Це явище – наслідок повної руйнації системи поліції
Григорій Мамка, заступник начальника Головного слідчого управління МВС України (2016), заслужений юрист України:Про проблему незаконного насильства поліцейських говорять останнім часом не багато. Вона ні для кого не є популярною. За величезною кількістю структурних проблем поліції внаслідок імітованої реформи, це деструктивне явище начебто й не таке масштабне. Але це дуже небезпечна ілюзія. Тому що про його масштабування постійно з‘являється нагадування в ЗМІ, де можна доволі регулярно бачити повідомлення про дії ДБР відносно протиправних дій поліцейських та застосування ними насильства проти затриманих чи просто пересічних громадян, при чому як під час виконання ними своїх службових функцій, так і поза служби.З цієї проблеми дуже мало досліджень та соціологічних даних. Одне з них провів Харківський інститут соціологічних досліджень. І ось які думки висловили респонденти щодо того, що саме потрібно робити для запобігання протиправному насильству в поліції.В першу чергу виділяють – суворіше покарання за факти невиправданого насильства (46% відповідей); поліпшення добору претендентів на роботу в поліції (35%); покращення підготовки поліцейських кадрів (34%) і підвищення ефективності контролю начальства за діяльністю своїх підлеглих (32%). Зміна системи показників роботи в поліції також залишається важливим фактором, який, на думку населення, може вплинути на ситуацію (18 %).Зі всіма цими пунктами важко не погодитися. І по ключових з них, потрібні більш детальні аргументації.Професійна та психологічна підготовка поліцейськихСистема відбору і навчання нових патрульних та загалом «реформованої» поліції робили нашвидкуруч. Наприклад, для патрульних, тривалість курсу підготовки від шести тижнів до 3 місяців вказує на те, що особливо ніхто не заморочував собі голову щоб нові патрульні отримали необхідні навички і закріпили хоча б трохи отримані теоретичні знання. В тому числі і комунікаційні навички з різними категоріями населення.Чому вони б‘ють службові автівки? Бо не навчені навичкам екстремального водіння. Чому патрульні не володіють навичками застосування та поводження з вогнепальною зброєю? Тому що через велику завантаженість і недоліки організації діяльності (наприклад, відсутність залів і тирів для тренування), у них часто відсутні системні заняття з цього розділу службової підготовки. Чому вони не можуть часто професійно нейтралізувати п‘яного розбишаку чи навіть жінку? Все по тій же причині: відсутність системних занять зі службової підготовки.Яким був зміст самого курсу підготовки, якими спеціалістами готувався, чи був він ідентичним у всіх регіонах України, хто був тренерами для патрульних – це питання без відповідей для суспільства. Відомі випадки коли до профпідготовки поліцейських залучались представники громадськості з сумнівною і репутацією і кваліфікацією. Крім того, нинішня система не дає поліцейському можливості підтримувати і покращувати багато навичок, які потрібні в роботі. Також необхідна у складі будь-якого підрозділу робота психолога із особовим складом. Який, головне, окрім фаховості, має бути цивільною особою, а не офіцером поліції. Наразі – це лише імітація і в багатьох випадках така робота або відсутня або ведеться на «відчепись», для галочки. Це й не дивно, адже який фаховий психолог-професіонал не з системи поліції прийде працювати на 7000 грн заробітної платні.До чого все це призвело? Коли людина не навчена та не підготовлена до стресових ситуацій, постійно перепрацьовує через ненормований графік та піддається фізичним навантаженням – вона може реагувати дуже неадекватно навіть на цілком штатну ситуацію.Фахівці давно вже кажуть: необхідно розробити нарешті з 2015 року єдину програму учбового курсу з прав людини та спецпідготовки для всіх навчальних закладів та системи професійної підготовки поліції. Але на це так і не спромоглося керівництво цього правоохоронного органу.Незрозумілі повноваження та структурні експерименти Відсутність інструментів впливу на правопорушників (наприклад, порушники ПДР) або нерозуміння, як ними користуватися, часто приводить у поліцейських до «самодіяльності». В таких випадках одні – ігнорують протиправні дії, інші – знаходять власні, не завжди законні методи впливу на порушників, пов’язані з насильством або грубим перевищенням повноважень.Система контролю та розгляду скарг на дії поліцейськихЯк і раніше, скарги на незаконні дії поліцейських або надходять безпосередньо в поліцію і розглядаються там, або йдуть у прокуратуру (тепер – у ДБР), яка переадресує роботу з перевірки скарги знову ж до поліції.Дуже часто скарга практично не залишає стін поліції. Що стосується дій патрульних – найчастіше скарга потрапляє до відділу моніторингу, який розглядає її та приймає рішення: це дисциплінарне чи кримінальне порушення. Якщо кримінальне – то справа йде до ДБР. Але таких меншість.Більшість – адмінсправ закінчуються відписками. Що стосується перегляду відео з нагрудних камер. Через нестачу людей – це відео проглядається дуже вибірково. Хоча саме воно, в поліціях цивілізованих країн, часто допомагає визначити факти насильства чи перевищення повноважень поліцейськими.Незахищеність прав самих поліцейськихЩоб дотримуватись прав громадян, поліцейський має бути сам захищений. Це аксіома. Нові поліцейські через псевдо-реформу зіткнулися з тими ж викликами, з якими стикалися багато років до них міліціонери – професійне вигоряння, робота понаднормово без гідної оплати праці; відсутність страхування життя; відсутність юридичного супровіду; соціальна незахищеність родин. А ще: відсутність другого комплекту форми, відсутність кімнат для роботи з документами, паперовий документообіг замість обіцяного електронного, ремонт автомобілів за свій рахунок. А розвинуті на Заході профспілки та об’єднання працівників поліції, які відстоюють їх права – в наших реаліях абсолютна фантазія.Система показників роботи поліції – застарілаПопри всі піар-заяви керівників МВС та Нацполіції ще з часів 2015 року, залишився старий кількісно-статистичний метод.Зрозуміло, що підлеглі просто «підганятимуть» ці показники до необхідного рівня. Інакше вважатиметься, що вони (підлеглі) неефективно працюють. А це значить – негативні для них наслідки: від догани чи зменшення премій до звільнення. Тому докази фальсифікуються, створюються фейкові показники, покази вибиваються фізичними знущаннями над підозрюваними.Замість післямови.Треба підкреслити, що всі ці обставини жодним чином не виправдовують насильство поліцейських. Вони представлені не для того, щоб якось викликати жалість до правоохоронців. Всі ці обставини є ідеальними умовами для розростання вірусу насильства. І з кожним роком українське суспільство відчуває і буде відчувати його масштабування. Вони виникли через повну руйнацію системи поліції та відсутність практичних реформаторських кроків. І відповідальність за всі ці наслідки мають нести і «реформатори» при погонах, і їх нинішні політичні покровителі.Публикации в разделе Дискуссии в формате «Колонка» отображают мнение исключительно автора текста, указанного в начале статьи. Позиция автора колонки может не совпадать с точкой зрения редакции Hubs. Издание оставляет за собой право публиковать мнение других авторов по изложенным в данной статье темам.
к
