Маріупольська міськрада ігнорує профільні стандарти України при укладанні у дороги екологічно небезпечних доменних шлаків (документ)

Маріупольська міська рада вважає, що доменні шлаки можна укладати в дороги тільки на підставі загальних економічних розрахунків (кошторисних та ресурсних норм) без врахування вимог профільних стандартів на шлаки у дорожньому будівництві, у тому числі ігноруються екологічні вимоги.

Зокрема Hubs звернувся до міського голови Маріуполя Вадима Бойченка з питанням: відповідно до яких ДБН та ДСТУ ремонтують/будують місцеві дороги за допомогою металургійних шлаків? (повний текст запиту див. тут).

Причиною нашого звернення стала інформація видання Mrpl.city про те, що у червні 2021 року меткомбінат «Азовсталь» (групи «Метінвест») виділив 20 тис. т шлаку для благоустрою доріг в садівничих товариствах Маріуполя. Підприємство навіть профінансувало доставку шлаку (1,8 млн грн). А всього місцевим громадам Донецької області меткомбінати «Метінвесту» передали понад 600 тис. т шлакової продукції для будівництва доріг (період не вказаний).

Як випливає із відповіді міськради на запит Hubs, яка була надана з порушенням законодавства 19 серпня, аж через два місяці після звернення (документ див. файл Xerox_Scan_05082021144634 (1) та нижче фотокопію), ремонт місцевих доріг проводять за допомогою металургійних шлаків на підставі:

— ДСТУ Б.Д.2.4-2012 Національний стандарт України. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи;

— РН18-20-3 – ресурсні норми – Улаштування підстильних та вирiвнювальних шарів основи із шлаку доменного відвального сталеплавильного;

— розпорядження КМУ від 04.12.2019 р. №21420-р «Про застосування відходів виробництва в дорожньому будівництві»

Дані нормативні акти регулюють тільки економічні (кошторисні) та нормативні розрахунки. Але вони не можуть обґрунтовувати допустимість й правомірність використання шлаків у дорожньому будівництві. Більше того, ДСТУ, на який посилаються у відповіді, взагалі не має відношення до дорожнього будівництва.

Натомість місцева влада нехтує основними нормативними актами у цій сфері:

ДСТУ 9043:2020 Матеріали щебеневі із шлаків металургійних для дорожнього будівництва. Технічні умови;

ВБН В.2.3-218-537:2008 Споруди транспорту. Влаштування шарів дорожнього одягу методом ресайклінгу з використанням гранульованих доменних шлаків;

Технічними правилами ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів.

У цих нормативних актах описано у яких випадках, у якому вигляді та за якою технологією дозволяється будувати дороги з використання доменних шлаків. У них йдеться і про екологічні обмеження.

Зокрема, як писав Hubs у статті «Пародія на РНБО: Техрада Укравтодору всупереч стандартам приймає рішення для засипки шлаків у дороги…», згідно згаданим Технічним правилам у населених пунктах шлаки можна використовувати, по-перше, для поверхневої обробки дорожнього покриття (тут можна задіяти тільки вже оброблені шлаки, а не відвальні). По-друге, для термінового ремонту невеликих вибоїн тощо у вигляді гранульованого (тобто знову ж таки підготовленого) шлаку у складі бетонних сумішей.

На фото, яке виклало маріупольське видання (див. нижче), дороги в населених пунктах, ймовірніше всього засипаються відвальними шлаками з меткомбінатів «Метінвесту». Тобто необробленими та всупереч екологічним та технологічним нормам.

 

Нагадаємо, що доменні шлаки – це екологічно небезпечні відходи, що виникають при виробництві чорних металів. Низка оксидів, які утворюються у шлаках створюють загрозу для навколишнього середовища. Проблема полягає у тому, що в Україні поширена практика, коли активні та необроблені шлаки, що можуть бути потенційно небезпечні з огляду на їх хімічний склад, з відвалів просто вивозяться і закатуються в дороги. Тобто, якщо до використання шлаків у дорогах відходи лежали локально, то після відвантаження на дорожні потреби, відходи можуть нанести удар по екології вже за межами свого первісного накопичення.

Звертаємо увагу, що Маріупольська міська рада фактично проігнорувала інші наші питання. Зокрема Hubs поцікавився:

— хто є автором проектів ремонту/будівництва доріг в Маріуполі з використанням шлаків у 2020-2021 рр.? Надайте копії проектів по кожній дорозі, ремонт/будівництво якої здійснювалося/здійснюється з використанням металургійних шлаків;

— будь ласка, надайте копії сертифікатів якості шлакової продукції, яка використовується для облаштування доріг у населеному пункті.

