В первом полугодии 2017 г. бизнес заплатил более 3,5 млрд грн штрафов против 0,5 млрд грн в I пол. 2016 г. (укр.)
В Федерації роботодавців України (ФРУ) підбили підсумки діяльності контролюючих органів у першому півріччі 2017 р. Згідно доручення прем’єр-міністра №42922/1/1-13 від 06.11.13 р. міністерства і відомства щорічно інформують ФРУ не тільки щодо кількості проведених ними перевірок суб’єктів господарювання, а й – про їхні наслідки у вигляді накладених на підприємства сум фінансових санкцій, кількості рішень про обмеження або зупинення господарської діяльності тощо. Саме на основі цієї інформації, ексклюзивно отриманої Hubs, вимальовуються невтішна картина.
Незважаючи на законодавчі обмеження діяльності наглядових державних структур та скорочення їх чисельності, бізнесу дихати легше не стало. Адже зменшення кількості перевірок вони компенсували якістю, оштрафувавши підприємства та їх посадових осіб за різного роду порушення законодавства на рекордну суму у понад 3,5 млрд грн. (I півріччя 2017 р.), що в сім разів більше, ніж за аналогічний період 2016 р. Варто зазначити, що у 2016 р., у порівнянні з 2015 р., ситуація виглядала так само невтішно для бізнесу. Зокрема, у минулому році підприємці заплатили біля 9 млрд грн штрафів, тоді як у 2015 р. – майже 5,9 млрд грн., або у 1,5 рази. Тому семикратний цьогорічний ріст – більше ніж тривожний тренд…
Нові умови – старі підходи
На відміну від 2016 р., цього року почали діяти нові обмеження на перевірки, на перший погляд, більш сприятливі для бізнесу. Адже згідно з Законом «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було знято вимоги, відповідно до яких мораторій діяв лише для підприємств з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік. Тобто від тягаря у вигляді планових перевірок було (на перший погляд!) звільнено майже увесь український бізнес.
Звідси й результат. У першому півріччі 2017 р. загальна кількість усіх перевірок зменшилася у 1,5 рази. Див. нижче «Загальна кількість перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами».
Наголошуємо, що досягнути такого результату вдалося тільки завдяки розширенню заборони на планові перевірки, кількість яких знизилась з 83,3 тис. (I півріччя 2016 р.) до 28,2 тис. (I півріччя 2017 р.), або майже в три рази.
Натомість контролери вирішили компенсувати такий законодавчий «недолік» позаплановими перевірками. Що їм майже вдалось. Кількість таких перевірок збільшилась на 10% – з 60,4 тис. у першій половині 2016 р. до 66,5 тис. за аналогічний період нинішнього року.
Але це вдалось зробити не одразу. На початку року дуже багато клопоту контролерам завдали нові законодавчі вимоги до проведення позапланових перевірок. Адже їхнє намагання «нарубити бабла» з підприємців шляхом організації позапланових візитів за «зверненнями трудящих» (фізичних осіб) стикнулося з перепоною у вигляді процедури обов’язкового погодження проведення такої перевірки з Державною регуляторною службою (засідання з цього приводу відбуваються у ДРС щоп’ятниці).
Оскільки контролери особливо не переймалися вказати у своїх зверненнях навіть точну адресу підприємств, на які скаржилися «стурбовані громадяни», спочатку ДРС не погоджувала їхні листи десятками! Але потім контролери призвичаїлися і з точки зору процедури почали усе робити вірно. Як результат кількість позапланових перевірок саме за зверненнями фізичних та юросіб за періоди, що порівнюються, виросла аж в 1,45 рази – з 14,9 тис. до 21,6 тис. Див. нижче «Кількість планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами».
Тобто статистика свідчить, що контролери здатні знайти вихід з будь-якої ситуації. Тим більш коли є нагода «підхарчитися» за рахунок підприємців. Але це ще не все. Законодавці зробили такі широкі вилучення з отих самих «тимчасових особливостей здійснення заходів…», що бізнес заздалегідь був приречений залетіти ну на дуже великі кошти.
Нічого собі послаблення!
Справа в тім, що вищезгаданий Закон звільнив від мораторію цілу низку контролюючих органів, які начебто пройшли «оптимізацію» та «реформування».
Це, зокрема: ДФС; Держпраці; Держпродспоживслужба; АМКУ; Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Саме цим структурам, які найбільш дошкуляють бізнесу, було дозволено здійснювати контроль (планові перевірки) майже у звичному режимі.
Звідси й очікувані результати роботи контролерів: фінансові санкції, накладені на підприємства за різного роду порушення, за половину 2017 р. склали 3,455 млрд грн. В січні-червні 2016 р. – майже 0,5 млрд грн.
З урахуванням сум штрафів, накладених на посадових осіб таких підприємств , виходить, що у першому півріччі за мораторій бізнес заплатив понад 3,5 млрд грн. Див. нижче «Показники контрольно-перевірочної діяльності органів державного нагляду».
Причому у ТОП-3 контролерів за сумою накладених санкцій значаться саме «реформовані» та «оптимізовані» державні структури. Див нижче «ТОП-3 найбільших контролерів у I півріччі 2017 р.».
Загалом , незважаючи на мораторій, у січні-червні 2017 р. на одну перевірку припало біля 36,6 тис. грн фінансових та адміністративних санкцій, тоді як у першому півріччі 2016 р. цей показник склав 3,5 тис. грн.
Виникає питання: як може бути так, що при зменшенні кількості перевірок, фінансових санкцій, зупинок діяльності підприємств тощо, середній штрафний показник зріс майже в 10,5 разів? Адже цього року мінімальна зарплата, розмір якої враховується при визначенні сум штрафних санкцій, зросла тільки вдвічі.
