В прошлом году контролеры оштрафовали бизнес на свыше 94 млрд грн против 6 млрд грн в 2015 г. (укр.)
Федерація роботодавців України (ФРУ) узагальнила результати моніторингу діяльності контролюючих органів у 2016 р. Згідно доручення прем’єр-міністра №42922/1/1-13 від 06.11.13 р. міністерства і відомства щорічно інформують ФРУ не тільки щодо кількості проведених ними перевірок суб’єктів господарювання, а й про їхні наслідки у вигляді накладених на підприємства сум фінансових санкцій, кількості рішень про обмеження або зупинення господарської діяльності тощо.
Саме в цьому полягає певна ексклюзивність таких даних, які опинилися у розпорядженні Hubs. А вони, на жаль, свідчать: незважаючи на розпочатий ще наприкінці 2014 р. процес скорочення контролюючих органів, впровадження мораторію на проведення перевірок, українському бізнесу жити легше не стало.
Кількісне скорочення заходів державного нагляду (див. «Загальна кількість перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами») контролери компенсують за рахунок збільшення сум фінансових санкцій (див. «Показники контрольно-перевірочної діяльності органів державного нагляду») та позапланових перевірок за «сигналами» правоохоронних органів та органів прокуратури. Тому впевнено можна стверджувати, що гучно оголошена реформа у цій сфері не спрацьовує.
Ось такі «перетворення»
За словами Ксенії Ляпіної, голови Державної регуляторної служби (ДРС), наразі контрольні функції по відношенню до бізнесу мають 39 міністерств та відомств. А от кількість структур органів місцевої влади (підрозділів в облдержадміністраціях, виконкомах, територіальних громадах), які також отримали право на проведення перевірок, поки що підрахунку не піддається.
Все це є наслідком «оптимізації» мережі контролюючих органів, розпочатої ще наприкінці 2014 р. Як зазначає з цього приводу Наталія Гостєва, директор департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ, «на практиці відбулась лише механічна компіляція контрольно-наглядових функцій органів, що ліквідуються», себто вони були перерозподілені між органами та міністерствами, що залишаються (див. також «Представник роботодавців – про підсумки та перспективи» наприкінці тексту). Це один бік справи.
Інший бік полягає у тому, що усілякі обмеження на здійснення контрольних функцій по відношенню до бізнесу, що їх було розпочато з благородною метою зменшити тиск держави на підприємництво, насправді мали зворотній ефект.
Hubs вже розповідав про законодавчу колізію з мораторієм у 2016 р., коли міністерства і відомства так і не змогли зорієнтуватися, кого з них він стосується. Тим часом, термін дії мораторію сплив 1 липня 2016 р., тому органи місцевої влади (вірогідно, тому що вони скучили за рейдами по крамницях та ринках) анонсували суцільні перевірки підприємців, як це, наприклад, було у Хмельницькому та Сумах. Але завдяки втручанню ГРС та громадських об’єднань підприємців це лихо не відбулося.
Разом з тим, як свідчить статистика ФРУ, на понад 54% збільшилася кількість планових перевірок (перевірялись переважно суб’єкти господарювання з річним обсягом доходу понад 20 млн грн., на яких дія мораторію не розповсюджувалася). Кількість позапланових перевірок в цілому знизилась, але аж на 83% зросло число тих позапланових перевірок, які проводяться за дорученнями правоохоронних органів та органів прокуратури (обмеження на такі перевірки теж не розповсюджувалися; див. «Кількість планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами»).
І хоча загальна кількість всіх видів перевірок в 2016 р. все ж таки зменшилася (на 16,5%), але в 16 разів!!!, з 5,9 млрд грн. (у 2015 р.) до понад 94 млрд грн., збільшилася сума фінансових санкцій, накладених на суб’єктів господарювання.
При цьому на 136,6% зросла минулого року і сума штрафів, накладених на посадових осіб підприємств. Судячи з усього, слід було чекати й суттєвого збільшення кількості рішень контролюючих органів про зупинення або обмеження діяльності підприємств у зв’язку с поміченими порушеннями.
Але на щастя, такого не відбулося (в 2016 р. прийнято 4,854 тис. таких рішень проти 4,613 тис. в 2015 р.). І зовсім не тому, що перевіряючі проявили гуманізм – наразі такі рішення згідно профільного Закону приймаються виключно за рішенням суду. Хоч якась, але перепона. Та й, мабуть, не в інтересах самих контролерів масово ліквідовувати їх «годувальників».
