Бізнесмен перебуває під вартою у цілій низці кримінальних проваджень
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (ВС) підтвердив неможливість повернення державного «ПриватБанку» колишнім власникам, повідомили у Національному банку України.
Зокрема суд, 26 листопада 2024 року, відхилив касаційні скарги колишніх акціонерів ПриватБанку Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments Ltd у справі №910/1834/19 (на момент публікації рішення у судовому реєстрі ще не було опубліковане).
Таким чином ВС залишив у силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 7 травня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2024 року.
Цими судовими рішеннями було закрито провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу «ПриватБанку» під час націоналізації у грудні 2016 року та зобов’язання повернути колишнім акціонерам у власність акції банку. Розгляд даної справи в судах різних інстанцій тривав майже п’ять років.
«Верховний Суд вкотре констатував те, що порушень прав ексакціонерів у процедурі виведення неплатоспроможного ПриватБанку з ринку за участі держави немає», – зазначили в НБУ.
Справа була відкрита за позовом колишніх акціонерів «ПриватБанку» Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments Ltd до НБУ, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, «ПриватБанку», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В НБУ нагадали, що 15 лютого 2023 року Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу Господарського суду міста Києва (від 02.06.2021 р.). Цією ухвалою було закрито провадження у справі за позовом колишнього голови правління та міноритарного акціонера «ПриватБанку» Олександра Дубілета про визнання недійсними договорів купівлі-продажу «ПриватБанку».
На сьогодні судами України закрито провадження у понад 30 судових справах за позовами пов’язаних із «ПриватБанком» осіб про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ПриватБанку.
Нагадаємо, Кабмін ухвалив рішення про входження держави до капіталу «ПриватБанку» 18 грудня 2016 року. Держава витратила на докапіталізацію «ПриватБанку» понад 155 млрд грн.
Коломойському до націоналізації належало 41,6572% акцій ПриватБанку, компанії Triantal (пов’язана з ексвласниками) – 16,8176%.
Наразі Ігор Коломойський перебуває під вартою. У 2023-2024 роках йому оголошено підозру у низці кримінальних проваджень.
Як аналізувало «Суспільне», 2 вересня 2023 року Коломойський отримав підозру в шахрайстві за матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки.
«Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад пів мільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних фінустанов», – вказали в СБУ.
Згодом йому обрали запобіжний захід в справі про шахрайство у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави у понад 509 млн грн.
7 вересня Коломойський отримав підозру в заволодінні 9,2 млрд грн «ПриватБанку». НАБУ та САП вжили заходи щодо арешту його активів.
Також 15 вересня правоохоронці оголосили бізнесмену нову підозру за трьома статтями у справі про заволодіння 5,8 млрд грн.
Наступного дня Шевченківський районний суд переобрав запобіжний захід Коломойському, змінивши розмір застави на 3 млрд 891 млн грн.
21 грудня 2023 року бізнесмену зменшили розмір застави з 3 млрд 891 млн грн до 2 млрд 650 млн грн.
22 січня 2024 року Шевченківський районний суд Києва залишив бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня із заставою у розмірі 2,65 млрд грн.
28 лютого Шевченківський райсуд Києва до 25 квітня продовжив тримання Ігоря Коломойського під вартою та зменшив розмір застави – до 2,4 млрд грн.
8 травня Ігорю Коломойському було повідомлено про підозру в організації замовного вбивства у 2003 році. За даними слідства, Коломойський, діючи з мотивів особистої помсти, «замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства». Події відбувалися у Феодосії (Крим).
У кінці серпня 2024 року у одній із справ Коломойському змінили запобіжний захід із тримання під вартою на заставу в 1,877 млрд грн. Водночас за однією з підозр запобіжний захід – тримання під вартою – йому не змінювали.
Також у кінці серпня 2024 року Бюро економічної безпеки завершило досудове розслідування за чотирма статтями Кримінального кодексу в одній зі справ Коломойського. Його звинувачують у привласненні майна, незаконних діях з банківськими документами, відмиванні майна, одержаного злочинним шляхом та службовому підробленні.
У серпні 2019 року, в інтерв’ю російському виданню РБК, олігарх заявив, що вперше обговорював з Володимиром Зеленським президентські вибори у 2017 році коли вийшов другий сезон серіалу «Слуга народу».
