Ірина Дворська, засновниця іноваційного проекту TravelHub:
Згідно актуальних даних Всесвітньої ради по туризму та подорожам (WTTC), на 2018 р., у порівнянні з 2017 р., в Україні прогнозувалось зростання витрат на ділові поїздки на 10,4% – до 15,3 млрд грн. (враховані витрати на подорожі у межах країни резидентами і іноземними туристами). Тобто це навіть без врахування об’ємів виїзного ділового туризму. По прогнозам WTTC, цей показник може зрости до 24,3 млрд грн. у 2028 р.
Вражаюча цифра? А якщо я скажу, що за даними ще однієї авторитетної асоціації – Глобальна асоціація ділових подорожей (GBTA), – у 2017 р. об’єм світового ринку ділових подорожей склав $1,33 трлн. (ріст у порівнянні з 2016 р. – на 5,8%). На 2018 р. прогнозувалось, що він збільшиться ще на 7,1%. А у 2022 р. може зрости до $1,7 трлн.
Зауважу, що на ринку існує термін MICE: Meetings (ділові зустрічі), Incentives (стимули – подорожі у якості винагороди працівникам тощо), Conferences (проведення конференцій), Exhibitions (участь у виставках). Хтось вважає його синонімом індустрії ділового туризму, хтось називає одним із сегментів. Це все не зовсім так, але термін в Україні вже прижився саме як позначення ринку ділових подорожей. Тож використовуємо його для зручності.
MICE-ринок одночасно дуже цікавий сегмент для туристичних компаній, й одночасно мало ними професійно вивчений в Україні. Цікавий він тим, що навіть у кризові роки зниження витрат на такі подорожі відбувається меншими темпами, ніж по іншим видам туристичних послуг. Наприклад, як зазначали в Асоціації ділового туризму України, у 2014 р. зменшення продажів в сегменті бізнес-турів у нашій країні склало 25-30%. Тоді як по всьому туристичному ринку падіння було біля 33%. Також бізнес-туризм для економіки приймаючої країни та для інфраструктури вважаться більш прибутковим. Наприклад, за деякими даними, 50% доходів авіакомпаній та 60% доходів готелів становить обслуговування ділових туристів.
Але на сьогодні культура обслуговування й замовлення подібних послуг у нас ще не розвинена. Тому розкажу про декілька дуже важливих тенденцій та нюансів при організації бізнес-турів. Вони будуть цікавими, перш за все, представникам бізнесу.
Бізнес-комбінації
Гадаю, що будь-яка компанія має досвід організації участі у виставках й тематичних конференціях в Україні чи за кордоном. Для досить стандартного набору послуг (готель у певній локації, оплата оренди виставкової площі/участі, розміщення на стенді тощо) підприємства у певному відсотку зазвичай обходяться своїми силами. Але вже багато років біля 70% витрат на цьому ринку йде на так звані індивідуальні поїздки – ділові контакти в рамках індивідуальних зустрічей та/або тематичних заходів, що організовують промислові та торговельні компанії (Meetings та Incentives). Й менше 30% – на участь в конференціях та виставках. Тобто на перший план для бізнесу виходить так званий нетворкінг (налагодження зв’язків) та отримання дуже спеціалізованої поглибленої якісної інформації про нюанси певного виду бізнесу.
Тому якраз саме в сегментах Meetings та Incentives зростає роль технологізації туру. У цьому випадку важливу роль відіграє не тільки і не стільки замовлення переїзду та вибір місця проживання, скільки цінність отриманого у ході поїздки контакту. Треба максимально ефективно запланувати дійсно корисні зустрічі та скласти якісну логістику туру. Що дозволить, у тому числі, правильно зекономити, адже в бізнес-тури вкладаються корпоративні кошти. Тобто це є певною інвестицією.
Ще один важливий світовий тренд – це комбінація по напрямкам. На сьогодні у ході однієї ділової поїздки найбільш досвідчені та прогресивні компанії намагаються досягти одразу декількох цілей. Наприклад, поєднання бізнес поїздки з подорожжю для дозвілля (leisure). Це так звана концепція bleisure (business + leisure): коли до основного часу поїздки добавляється час для розваг/релаксу. За певними дослідженнями, на сьогодні вже біля третини клієнтів у світі замовляють таку послугу, тоді як декілька років тому назад це робив тільки кожен десятий. І справді, чому б не скористатись можливістю відвідати цікаві історичні місця перебуваючи у певній локації з бізнес-метою? Крім того, в обойму концепту bleisure частково підпадає й Incentive туризм – заохочувальні тури для співробітників або контрагентів.
Також особливістю для України в останні роки стало те, що замовниками ділових поїздок стали масово виступати IT та аграрні компанії. Мабуть тут все зрозуміло – саме в цих галузях через певні економічні обставини зросла частка експорту продукції та послуг з України. Тут треба враховувати, що agrotech став один з світових мейнстрімів. А це ще купа нових термінів – стартапи, інкубатори, акселератори тощо. У професіонала повинно бути чітке розуміння якого саме роду контакти в цій сфері й саме у цей час потрібні для компаній, що цікавляться технологізацією агровиробництва. Тому для тих спеціалістів туристичної галузі, хто не розуміє цієї кухні, настали по справжньому тяжкі часи.
Цінність бізнес-турів
Оскільки у світі і в Україні зростає попит саме на комбіновані бізнес-тури (досягнення різних цілей) коротко перерахую, які саме цінності дають різні типи ділових подорожей.
