Ефект метелика: як китайський коронавірус вплине на Україну і світ

Денис  Бондар, голова Китайсько-Української Торгово-Промислової Асоціації (думка):

Глобалізований світ болісно реагує на обмеження, запровадженні із коронавірусом. Китай є як мінімум другою економікою у світі і давно претендує на першість. Ріст ВВП до появи коронавірусу прогнозувався в 2020 році на рівні 5,8%. Це на три пункти нижче, ніж було у 2019 році. Далась в знаки торгівельна війна зі Сполученими Штатами. Не дивно, що китайська влада з таким натхненням ринулась боротись з новою хворобою.

Вона мусила показати, що вивчила досвід з атиповою пневмонією 2003 року. Нагадаю, тоді азіатські держави мали прямі втрати від SARS у розмірі до 18 млрд доларів, Китай не дорахувався 1% ВВП, а загальний негативний вплив на світову економіку був оцінений у 30-100 млрд дол. На жаль зараз стає зрозумілим, що втрати будуть на порядок більші і локалізувати їх азіатським регіоном не вийде. Причому основні збитки йдуть саме від кроків, спрямованих на боротьбу з вірусом. Вмонтованість Китаю у світову економіку зіграла злий жарт.

Перший понеділок лютого після подовжених новорічних свят став справді чорним. Індекс CSI 300 впав на 9,1%, а низка акцій лише за один день пробили дно 10%. Це, як температура -273С – нижче не можна, тому що заборонено національним законодавством. Довелося зменшити виробництво палива всередині країни на 600 тисяч барелів на добу.

Руйнуються виробничо-логістичні ланцюги. Китай нині – це головний промисловий майданчик світу. Ріст ВВП Китаю буде зменшено на 2% в першому кварталі. Міжнародні корпорації не лише мають свої заводи та фабрики, але й останнім часом роблять ставку на споживання на внутрішньому китайському ринку.

Постраждали такі мастодонти, як Apple, Airbus, Hundai, Honda, VW, BMW, Ikea, Starbucks, Peugeot, Tesla, General Motors та інші. Це сотні виробничих майданчиків в провінції Хубей, серед яких 54 належать Японії, 44 – Сполученим Штатам, 17 – Франції, по 6 – Німеччині та Швейцарії і багатьом іншим.

Азія

Азіатський ринок – найперший, який відчує удар, у зв’язку з проблемними поставками 40% комплектуючих з Китаю. Корейські та японські біржі втратили 2%, індійські – понад 3%. У Японії оцінюють ризики і для підготовки до Токійської олімпіади-2020, що має розпочатися у липні. Можливі втрати японського ВВП від наслідків боротьби з коронавірусом оцінюють в 22 млрд дол.

США

Вагомий удар і по США, на які припадає 10% імпорту різних товарів і комплектуючи з Китаю. Американські аналітики з Goldman Sachs очікують негативний ефект безпосередньо для економіки США на рівні 0,4% ВВП лише за перші три місяці 2020 року.

Світ

На світовому ринку нафти на 15% впали ціни через недоспоживання Китаєм. Загальні ціни на акції в світі впали на 3%. Oxford Economics прогнозують зменшення росту світової економіки на 0,2% в рік.

Це – оптимістичний сценарій розвитку подій. Але аналітичні центри сходяться в одному. Що оцінити масштаби економічних втрат зарано і вони будуть набагато масштабнішими. Причому вони можуть стати критичним фактором, який штовхне світову економіку в рецесію.

Нещодавно очільниця МВФ Крісталіна Георгієва нефігурально, а цілком серйозно озвучила ризики повторення Великої депресії вже в цьому році.

Вплив на Україну

У таких екстрених умовах українська влада в особі Міністра економічного розвитку пана Милованова дає однозначну оцінку ситуації – «мінімальний вплив» на українську економіку через «незначні обсяги туризму». Натомість оперативний штаб на чолі прем’єром Гончаруком бачить виклики виключно в медичній площині.

