Бізнес вимагає повністю переглянути Національну стратегію доходів до 2030 р., якою уряд пропонує значно збільшити фіскальний тиск на економіку
Введення 50% податку на прибуток банків другий рік поспіль суперечить природі податку на надприбуток, воно підриває довіру до політики і не є ефективним рішенням. Таку думку у коментарі ІА «Інтерфакс-Україна» висловив заступник голови місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Тревор Лессард.
«Податки на непередбачувані доходи застосовуються лише на один рік: ви платите політичну ціну за підвищення податків, ви отримуєте великий опір… Якщо ви запроваджуєте податок на надзвичайний прибуток більш ніж один раз, то люди почнуть реагувати, і ви почнете втрачати довіру до політики», – сказав він.
За його словами, банки після повторного введення 50% податку на прибуток можуть змінити свою політику прибутку в очікуванні чергового такого підвищення.
«Для них дуже раціонально підготуватися до третього разу, адже є ймовірність, що це станеться знову», – додав Лессард.
Він зазначив, що йдеться про стабільно високу потребу України у внутрішніх доходах протягом багатьох років. І з урахуванням подолання політичних труднощів, пов’язаних із підтримкою у Верховній Раді ініціатив щодо підвищення податків, «найкращим вибором буде підвищення податків у довгостроковий, ефективний спосіб, що принесе вам дивіденди в середньостроковій перспективі, на відміну від одноразового підвищення податків, коли наступного року все одно залишиться розрив у доходах».
Закон про підвищення податків
Нагадаємо, 10 жовтня 2024 року Верховна Рада прийняла в цілому так званий законопроєкт про підвищення податків №11416-д. Ініціатори документу народні депутати: Данило Гетманцев, Олександр Лукашев, Андрій Мотовиловець.
Зокрема на етапі обговорення та голосування у ньому було передбачено:
— підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
— встановлення обов’язку сплати військового збору у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи;
— встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (що є еквівалентним 5% від двох розмірів мінімальної заробітної плати);
— встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
— авансові внески на АЗС;
— 50% податок на прибуток банків у 2024 році.
15 жовтня закон, підписаний головою ВРУ, направлено на підпис президенту України Володимиру Зеленському.
Згідно тексу, підписаному спікером парламенту, перехідні положення Податкового кодексу України доповнені нормою, що за результатами податкового (звітного) 2024 року базова ставка податку на прибуток банків становить 50%.
На момент підготовки новини президент ще не підписав закон.
Стратегія доходів = податковий тиск
Дане підвищення податків фактично є продовженням жорсткої фіскальної політики держави, прийнятої у Національній стратегії доходів до 2030 року. Стратегія була затверджена наприкінці 2023 року. Документ, який Міністерство фінансів розробляло на вимогу МВФ, отримав багато критики з боку бізнесу та громадськості.
Основна ідеологія стратегії – як збільшити фіскальний тиск на громадян й бізнес, та надати більше фіскальних повноважень митним та податковим органам.
Зокрема, уряд відмовляється від введення раніше обіцяного податку на виведений капітал (розподілений прибуток) як альтернативу податку на прибуток. Анонсується, що будуть поступово переглянуті інвестиційні програми, в рамках яких є чи планувались можливі спеціальні пільгові режими сплати податків з прибутку: «Дія-Сіті», «Індустріальні парки», «Інвест-няня».
В стратегії для 1 групи ФОП зменшать кількість видів діяльності. Єдиний податок, замість фіксованої суми, прив’яжуть до відсотків від доходу.
2-3 групи «спрощенців» (ФОП та юрсооби) уряд планує об’єднати в одну. У 2 групі будуть введені обов’язкове застосування РРО та диверсифіковані ставки для ФОП – від 3% для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17 % для низки послуг.
Для юросіб 3 групи ставку за три роки піднімуть до 18% від доходу. А потім взагалі юрособи не зможуть користуватись спрощеною системою оподаткування.
Для порівняння зараз для 2 групи є фіксований єдиний податок – 20% від мінімальної з/п (1420 грн у 2024 р.). Для 3-тьої – 3% від доходу (платники ПДВ), 5% від доходу (неплатники ПДВ).
Четверта група – аграрії – ставки податку підвищать, а базу оподаткування розширять.
Для всіх буде введений обов’язковий облік та документальне підтвердження походження товарів, обов’язковою реєстрація платником ПДВ при досягненні порогу реєстрації платником ПДВ.
Також Мінфін пропонує запровадження прогресивної шкали оподаткування Податку на доходи фізосіб (ПДФО). Якою вона буде поки не анонсувалось.
І вишенька не тортику. Митників окремо буде наділено правоохоронними функціями: можливість проводити досудові розслідування та ОРД.
Нагадаємо, що бізнес та громадськість і так гостро критикують діяльність Бюро економічної безпеки (БЕБ). А якраз одна з вимог МВФ – це створення в Україні єдиного органу з протидії економічним злочинам.
Водночас уряд розраховує двократне зростання номінального ВВП (з 5,2 трлн грн у 2022 р. до 10,4 трлн грн у 2026 році). А також розраховує на більше, ніж 1,5 кратний ріст експорту (з $57 млрд у 2022 р. до $81 млрд у 2026 р.). А для цього, як зазначали експерти, Україні потрібна стимулююча економіку фіскальна політика, а не посилення податкового тиску. Серед документів, на які опирається стратегія, немає жодної свіжої економічної візії щодо розвитку в Україні підприємництва, інвестицій, економіки, її секторів.
Заява громадськості
28 жовтня 2024 року коаліція громадських організацій звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з проханням провести антикорупційну експертизу даної Національної стратегії.
Звернення підписали Українська Рада Бізнесу, Торгово-промислова палата України, Рада Міст Захисти ФОП, ГО «Асоціація приватних роботодавців», ГС «НОРТ», ГС «Нацплатформа МСБ», ГО «Всеукраїнська професійна асоціація підприємців», бізнес-асоціація «4Бізнес», ГО «Мікробізнес Волині», ГО «УО Мрія», ГО «Центр суспільного контролю», просвітницька ініціатива «Останній капіталіст», ГО «Інститут соціально-економічної трансформації», ГС «Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна».
«Ми хочемо звернути увагу НАЗК, що у тексті згаданої Національній стратегії доходів нами вбачається значна кількість корупціогенних факторів, які безпосередньо зазначені в Методології проведення антикорупційної експертизи, що може мати катастрофічні наслідки як для приватного сектору, так і для економіки України загалом», – йдеться у зверненні.
Серед корупціогенних факторів Нацстратегії автори звернення виокремили:
— надання податковим органам доступу до банківської таємниці;
— стягнення податкового боргу без рішення суду;
— запровадження приводів для перевірок суб’єктів спрощеної системи оподаткування;
— надання правоохоронних функцій митним органам;
— делегування органам місцевого самоврядування додаткових податкових повноважень та розширення повноважень органів контролю;
— закріплення принципу презумпції винуватості платників податків.
