Документ надає фіскалам нові дискримінаційні можливості без вимог до підвищення ефективності та прозорості їх роботи
Юлія Нешва, головний юрисконсульт відділу супроводження бізнес процесів Investment Lawyer Group (думка):
Законопроєкт №11416 про підвищення податків, який Кабмін анонсував ще 18 липня 2024 року, на днях обговорювався Радою з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.
Приводом для спеціального засідання Ради стала хвиля критики документу зі сторони українських підприємців та бізнес-спільноти.
Що ж викликало публічне обурення бізнесу? Адже, якщо вірити пояснювальній записці, законопроєкт покликаний сприяти наповненню дохідної частини бюджету за рахунок надходження податкових платежів. А саме, додатково залучити до неї ще у поточному році близько 125 млрд грн доходів, що вкрай необхідні Україні для продовження боротьби з ворогом.
Справа у тому, що внесений урядовцями законопроєкт передбачає не лише підвищення ставок оподаткування та запровадження нових податків, але й ускладнення умов податкового звітування.
Найбільш болісно запропоновані зміни вдарять по малому бізнесу, зокрема ФОП на спрощеній системі оподаткування. Адже є декілька суттєвих моментів, які вплинуть на суму податків, яку вони змушені будуть платити.
Законопроєкт №11416 пропонує запровадити підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5% та встановити, що платниками військового збору також будуть:
- ФОП – платники єдиного податку першої, другої, четвертої групи: у розмірі 5% від розміру двох мінімальних заробітних плат на місяць (на даний момент – 800 грн. кожного місяця);
- юридичні особи – платники єдиного податку третьої та четвертої групи, ФОП – платники єдиного податку третьої групи: у розмірі 1% доходу від діяльності;
- юридичні особи – платники податку на прибуток підприємств: у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності;
- постачальники електронних комунікаційних послуг, які надають послуги мобільного зв’язку: у розмірі 5% від вартості послуг, що сплачуються кінцевими користувачами;
- фізичні особи: у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна;
- юридичні та фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації (крім забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю): у розмірі 15% від вартості автомобіля;
- юридичні особи та ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння: у розмірі 30% від вартості реалізованих виробів;
- юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з придбання у банків банківських металів: у розмірі 5% від вартості банківських металів.
Також законопроєкт пропонує внести й інші зміни до Податкового Кодексу, зокрема:
- Встановити обов’язок щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток платниками, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним, у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину, дизельного палива та скрапленого газу. За несплату таких авансових платежів документ передбачає введення відповідальності.
- Віднести води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин, до підакцизних товарів та встановити ставки акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Платниками цього податку будуть виробники та імпортери напоїв і логічно, що витрати на акциз вони закладуть в ціну товару. За попередніми розрахунками, потенційне удорожчання при теперішньому курсі євро складе 4,5 грн. до вартості одного літра напою.
- Виключити положення про неоподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів, вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Не оподатковувати товари вартістю лише до 45 євро, причому лише у тому випадку, якщо вони відправлені фізичною особою. Тобто, для населення вводиться оподаткування ввезених в Україну посилок, що збільшить їх остаточну вартість.
Окрім додаткових податків законопроєкт розширює повноваження контролюючих органів. І, що найголовніше (на що і вказує бізнес), без їх належного реформування.
Урядовці пропонують включити до обов’язків платників податків проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття їх залишків, готівки на вимогу контролюючого. При цьому вони хочуть надати право контролюючим органам бути присутніми при проведенні такої інвентаризації. Якщо ж платник податків відмовить посадовим особам контролюючого органу в цьому, останній може видати дозвіл на арешт майна підприємця.
Також автори законопроєкту пропонують надати право контролюючому органу самостійно приймати рішення про відновлення у платника податків можливості виконувати свої податкові обов’язки. Що автоматично скасовує звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податків платників, які не мали такої можливості після введення воєнного стану в Україні. Зокрема, у разі, якщо такий платник упродовж двох послідовних звітних (податкових) сплачує будь-який податок, збір, платіж; здійснює реєстрацію податкових накладних чи подає податкову звітність, яка свідчить про здійснення ним господарської діяльності.
Важливо, що при цьому урядовий законопроєкт не містить жодних положень, які б підвищували ефективність роботи цих самих контролюючих органів. А саме, передбачали б автоматизацію їх роботи, посилення відповідальності та публічності їх діяльності. Не має у проєкті й антикорупційних положень. Як і норм, які б, навпаки, спростили роботу бізнесу: покращили би його інформування, запровадили систему упередження штрафів та покарань, тощо.
Натомість, законопроєкт суттєво дискримінує сумлінних платників податків, створює загрозу росту тіньової економіки та унеможливлює економічну стабільність. Про ще вже попередили представники бізнес спільноти: ТПП, СУП, Diia.City United, АСС та інші.
До речі, у ТПП запропонували свої, альтернативні рішення для вирішення фіскальних питань. Зокрема, підвищення ставки ПДВ на 4-5%, яке, на думку спільноти, менш шкідливе для економіки і не потребує додаткових адміністративних дій.
Я ж, зі своєї сторони, додам, що джерелом додаткових фіскальних надходжень мала би бути боротьба з ухиленням від сплати податків (тіньовою економікою) та забезпечення рівних правил для всіх. Чесна конкуренція, а не збільшення податків для сумлінних платників. Адже перед тим, як запроваджувати нові чи більші податки, необхідно докласти зусиль, щоб усі фізичні та юридичні особи, які працюють в Україні, сплачували свою частку податків справедливо та не ухилялися від своїх зобов’язань.
Загалом, немає сумніву, що законопроєкт №11416 має бурхливе обговорення у рамках роботи Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану та у бізнес-спільноті загалом. Та навряд чи дійде до остаточного голосування у первісному вигляді у Верховній Раді. Будемо сподіватися.
Публікації у розділі Дискусії у форматі «Колонка» відображають думку виключно автора тексту, вказаного на початку статті. Позиція автора колонки може не співпадати з точкою зору редакції Hubs.ua. Видання залишає за собою право публікувати думку інших авторів щодо викладених у цій статті тем.