Наслідки
Все це свідчить про те, що жодні обмеження не спрацьовують, оскільки контрольні органи по-справжньому не реформовані. «Підприємці не вірять в жодні мораторії, – зазначила Hubs народний депутат Оксана Продан. – Контролери завжди відшукають шпаринку у будь-якій забороні або, навпаки, посилаючись на мораторій, не будуть займатися невигідною для них справою».
Стосовно самих контролерів. Чесно кажучи, дивує їхня позиція, що начебто державний нагляд сприяє бізнесу. Ось на панельній дискусії «Чому бізнес боїться перевірок?», яка відбулася в Києві минулого тижня, Роман Чернега, голова Держпраці, наголосив, що внаслідок належного контролю за охороною праці, з 600 (в 2015 р.) до 400 (в 2016 р.) скоротилася кількість нещасних випадків на виробництві.
Підприємці зустріли цю новину зі сміхом, адже ці показники, на їхній погляд, узяті у відриві від реальної економічного стану: наразі внаслідок кризи закриваються десятки тисяч підприємств. Можливо саме ця обставина, а не кропітка праця контролерів сприяла покращенню загальної статистики?
До речі, за підрахунками фахівців програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», дотримання державних регулювань, у тому числі з невдалого реформування системи державного нагляду (контролю), коштують кожному підприємцю 30 тис. грн. на рік. Виникає питання: хтось колись буде відшкодовувати збитки?
Представник роботодавців – про підсумки та перспективи
Наталія Гостєва, директор департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ
Наталія Гостєва, директор департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ:
— Збільшення по багатьох показниках контрольно-наглядової діяльності у 2016 р. зумовлено тим, що мораторій на перевірки діяв лише для суб’єктів підприємництва з обсягом доходу до 20 млн грн., на відміну від 2015 р., коли перше півріччя року діяв також мораторій на перевірки всіх підприємців, незалежно від обсягу доходу (з певними виключеннями).
Разом з тим, збільшення могло бути ще більшим, оскільки на минулий рік припала активна фаза ліквідації контролюючих органів та створення нових відповідно до реформи з оптимізації служб, інспекцій та міністерств.
Але все може змінитися цього року. Судячи з Плану комплексних перевірок на 2017 рік, до трійки лідерів з державного нагляду увійдуть новостворені мега-контролюючі органи – Держпродспоживслужба (про неї див. тут) та Держпраці (як вже писав Hubs, ця Держслужба просуває через Кабмін потенційно небезпечний Порядок перевірок). Так, Держпродспоживслужбою заплановано у цьому році 16,124 тис. перевірок, тоді як багаторічним лідером з планових перевірок – ДСНС – близько 12 тис.
10 вересня 2014 р. Кабмін прийняв постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» , відповідно до якої передбачалось зменшити кількість контролюючих органів зі статусом центральних органів виконавчої влади. Це рішення було надзвичайно позитивно сприйнято у підприємницькому середовищі та створило високі очікування бізнесу на значне полегшення умов ведення господарської діяльності в Україні. Але…
На першому етапі цієї реформи урядовцями заявлялось про існування 1032 контрольно-наглядових функцій, які передбачалось скоротити до 680, а кількість органів, що здійснюють контрольні функції, зменшити на 51%.
Втім, на практиці відбулась лише механічна компіляція контрольно-наглядових функцій органів, що припиняються, без здійснення аналізу доцільності існування контрольних функцій та їх дублювання, також ліквідовано лише 8 контролюючих органiв. Що, на жаль, дає підстави вважати, що мова йде про чергову псевдореформу.
Тепер маємо сподівання на стратегію та програму реформування системи державного нагляду (контролю), що є вимогою Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і має бути виконано у строк до 1 липня цього року.
Такі вимоги до Кабміну свого часу були висунуті після критики з боку МВФ щодо безсистемного підходу до реформування системи держнагляду та контролю. Мораторій 2017 року – це вочевидь вже останній мораторій, а показовим буде як раз 2018 рік, коли він не застосовуватиметься.
Статья подготовлена в рамках информационного партнерства с Федерацией работодателей Украины (ФРУ). Деловой портал Hubs является Генеральным информационным партнером Комитета ФРУ по вопросам защиты бизнеса и прав собственности.
