Паніка може стати головним ворогом столиці Приазов’я
Олексій Коваленко, Український католицький університет, маріуполець
Маріуполь завжди відрізнявся від Донецька. «Маріуполь – не Донбас, це Приазов’я». Цими словами зазвичай починається розмова між маріупольськими патріотами. Під час проведення операції по визволенню міста у червні серед маріупольців не було бажаючих активно підтримувати антиукраїнські сили. Проте знашлись прихильники проукраїнських заходів, що підтвердили – «Маріуполь – це Україна».
За час після звільнення міста воно замайоріло кольорами українського прапору. 28 серпня пройшов один з наймасовіших мітингів. Це був протест проти військової агресії РФ. За два дні маріупольці стали «живим ланцюжком» зі сторони очікуваної атаки проросійських сил. Всі вони хочуть жити в Україні, жити в мирі.
Втім не додають впевненості у завтрашньому дні черги на автозаправках, пусті прилавки в магазинах, закриті крамниці. Це можна пояснити звичайним страхом за життя, своє і близьких, за власний бізнес. Але ще гірше, коли паніку сіють люди, які щодня несуть відповідальність за життя тисяч маріупольців. За інформацією маріупольського блогера Богдана Мірошникова, директор одного з найбільших маріупольських заводів дав наказ охороні заводу не чинити опору у разі проникнення проросійських військ заради збереження заводу. Не можна сказати, що це на сто відсотків правда, але саме цього маріупольці і бояться. Того, що їх здадуть. Без бою.
Розгортання в Маріуполі українського прапору. Фото: 24 канал
Найбільшим внеском у поширення панічних настроїв стало повідомлення нібито заступника комбату «Азову» Ігоря Мосійчука 25 серпня про те, що біля міста йде бій, і «обороняти Маріуполь нічим». Повідомлення викликало паніку, транспортний колапс, чим і скористалися прихильники ідеї «Новоросії» в інформаційній атаці. Згодом у місто надійшла військова допомога, почала вибудовуватись стратегія оборони. Відхрестились від заяви Мосійчука і в «Азові».
Це не заспокоїло маріупольців. Ті, хто найменше вірив в обороноспроможність міста, вже його покинули. Але кілька тисяч жителів готові стати на захист свого міста, серед них частина — зі зброєю в руках. Таку думку висловив маріупольський політолог Георгій Кухалейшвілі: «40% маріупольців налаштовані на пасивну та активну оборону міста, 40% залишили його або займають очікувальну позицію, а ось 20% чекають з нетерпінням перемоги сепаратистів».
Ті, хто найменше вірив в обороноспроможність міста, вже його покинули tweet
Остання частина багато в чому причетна до поширення паніки. Вони активно діють в інформаційному просторі, зокрема намагаючись «викривати» місцевих проукраїнських активістів. Хоча, з огляду на кількість телефонних дзвінків в маріупольську СБУ з попередженням про сепаратистів, такі «схеми» вже давно не діють.
Маріупольці кожен день демонструють, що з їх містом не повториться донецький сценарій. Але, об’єктивно, загроза для міста є. Небезпека є з півночі у вигляді днр-івців, зі сходу – у вигляді російських військ та ще й з південного Криму.
Військовий кореспондент Андрій Цаплієнко, що наразі перебуває в Маріуполі, в фейсбуці зазначив, що «або нерви в населення міцні, або «визволителів» зустрічати збираються». Скоріш за все, і те, й інше. Тільки так маріупольці втримають місто.
*Статья публикуется в рубрике «Дискуссия». Редакция может не разделять мнение автора
Фото: http://meteo.dn.ua, grandukraine.com
