Обидва підприємства хочуть побудувати з розрахунку на обслуговування загалом 950 тис. мешканців регіону
Італійська компанія Gesenu Ambiente Group має намір збудувати в області 2 потужних сміттєпереробних заводи, які зможуть обслуговувати 400 тис. і 550 тис. мешканців відповідно. Фінансувати проєкти зголосився італійський уряд, заявили в Закарпатській обласній раді.
Зокрема, 1 жовтня 2024 року в Будапешті керівник сміттєпереробної компанії Gesenu Ambiente Group Лучано П’яченці презентував проєкти будівництва заводів голові Закарпатської облради Роману Сараю та т.в.о. голови Закарпатської ОВА Мирославу Білецькому.
Один з подібних заводів компанії в Перуджі (Італія) щороку переробляє понад 100 тис. тонн відходів.
У лютому 2024 року італійська делегація на Закарпатті вже оглядала кілька запропонованих локацій із розміщення сміттєпереробних заводів. Найбільш перспективними для будівництва заводів інвестори визначили Ужгородський та Хустський райони. Планується, що потужності підприємств зможуть безперебійно функціонувати 20-25 років. Термін будівництва складатиме рік-півтора.
«Запускаємо процес забезпечення документальної бази, що дозволить інвесторам розпочати реалізацію проєкту», – заявили в Закарпатській облраді.
Компанія Gesenu Ambiente Group спеціалізується на переробці сміття з досвідом понад 40 років. У складі компанії є 14 підприємств, які займаються різними видами процесу переробки відходів: забір сміття, сортування, переробка, вироблення енергії, проектування та будівництво заводів.
У кінці 2023 року, ексміністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець в інтерв’ю виданню «Діло» зазначив, що Україні необхідно побудувати 207 нових сучасних сміттєпереробних заводів за майже $4 млрд, щоб наздогнати середній рівень переробки по Євросоюзу.
«Ми проаналізували проблематику кожного регіону, вивчили обсяги утворення відходів та їх склад, а також досвід європейських країн. У результаті сформували план розміщення нових заводів з оброблення відходів, в нього ввійшли 207 проєктів. В кожен проєкт закладено кластерний підхід до будівництва сміттєпереробних об’єктів. Кожен кластер розрахований на переробку 400-500 тис. тонн відходів на рік та повинен забезпечити утилізацію 100% новоутворених твердих побутових відходів на території, яку він обслуговуватиме», – заявив тоді Стрілець.
Згідно озвучених планів нові сміттєобробні заводи мали б з’явитися до 2034 р.
За даними ексміністра, щороку в Україні утворюється понад 10 млн тонн твердих побутових відходів. На переробку відправляється не більше 10% відходів.
Всього в Україні працює 17 підприємств з переробки макулатури, 35 – пластику, 27 – займаються склобоєм. Завантажені вони лише на 40%. Сировину для них додатково імпортують. Один сміттєспалювальний завод є у Києві. До повномасштабного вторгнення росії три сміттєспалювальні установки було на Харківщині.
Крім того, по Україні працювало біля трьох десятків сміттєсортувальних ліній.
«Ще до початку війни в Україні налічувалося понад 35 тис. нелегальних сміттєзвалищ. Для порівняння – легальних полігонів у нас близько 6 тис… ще до війни в Україні вже накопичилося 15,6 млрд тонн промислових та побутових відходів, а сміттєзвалища і полігони займали понад 9 тис. га нашої території. З початком повномасштабної російської агресії до цього обсягу додалися відходи руйнації, кількість яких щодня зростає, бо країна-терорист рф продовжує перетворювати на сміття наші будівлі та об’єкти інфраструктури», – зазначав Руслан Стрілець.
5 вересня 2024 року Міндовкілля очолила Світлана Гринчук. До призначення вона працювала заступницею міністра енергетики.