— хто, коли і в яких саме лабораторіях перевіряв кожну партію шлаків (використаних в населених пунктах, в безпосередній близькості до місця постійного проживання і перебування людей) на предмет екологічної безпеки? Будь ласка, надайте копії санітарно-гігієнічних висновків щодо безпечності кожної партії шлаків для довкілля і громадян.

На це в міськраді нам тільки скупо зазначили, що «ККП «Маріупольавтодор» виконує роботи з улаштування основи із шлаку в рамках поточного ремонту дорожнього покриття на існуючих дорогах та виключно на підставі заявок від районних адміністрацій».

Тобто, Маріупольська мерія не надала даних, згідно яких саме державних нормативних та регулюючих документів було дозволено використання шлаків в дорогах великого населеного пункту. А посилання на згадане вище розпорядження уряду №21420-р взагалі є беззмістовним, оскільки воно стосується тільки нецінового критерію під час визначення результатів тендерів при державних закупівлях.

Натомість, міськрада повідомляє про фактично монопольне виконання ККП «Маріупольавтодор» робіт з ремонту доріг з використанням шлаків за заявками районних адміністрацій. Тобто, тендери не проводяться? Проектів немає? Але ж якщо немає проектів, то немає і контролю? Саме тому ми і запитували про те, хто є автором проекту, який передбачає використання шлаків. А нам чомусь відповіли про те, хто виконує роботи та за чиїми заявками.

Також звертаємо увагу, що у розпорядженні Кабміну дослівно написано: «у договорах про будівництво… ремонту автомобільних доріг… в Запорізькій… областях передбачати положення щодо доцільності використання відходів виробництва (металургійних шлаків…) згідно з відповідними нормативними документами, у тому числі з питань екологічного маркування». У відповіді мерії на жаль не йдеться ані про «положення про доцільність використання відходів виробництва», ані про інші документи, які би справді дозволяли використання шлаків і гарантували їх екологічну безпеку та якість як будівельних матеріалів.

Анекдотична поведінка Маріупольської влади (зрозуміло, що їй не зручно коректними відповідями «топити» бюджетоутворююче підприємство групи «Метінвест») проявилась і в самій процедурі отримання нами відповіді.

Свій запит Hubs надіслав ще 11 червня 2021 року. У липні неодноразові спроби повторними листами на e-mail та дзвінками отримати бажану інформацію про використання шлаків у дорогах успіхом не увінчались. Остання така спроба була зроблена 20 липня. Як вже писав Hubs у аналітичному огляді про використання шлаків у дорогах, тоді у Маріупольській міськраді взагалі включили дурня – запит, мовляв, отримали, але оскільки були в копії, то вирішили не відповідати. Наша стаття про шлаки, де ми описували поведінку міськради, вийшла 2 серпня.

19 серпня Hubs по e-mail знову нагадав про законодавчі зобов’язання місцевих бюрократів відреагувати на інформаційний запит. У відповідь прийшов документ, який ми і аналізуємо у цій публікації. У листі додатково була приписка від імені Маріупольської міськради «Дублюємо відповідь». Хоча до цього ніяких документів або усних повідомлень (дзвінків) від місцевої влади нам не надходило.

Так от, звертають на себе увагу два цікаві факти. Перший: лист за підписом заступника міського голови Захарова С.В. датований 19 липня!!! Але, нагадаємо, що 20 липня (наступного дня) нам по телефону сказали, що вирішили не відповідати на запит.

Другий факт: повна назва файлу документу, який прийшов на електронну пошту редакції – Xerox_Scan_05082021144634 (1).pdf. Цікаво, чи виділені нами напівжирним цифри 05082021 випадково не співпадають з датою сканування документу – 5 серпня 2021 року? А це якраз через три дні після статті про шлаки, де ми і написали про ігнорування чиновниками наших питань про екологію.

На жаль залишаються без розуміння питання, які редакція (враховуючи ігнорування законодавства місцевою владою) адресує центральним органам виконавчої влади та правоохоронцям:

— якщо шлак передали місту безкоштовно, це значить, місто має закрити очі на те, якої шлак якості? І байдуже, чи він безпечний для здоров’я містян, і чи взагалі його можна класти в дороги так, як його кладуть у Маріуполі?

— чи справді шлаки і їх укладка виявилися безкоштовними для міського бюджету? Адже роботи виконуються комунальним підприємством за заявками районних адміністрацій, отже, на платній основі. От тільки без проєктів, без контролю і без гарантій.

*

Top