НБУ поки утримується від конкретних прогнозів щодо інфляційних трендів та облікової ставки
Інфляція на споживчому ринку в грудні 2024 році, порівняно із листопадом, становила 1,4%. У цілому за 2024 рік вона склала 12%, такі дані опублікував Держстат.
За результатами 2023 року інфляція була на рівні 5,1%. Динаміку цін у відсотках див. нижче.
Динаміка цін у % до попереднього місяця (Держстат)
ІСЦ – індекс споживчих цін, БІСЦ – базовий індекс споживчих цін
У розрізі товарів та послуг найбільше всього подорожчала електроенергія – на 63,6% за 2024 рік.
Єдині товари, які за цей період подешевшали за даними Держстату, це одяг та взуття – інфляція склала мінус 4,3%.
Продукти харчування подорожчали на 14,4% (рекордсмен овочі 48,3%), алкогольні напої та тютюнові вироби – на 13,2%, медичні послуги – на 15,6%, паливо та мастила – на 4,8%, транспортні послуги – на 9,8%, зв’язок – на 9,1%, освіта – на 12%, послуги ресторанів та готелів – на 13,2% (детальніше див. табл. нижче).
Як писав Hubs.ua, за результатами складання звіту за жовтень Національний банк України прогнозував, що інфляція у 2024 році досягне 9,7%, а облікова ставка залишиться стабільною до липня 2025 року (13%).
Водночас вже за результатами 10 місяців нинішнього року за статистичними даними було видно, що інфляційний тиск восени збільшився. Інфляція упродовж останніх місяців зростала швидшими темпами, ніж передбачалося прогнозом НБУ.
У листопаді вона пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі (до листопада 2023 року).
12 грудня НБУ переглянув свої прогнози та підняв облікову ставку до 13,5% річних. Більшість Комітету з монетарної політики (КМП) НБУ прогнозувало подальше підвищення облікової ставки.
Водночас НБУ перебував у стані невизначеності щодо ставки: в регуляторі чекали на оновлений макропрогноз у січні 2025 року.
«Більшість членів КМП зазначили про потребу в продовженні циклу посилення процентної політики в найближчі місяці в разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань», – йшлось у повідомленні регулятора.
Кілька членів комітету були не впевнені в необхідності підвищення облікової ставки на найближчих засіданнях. Вони були переконані в тимчасовій природі інфляційного сплеску, зокрема через очікуване вичерпання ефектів низьких урожаїв.
«З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв. Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися у наступному році з надходженням нового врожаю. З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак», – заявляли в НБУ.
Як зазначили в Нацбанку, фундаментальне зростання цін пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди. Прогнозувалось, що у наступні місяці інфляція у річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати.
Але свіжий макроекономічний та монетарний огляд, опублікований 6 січня 2025 року, показав, що НБУ все ще перебуває в стані нерішучості щодо інфляційних трендів та облікової ставки.
Регулятор тільки відзначив низку вже озвучених макроекономічних тенденцій та позитив від підвищення у грудні облікової ставки. Але поки утримався від конкретних прогнозів.
«НБУ вважає за потрібне посилити процентну політику для розвороту інфляційного тренду та приведення інфляції до цілі 5%. Підвищення облікової ставки сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань і підтримає реальну дохідність гривневих інструментів. Це підвищить інтерес до строкових гривневих заощаджень, і, відповідно, сприятиме зниженню тиску на курс та ціни в міру вичерпання дії тимчасових проінфляційних чинників», – сказано у звіті.
Як заявили в НБУ, у грудні тривало погіршення ділових настроїв і сповільнення економічної активності в низці галузей на тлі складної енергетичної й безпекової ситуації, дефіциту кадрів та с/г сировини.
Водночас, внутрішній попит – як споживчий, так і інвестиційний – залишався стійким, що підтримало роздрібну торгівлю та промисловість.
Певного оптимізму додає можливість збільшення міжнародні резерви за рахунок зовнішньої фінансової допомоги (кредити та гранти), що утримує від різкого падіння гривню. Як писав Hubs.ua, за 2024 рік міжнародні резерви України зросли приблизно на $3,24 млрд, до $43,79 млрд.
Зміни споживчих цін на товари та послуги (Держстат), %
