Кабмін повинен визначити ризикові види діяльності, які не підпадають під спрощений режим оформлення дозволів
На час дії воєнного стану дозволи та ліцензії переводяться на декларативний принцип. Такі норми містить урядовий законопроєкт №7331, прийнятий в цілому Верховною Радою України на засіданні 17 липня 2024 року.
Про це повідомили в Мінекономіки.
Проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні» розроблений Міністерством економіки України.
Народні депутати приймали цей закон більше двох років. Законопроєкт був поданий урядом в ВРУ 29 квітня 2022 року. Прийнятий у першому читанні 28 серпня 2023 року. Підготовлений до другого читання 10 листопада 2023 року.
Законом встановлюється, що бізнес отримує право на провадження окремих видів господарської діяльності у період воєнного (надзвичайного) стану на підставі безоплатної декларації. Для цього не потрібно отримувати окремий дозвіл від регулюючих органів. Порядок подання декларації визначатиме Кабінет міністрів України.
Але дана процедура не розповсюджується на бізнес, який пов’язаний з високим ризиком негативного впливу на різні сфери життєдіяльності (критерії див. нижче). Перелік таких видів господарської діяльності теж визначатиме Кабмін.
«Від початку повномасштабного вторгнення ми перевели на декларативний принцип 58 дозволів, 13 ліцензій та до 500 інших публічних послуг для бізнесу… Законопроєкт, який підтримав сьогодні парламент, спрощує ведення бізнесу… Подати передбачені законодавством документи, як от заявки на продовження дії дозволів, відповідну звітність та інші документи буде потрібно після закінчення дії воєнного стану», – зазначила перша віцепремʼєр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Як зазначили у міністерстві:
1) Декларація, подана за цим законом прирівнюється по статусу до дозволу, ліцензії чи інших результатів надання публічних (електронних публічних) послуг. А декларації про провадження господарської діяльності, подані раніше, продовжують діяти відповідно до цього закону.
2) Декларація може бути подана у будь-якому місці країни – незалежно від того, де розташоване підприємство, чи мешкає підприємець.
3) Декларація дійсна на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування). Після цього підприємець має звернутися за відповідними дозволами чи ліцензіями до дозвільних органів. В разі такого звернення декларація буде чинною до отримання дозволу або ж відмови.
4) Отримані раніше дозволи, ліцензії, терміни яких закінчуються, автоматично продовжуються до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але на термін не менший трьох місяців з дня його припинення чи скасування).
5) У період дії воєнного стану переоформлювати раніше отримані дозвільні документи, вносити зміни до інформації в декларації тощо не потрібно – навіть якщо настали визначені законодавством терміни для цього.
6) Обов’язкові звіти, повідомлення, документи, що не подавалися під час воєнного стану, мають бути подані до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування).
7) Планові перевірки з питань видачі дозвільних документів на час дії воєнного стану припиняються.
8) Порядок подання декларації та перелік видів діяльності, на яких дія закону не розповсюджується, визначає Уряд. До такого переліку обов’язково входить діяльність, якщо вона може призвести до:
— спричинення загрози національним інтересам;
— негативного впливу на функціонування об’єктів критичної інфраструктури;
— порушення нормальних умов життєдіяльності населення;
— негативного впливу на екологічну безпеку.
Зауважимо, закон набуде чинності після підписання президентом України.
Протягом 15 днів після набуття чинності закону дозвільні органи мають опублікувати на своїх офіційних вебсайтах переліки декларацій про провадження господарської діяльності, які були подані до набрання чинності закону.
Уряд протягом 2 місяців має ухвалити підзаконні акти, необхідні для виконання закону.