Само собою, що основна мета – це нетворкінг, налагодження нових контактів та зв’язків. Без них ваша унікальна продукція чи послуга у сьогоднішніх реаліях можуть бути просто мертвим вантажем. Традиційний спосіб знаходження таких контактів поїздка на виставку. Але як кажуть під лежачий камінь вода не тече. Пасивне перебування на стенді може закінчитись лише формальними контактами, ефективність витрачених коштів низька. Для бізнеса ж важлива можливість спілкування у неформальній атмосфері. Добре якщо ви вже знаєте бізнес-середовище певної країни. А якщо ні? Саме тут можуть згодитись послуги професійних trevel компаній, які працюють за індивідуалізованим принципом обслуговування та вміють знаходити такі контакти.
Друга важлива мета бізнес-турів – отримання нових знань у сфері ведення бізнесу чи певних технологій. Коефіцієнт корисної дії їх усвідомлення зростає саме під час бізнес-турів. Адже ви вириваєтесь з повсякденної операційної діяльності й отримуєте можливість сконцентруватись на одній темі.
І саме зміна середовища є ще однією додатковою цінністю бізнес поїздок. Про терапевтичний ефект на рівні нейробіології від цього я вже розказувала у своїй минулій статті. Додам, що нові бізнес-ідеї частіше приходять, коли людина хоч короткочасно змінює навколишню атмосферу та графік життя. Це як неупереджений погляд на себе зі сторони.
А от щоб створити таке середовище потрібно не просто скласти шалений графік поїздки – від зустрічі до зустрічі, без можливості релаксації для тіла та мозку. Потрібна правильна організація туру у рамках концепції bleisure. Зрозуміло, що об’єктивно не завжди у бізнеса є можливість врахувати час та кошти на відпочинок під час бізнес-туру. Але я рекомендую прагнути досягати такої цілі. Адже якщо топ-менджер або його підопічний під час ділової поїздки зможе розслабитися (активно чи пасивно), то по поверненню ефективність виконання поточних задач у нього збільшиться.
Розуміння клієнта
Здавалося б у глобалізованому світі та зі стрімким розвитком технологій (фінтех, онлайн замовлення тощо) роль професійних компаній, що організовують бізнес-тури могла зменшитись. Все відбувається з точністю до навпаки.
Дійсно сьогодні замовити готель або авіаквиток не проблема навіть для пересічного громадянина. Але просте посередництво у знаходженні готелю не повинно бути основною функцією компаній, що пропонують бізнес-тури. Це у першу чергу – обслуговування клієнта по бутіковому принципу, який зможе підібрати набір послуг, починаючи з основної: забезпечення ефективного нетворкінга. Чи може бути у такій ситуації поняття масового продукту на турринку? Звісно ні. Перегляньте вище ще раз про тенденції до попиту на комбіновані тури. Всі програми складаються суто індивідуально, з безліччю нюансів логістики. Навіть підбір відпочинку робиться суто індивідуально, аж до, наприклад, окремого замовлення (відкриття) музею у певний час під певних відвідувачів.
А тут вже важлива якість послуг при оптимізації бюджету. За деякими дослідженнями, ще у 2013 р. відзначалось, що на українському ринку тільки 5% компаній, що продавали бізнес-тури, вважались професійними. При цьому майже 70% всіх турфірм в Україні включали у свій асортимент цю послугу, намагаючись перетворити індустрію ділових поїздок у мас-маркет. Що недопустимо.
Тому сьогодні цей сегмент в Україні з точки зору кристалізації професійних тревел компаній продовжує формуватися. Наведу такий приклад якраз у сфері IT. Більшість турпропозицій для українських стартаперів обмежується програмами про відвідування таких бізнес-монстрів як Google та Uber. Безумовно їх досвід важливий та корисний. Але це вже той же мас-маркет, стандартизовані екскурсії, формальний підхід. Про їх діяльність можна дізнатись з Інтернет, не витрачаючи даремно коштів. Бізнесу ж важливо отримати реальний нетворкінг, інсайд, побачити з середини чийсь унікальний досвід. Наприклад, один із моїх клієнтських запитів від IT- компанії стосувався організації бізнес-туру в Ізраїль для налагодження контакту з представниками їх сектору.
Можна навести приклади і з аграрними компаніями. Все частіше аграріям цікаві бізнес-тури до Північної Америки, тоді як Європою їх вже не завжди зацікавиш.
Часто компанії (мабуть стикнувшись з непрофесіоналізмом тих 70% українських турфірм) допускаються помилок, коли самостійно намагаються перекласти такі задачі на своїх підлеглих. Нерідко їх доручають HR-підрозділах. У певних стандартизованих ситуаціях це мабуть і виправдано. Але як бачимо власні співробітники, які не володіють професійними навичками, не зможуть якісно організувати складні туристичні програми. Як мінімум це призводить до перевитрат коштів (неправильно побудована логістика тощо), як максимум – до даремно інвестованих коштів та ризикам втрати іміджу перед потенційними бізнес-партнерами.
Публикации в разделе Дискуссии в формате «Колонка» отображают мнение исключительно автора текста, указанного в начале статьи. Позиция автора колонки может не совпадать с точкой зрения редакции Hubs. Издание оставляет за собой право публиковать мнение других авторов по изложенным в данной статье темам.