Недооцінювати ризики для України недоречно і недалекоглядно. Дані Держстату свідчать, що Китай сьогодні займає частку понад 7% українського експорту і 15% імпорту. Причому наш експорт товарами за рік виріс на 70%, імпорт – на майже 22%. Загалом мова йде про понад 12 мільярдів доларів в рік, що більше ніж із сусідами Польщею та Росією.

В короткостроковій перспективі Україна не лише відчує втрати в туристичному бізнесі, як це бачиться у Мінекономіки. Вже зараз погіршується привабливість облігацій країн, що розвиваються, на що звернули свою увагу в НБУ. А Україна і є державою з відповідної групи. На практиці це означатиме, що Міністерству фінансів буде набагато важче залучати боргові кошти для того, щоб покривати дефіцит державного бюджету. І фатальні результати (не) виконання бюджету-2020 у січні – яскраве тому підтвердження.

По-друге, експорт. Зменшення споживання Китаєм наших експортних позицій – класичної для нас продукції металургії та аграрного сектору призведе до зменшення цін на них у світі. Навіть, якщо ми зможемо знайти інші ринки для збуту нашої продукції, загальний об’єм доходів буде меншим. А отже менше валюти зайде на український ринок (курс гривні), менше коштів буде залучено в бюджет через податки.

Нинішня ситуація із світовою економікою може стати зручною для теперішнього керівництва України для того, щоб виправдати неможливість досягнення фольклорного росту ВВП в 40% за 5 років. Українці вже були свідками того, як під час фінансово-економічної кризи 2008 року тодішня влада вчинила саме так. Але українська економіка тоді не відчувала на собі наслідки воєнного конфлікту, що є сьогодні.

Що далі

Досвід минулих пандемій свідчив, що після припинення панічних настроїв на біржах відновлювались економічні зв’язки і спрацьовував ефект відкладеного попиту. Для прикладу, Китай вже сьогодні для підтримки економіки веде мову про зниження фіскального навантаження і зменшення відсоткових ставок по кредитам, про розбудову інфраструктури. Тобто вони нині усвідомлюють, що потрібно управлінськими рішеннями забезпечити фундамент не лише для мінімізації наслідків боротьби з хворобою, а для подальшого росту на перспективу.

Перед Китаєм найперше стоїть завдання акцентувати увагу на подальших медичних дослідженнях для знаходження ефективних ліків до початку другого кварталу, що позитивно вплине передусім на біржі, а по-друге на відновлення втраченого економічного потенціалу. Країни–партнери Піднебесної могли б запровадити дієві кроки і переглянути власну економічну політику в частині зменшення протекціонізму, що спровокував торгівельну війну між Китаєм і Штатами.

Україні треба навчитися оперативніше рефлексувати на такі важливі загальносвітові події. Тим паче наша країна може скористатися з ситуації, що склалась у світі внаслідок боротьби з новим штамом коронавірусу. Всередині країни серед першочергових кроків не завадило б створення промислових кластерів, вільних економічних зон, спрощення і здешевлення підключення до енергетичної інфраструктури, запровадження податкових канікул для малого та середнього бізнесу, а також реального доступного кредитування (нинішня програма «5-7-9%» – це класичний піарзахід із сумнівним наповненням програми), відновлення Міністерства промислової політики. На зовнішньому векторі потрібно посилювати роботу в частині співпраці як з Китаєм, так й іншими країнами Азіатського регіону.

Зокрема слід відновити торговельно-економічні місії в складі наших дипломатичних установ, спонукати створення спільних підприємств українських та китайських компаній, подальшу лібералізацію візового режиму між нашими країнами, думати над запуском нових авіаційних маршрутів та участі України у «Новому шовковому шляху». Китай – це не лякалка у новинах, а найбільш реальна можливість розбудови нашої економіки.

Публикации в разделе Дискуссии в формате «Колонка» отображают мнение исключительно автора текста, указанного в начале статьи. Позиция автора колонки может не совпадать с точкой зрения редакции Hubs. Издание оставляет за собой право публиковать мнение других авторов по изложенным в данной статье темам.