Український бізнес та споживач Vs «податок на Гугл»: плюси та мінуси

Думка про нововведення в оподаткуванні іноземного електронного контенту

Олена Матвійчук, СЕО Міжнародної бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM (думка):

3 червня 2021 року Верховна Рада прийняла резонансний Закон про оподаткування підприємств-нерезидентів, які надають електронні послуги в Україні. Журналісти його доволі швидко назвали «податок на Гугл», хоча це не зовсім коректно по відношенню до цієї компанії. Адже Гугл ще з 2007 року має свої офіційне представництво в Україні і платить ПДВ, згідно з чинним законодавством.

Щодо вищезгаданого Закону, то він стосується іноземних постачальників електронного контенту, до яких входять більшість техногігантів, таких як Apple, Facebook, Adobe, Booking, Disney, Netflix, Viber, Youtube та багато інших. Тепер всі іноземні постачальники електронного контенту в будь-якому його вигляді та такі, що надають послуги в Україні, не будучи зареєстровані в ній як платники податків – зобов’язані відраховувати до держбюджету України 20% ПДВ, якщо вартість наданих ними послуг перевищує 1 млн. грн. на рік. Міжнародні маркетплейси – Amazon, eBay, Etsy – так само не мають зареєстрованих представництв в Україні, але активно надають електронні послуги та послуги з реклами українським фізичним та юридичним особам, а значить, також підпадають під дію закону про «податок на Гугл».

Україна не одинока в своїй податковій «оригінальності». Заради справедливості треба нагадати, що понад 6 десятків країн світу запровадили подібне оподаткування міжнародних техногігантів. Але податкові ставки дуже різні. Найнижчі – в ОАЕ чи Тайвані – кілька відсотків. Найбільш висока ставка в Угорщині – 27%. Більшість розвинутих країн мають помірні ставки. Так у Франції – це податок GAFA і справляється він з компаній за ставкою 3% від доходу, у Великій Британії – за ставкою 2%. У США – digital tax, розмір якого залежить від штату та варіюється від 1 до 7%.

Українським законодавцям часто дорікають, що вони за основу взяли норми Податкового кодексу Російської Федерації щодо особливостей нарахування та сплати ПДВ при наданні іноземними організаціями послуг в електронній формі (там ставка 18%).

Але між тим, міжнародні IT-корпорації здебільшого реагують на запровадження подібних податків в країнах доволі однаково – зростанням цін на власні послуги для місцевого населення та бізнесу. Демонстративним прикладом є кроки Apple, Amazon і Google у Великобританії, коли там додатково встановили податок на електронні послуги (понад ПДВ) у розмірі 2%. У відповідь відбулося миттєве підвищення вартість обслуговування для корпоративних клієнтів.

Інший приклад стосується Etsy і таких країн, як Росія та Білорусь. Ті продавці з цих країн, які не додали свій номер платника податку юрособи в профілі Etsy, в 2019 році почали отримувати додаткові нарахування за користування послугами маркетплейсу. А це – комісії з продажів, рекламні послуги тощо. Юрособи, що додали данні про податкові номери, були звільнені від додаткових нарахувань, оскільки вони є платниками ПДВ у своїй країні, тому на них розповсюджується дія міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Отже, будь-які податкові кроки держави так чи інакше лягають на плечі кінцевого споживача, тобто звичайних громадян або бізнесу.

Повністю всі норми закону набувають чинності в Україні з 01.01.2022 року. Податкова планує запустити онлайн-сервіс «ПДВ для осіб-нерезидентів». Іноземні компанії, які надають інтернет-послуги в Україні, зобов’язані будуть реєструватися в особистому кабінеті сервісу. Кінцевий термін реєстрації в якості платника ПДВ для нерезидентів в Україні – 31 березня 2022 року. Вже після цієї дати буде остаточно зрозуміло, як запрацює система для нерезидентів. І головне для українців: як саме міжнародні техногіганти відреагують на такі податки. Наразі можна спрогнозувати кілька варіантів для різних категорій.

