Бізнес вважає необхідним передбачити державну підтримки компаніям, які здійснюватимуть перехід на вітчизняне ПЗ
Експерти Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) пропонують уряду та парламенту розробити чіткий перелік ворожих програмних продуктів та категорії електронних ресурсів, які підпадатимуть під дію законопроєкту №11492 у випадку його прийняття. Це може включати створення списку критеріїв, за якими визначатимуться ресурси, що підлягають забороні.
Про це йдеться в релізі асоціації.
«Європейська Бізнес Асоціація звернулась до уряду та парламенту з пропозицією доопрацювати законопроєкт №11492, яким вводиться заборона використання підсанкційних програмних продуктів та доступу до електронних інформаційних ресурсів», – повідомили в ЄБА.
За словами асоціації, бізнес розуміє важливість прийняття законопроєкту для забезпечення кращого рівня кіберзахисту, протидії дезінформації та недопущення загроз національній безпеці України. Водночас бізнес-спільнота пропонує врахувати кілька важливих моментів, аби нововведення не мали негативного впливу на компанії, натомість сприяли більш швидкому та простому переходу на альтернативні програмні рішення.
Крім створення переліку та списку критеріїв, експерти ЄБА зазначають, що не менш важливою є конкретизація деяких загальних термінів, які потребують більш чіткого визначення, щоб уникнути різночитань, зловживань або надмірних обмежень.
За оцінкою асоціації, перехід на вітчизняне ПЗ потребує значних ресурсів. Тож бізнес вважає необхідним забезпечення державної підтримки (фінансова допомога, податкові пільги чи субсидії на ліцензії на нове ПЗ) компаніям, які здійснюватимуть такий перехід.
Важливим кроком такої підтримки також є встановлення перехідного періоду у 12-24 місяці, щоб мінімізувати вплив зміни ПЗ на операційну діяльність компаній та зменшити ризики для економіки.
«Перехід на вітчизняні продукти потребує значних ресурсів також і з боку інтеграторів ПЗ. За інформацією компаній-членів асоціації, на ринку й раніше спостерігався дефіцит таких фахівців, а за останні роки він тільки посилився. Можливим рішенням в цій ситуації було б запровадження економічного бронювання – для критичних спеціалістів у цій галузі», – вважають в ЄБА.
У релізі додатково зазначається, що у Верховній Раді України було зареєстровано альтернативний проєкт закону №11492-1, до якого бізнес має аналогічні коментарі. Тож, щоб запроваджені цим законопроєктом заходи мали більшу ефективність та мінімальні негативні наслідки для економіки, представники асоціації пропонують доопрацювати законопроєкт №11492 або №11492-1, враховуючи зазначені пропозиції бізнесу.
Урядовий законопроєкт №11492 поданий в ВРУ 20 серпня 2024 року.
Назва: Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про санкції» щодо заборони використання програмних продуктів та доступу до електронних інформаційних ресурсів.
Розробник: Адміністрація Держспецзв’язку.
Проєктом пропонується доповнити види санкцій двома нормами:
— заборона використання програмних продуктів з держави або юридичних осіб (враховуючи різні форми корпоративного зв’язку між ними), до яких застосовані санкції.
— заборона доступу до електронних інформаційних ресурсів в Інтернеті, електронних комунікаційних мережах та системах, інформаційних системах, тощо.
«Серед потенційних загроз, реалізація яких може негативно впливати на обороноздатність держави є широке використання в інформаційно-комунікаційних системах України програмних продуктів походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції», – сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.
30 серпня 2024 року народні депутати внесли в парламент альтернативний законопроєкт під №11492-1.
Як пише Дмитро Попінако, засновник та СЕО компанії Innoware (впровадження ERP систем та хмарних рішень), у 2023 році Наказом президента України №227/2023 було введено в дію закон про повну заборону на використання російських облікових систем у державних організаціях і установах. Проте така заборона наразі не стосується приватних підприємств.
Він нагадав, що у 2016 році, українські підприємства стали об’єктом масованого нападу: в корпоративні мережі був занесений вірус Petya, який знищив велику кількість даних і паралізував діяльність багатьох бізнесів.
«Деякі компанії, що зазнали нападу і втратили дані не змогли відновити діяльність і були закриті. Подібна атака повторилася у 2017 році через вірус NotPetya. І, на жаль, дуже багато підприємств постраждали вдруге», – зазначив бізнесмен.
На його думку, необхідно взяти до уваги той момент, що попри впроваджені санкції проти російських програмних продуктів, росіяни продовжують шукати шляхи обходу заборон, змінюючи номінальних власників та назви компаній і продуктів. Таким чином, на нашому ринку досі лишається продукт країни-агресора, який подається як правонаступник 1С під новою назвою BAS.
Зокрема в компанії Innoware вважають, що керівникам бізнесу, які використовують програмне забезпечення країни-агресора, необхідно усвідомити, що 1C, BAS ERP, Галактика, Парус, Босс кадровик, Бітрікс 24, АМО СRM та інші російські програмні продукти – це бомба уповільненої дії.
