реалізована на основі запатентованої технології Releaf Paper, яка використовує комбінацію механічних та термохімічних методів для обробки зеленої біомаси. Технологія забезпечує отримання волокон, які можна використовувати для виробництва різноманітної продукції: пакувального картону, екологічної упаковки і у майбутньому гігієнічних виробів та біопластиків.
«Створюючи волокно з опалого листя, ми не лише пропонуємо альтернативний матеріал для пакувальної промисловості, але й відкриваємо потенціал міських зелених відходів. Технологія розроблена так, щоб працювати з різними видами сировини – від міської рослинності до сільськогосподарських відходів. Це дозволяє нам адаптувати методи до місцевих ресурсів і значно зменшувати екологічний слід традиційного паперовиробництва», – впевнений Валентин Фречка, співзасновник та директор із технологій стартапу Releaf Paper.
Також зазначається, що Releaf Paper розпочала пілотний проєкт із Uber Eats у Франції: поставку пакетів, вироблені з листя, для окремих паризьких ресторанів, щоб скоротити використання одноразового пластику у доставці їжі.
Як повідомив Квентін Кейрел, генеральний менеджер Uber Eats у Франції, «Майже 100 000 пакетів Releaf використовуються ресторанами».
У 2025 році стартап хоче залучити 8 млн EUR у рамках раунду фінансування серії А.
Пілотна виробнича лінія є першим етапом стратегії розширення Releaf. У найближчі п’ять років компанія планує створити додаткові переробні потужності в інших країнах Європі. Згодом розширитися в Північну Америку та Азію. У майбутніх проєктах планується досліджувати також використання технології для виробництва гігієнічних виробів, біопластику та у сфері відновлювальної енергії.
Профіль компанії
Стартап Releaf Paper заснований у 2021 році українцями Олександром Соболенком та Валентином Фречкою.
Займається переробкою «зеленого» сміття на сировину для паперової промисловості та виготовленням різних пакувальних виробів з паперу.
З 2022 року базується у Франції, з головним офісом у Парижі. Має в Україні (Київ) офіційного дистриб’ютора – компанію Releaf Packaging.
Готова пакувальна продукція наразі виготовляється на підрядних виробничих потужностях. У березні 2024 року в інтерв’ю Mc.today Олександр Соболенко заявив, що компанія співпрацює переважно з паперовою фабрикою у місті Зміїв, Харківської обл., а більшість підрядників по виробництву упаковки знаходяться у Києві та Київській області. Деякі ЗМІ зазначали, що стартап співпрацює з профільним комбінатом у Луцьку.
Як повідомляється на сайті компанії, 16 річний школяр із Закарпаття Валентин Фречка загорівся ідеєю збереження карпатських лісів шляхом створення паперу із альтернативної сировини. У 2018 році йому вдалось добитись перших зразків паперу, виготовленого із волокон опалого листя.
Його праця була нагороджена золотом на Всеукраїнській екологічній олімпіаді, науково-технічному конкурсі Intel Eco Ukraine, міжнародній олімпіаді i_fest, Climate Olympiad у Кенії та багатьох інших.
Першою великою організацією, яка визнала інноваційний винахід, був Світовий Фонд Дикої природи (WWF), який профінансував доробку технології.