 

Для фізичних осіб

Марно сподіватися, що міжнародні техногігант погодяться на зменшення власних доходів лише через те, що держава хоче отримати більше податків. Тому для українських громадян (як це було і для громадян інших країн, які запровадили еквіваленти «податку на Гугл») – слід очікувати з нового року часткове підвищення цін на передплати і на інші інтернет-послуги орієнтовно на 20%. Зрозуміло також, що кожна компанія буде приймати рішення окремо в межах платіжної спроможності власної клієнтської аудиторії в Україні.

 

Для ФОПів та юросіб, які користуються рекламними кабінетами Google та Facebook

В цьому сегменті є гарні новини.

Згідно з Податковим кодексом України, раніше при замовленні реклами в ФБ чи Гугл, юрособи чи ФОП мали сплатити 20% ПДВ та 20% податку на репатріацію доходів (згідно п. 141.4.6 ПК України). Отже, вартість рекламної послуги для юрособи чи ФОПа збільшувалась на 40% з урахуванням усіх податків, які доводилось платити. Тому найчастіше використовувались просто приватні банківські карти для замовлення реклами для юрособи чи ФОП. Відповідно, це заганяло ринок у тінь. Із запровадженням «податку на Гугл» – дія положення п. 141.4.6 ПКУ скасовується, відповідно замовлення реклами у ФБ та Гугл для юросіб та ФОПів стає дешевше на 20%.

Щодо ПДВ – порядок оподаткування операцій з постачання послуг нерезидентами згідно ст. 208 ПК України не зазнає змін.

Що ж до ФОПів, то:

  • якщо ФОП є платником ПДВ, то на нього будуть поширюватися норми ст. 208 ПК України, і він самостійно відповідає за сплату ПДВ, у т. ч. може скласти та зареєструвати податкову накладну, тим самим зменшивши суму ПДВ до сплати;
  • якщо ж ФОП не є платником ПДВ, то він підпадатиме під ст. 208-1 ПК України і в цьому разі за сплату ПДВ відповідає нерезидент.

 

Для ФОПів та юросіб, які представлені на міжнародних e-commerce-майданчиках (Amazon, eBay, Etsy, Wish тощо)

Скоріш за все, як і для фізосіб – вартість послуг від цих та інших маркетплейсів для резидентів України збільшиться на суму ПДВ, тобто на 20%. Ріст цін стосуватиметься виключно послуг самого маркетплейсу. А саме, щомісячного внеску за користування майданчиком для продажів, комісії за виставлення лістингів, рекламних послуг маркетплейсу та інших платних послуг. Згадане вище Etsy, де присутніми є багато українських ФОПів, вже з жовтня вимагає у профілі користувача додати національний ідентифікаційний номер платника податку. Це ніщо інше, як підготовка для ідентифікації з метою кореляції цін на власні послуги.

Але найбільш вразливими в цьому сегменті будуть саме ФОП-«спрощенці». Тобто саме ті, хто найбільше торгують своїми виробами чи товарами на міжнародних маркетплейсах. Бо український законодавець у другому читанні вищезгаданого Закону додав «постачання електронних послуг, у тому числі, на користь фізичних осіб-підприємців». У такий спосіб усі ФОПи – платники єдиного податку, прирівнюються до фізичних осіб, а тому за надання їм послуг маркетплейс має сплатити ПДВ.

Що стосується ФОПів на загальній системі оподаткування, які є платниками ПДВ та інших юросіб – вони при потребі нараховуватимуть ПДВ за принципом ст. 208 ПКУ. Тому їм підвищення вартості послуг як маркетплейсів, так і інших світових техногігантів, які надають цифрові послуги, не загрожує. Принаймні зараз. Поки український законодавець не вигадав щось нове і раптом не почав це реалізовувати в нормативних актах.

Публикации в разделе Дискуссии в формате «Колонка» отображают мнение исключительно автора текста, указанного в начале статьи. Позиция автора колонки может не совпадать с точкой зрения редакции Hubs. Издание оставляет за собой право публиковать мнение других авторов по изложенным в данной статье темам.

*

Top