Відповідь, мабуть, можна знайти, якщо звернутися до практики тієї самої оптимізації контролюючих структур. Адже ще у вересні 2014 р. уряд Арсенія Яценюка вирішив оптимізувати 15 центральних органів виконавчої влади з контрольно-наглядовим повноваженнями.
За три роки було умовно припинено діяльність лише 8 з них:
— Держагентства з питань туризму
— Держлікслужби (реформована в Держслужбу з лікарських засобів та контролю за наркотиками)
— Держцінінспекції
— Державної пробірної служби
— Держгірпромнагляду
— Держслужби захисту персональних даних
— Держінспекції з питань праці
— Укрморрічінспекції
Варто зазначити, що держбюджетом-2016 на ліквідацію лише чотирьох контролерів – Держветфітослужби, Держсанепідемслужби, Держспоживінспекції та Держцінінспекції було виділено 492 млн грн. З них припинила роботу лише Держцінінспекція. Держветфітослужба, Держсанепідемслужба, Держспоживінспекція, Держслужба України з контролю за наркотиками, Держінспекція з безпеки на наземному транспорті – поки що в стадії перманентної ліквідації.
Тому виникає припущення, що саме за рахунок збільшення сум штрафних санкцій з підприємців й годується та сама «оптимізація», кінця-краю якої, мабуть, не буде. Не є таємницею і те, що, насправді, реформування зводиться до перерозподілу контрольних функцій, а не їх скороченню (див. нижче «Експерт про «оптимізацію»).
Навіщо цей мораторій?
Судячи з усього, наступного року мораторій продовжено не буде (його термін спливає 31 грудня 2017 р.), оскільки, крім шкоди, жодного користі бізнесу він майже не приніс. Навпаки, ситуація складається таким чином, що у випадках дійсного порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства терміново його перевірити вкрай важко (згадаємо хоча б чисельні випадки отруєнь продуктами харчування).
Є і ще один чи не найважливіший чинник не на користь мораторію – МВФ, який неодноразово нарікав Україні на безсистемний підхід до реформування системи держнагляду та контролю. А на черзі – наступний транш.
Отож бути мораторію чи ні? На це питання, що його поставив Hubs , Ксенія Ляпіна, голова ДРС, відповідати не стала, але при цьому детально зупинилася на чинниках-запобіжниках, які, на її погляд, дозволять не допустити свавілля контролерів, якщо мораторій діяти не буде (див. нижче «Чиновник про запобіжники»).
А ось у захисників підприємців дещо інший погляд на ситуацію. Вони вважають, що замість мораторію краще впроваджувати 3-5 річний період свободи від контролерів для бізнесменів-початківців, а вже потім вимагати від підприємців дотримання норм законодавства на повну (див. нижче «Адвокат про пільговий період»).
Адвокат про пільговий період
Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex, адвокат:
— Безумовно, бізнес необхідно захистити від надмірного тиску державного апарату. Чи вирішує це завдання мораторій на проведення перевірок, або, якщо мовою відповідного Закону, так звані тимчасові заходи здійснення державного нагляду? Як свідчить практика, не вирішує.
З одного боку, у випадку реальної необхідності, коли є факти порушень законодавства, перевірити підприємство не так вже і легко, особливо коли у нього є «дах» в особі держчиновників. Як адвокат я неодноразово стикався з фактами, коли у відповідь на цілком обґрунтовану скаргу мені повідомляли, що перевірка неможлива внаслідок мораторію або для її проведення необхідні дозвіл та погодження, що потребує чимало часу.
З іншого боку, у законодавстві існує чимало дірок, які дозволяють «кошмарити» бізнес і в умовах мораторію; підтвердження цьому шалена сума фінансових санкцій, накладена на суб’єктів господарювання.
Вважаю, що мораторій необхідно відміняти, натомість бізнесу надати пільговий період протягом 3-5 років з моменту його створення, а вже потім вимагати від підприємців дотримання норм законодавства, як кажуть, по повній програмі.
Чиновник про запобіжники
Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби:
— Мораторій на перевірки – це тимчасовий захід, який існує вже майже 4 роки. Водночас ми розуміємо, що мають бути запобіжники проти свавілля контролерів.
Такими запобіжниками, на наш погляд, є, по-перше, остання редакція Закону «Про державний нагляд та контроль». По-друге, функціонування електронної інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), яка дозволить вести публічний контроль за процесом його проведення. У цій системі будуть відображатись всі етапи проведення контролю – від планування до результатів, що зменшить тиск та корупційні ризики.
По-третє, це можливість бізнесу залучати представників Мінекономрозвитку, ДРС, або інших учасників, наприклад, представників спілок чи бізнес- об’єднань, під час здійснення контрольних заходів, або поскаржитись Державній регуляторній службі, якщо у ході перевірки були порушені їх права. ДРС може провести перевірку контролюючого органу та зробити висновок про наявність порушень та необхідність притягнення до відповідальності винних.
Експерт про «оптимізацію»
Наталія Гостєва, директор департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ:
— Реформа «з оптимізації контролюючих органів», що розпочалася 2014 року, довела, що бізнес не позбавився навантаження з боку контролерів. Адже «оптимізація» на практиці призвела до того, що функції контролюючих структур, яких розформовано або вони перебувають в стані ліквідації, передані або новоствореним органам або перерозподілені між існуючими.
Себто відбулася компіляція функцій. В результаті створено 4 мега- контролюючих органи – Держпродспоживслужбу, Держпраці, Держслужбу з безпеки на транспорті та Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками, які набули мега-повноважень.
Статья подготовлена в рамках информационного партнерства с Федерацией работодателей Украины (ФРУ). Деловой портал Hubs является Генеральным информационным партнером Комитета ФРУ по вопросам защиты бизнеса и прав собственности
