За даними журналістів, вона задніми числами підписувала службові документи, виплачуючи собі надбавки
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розслідує кримінальне провадження ч. 2 ст. 366 КК України (підробка документів) щодо кандидата на посаду голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Ірини Гуменюк.
Про це повідомляє видання Mind з посиланням на свої джерела у правоохоронних органах.
За даними журналістів, провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2022 року, йому присвоєно номер 62022100110000028. У ході досудового розслідування слідчі встановили, що 9 березня 2022 року начальник Центрального міжрегіонального територіального управління АРМА Ірина Гуменюк, перебуваючи поза межами служби, внесла недостовірні відомості до наказу.
«Коли почалася війна, Ірина Гуменюк виїхала із Києва, а трохи згодом почала задніми числами підписувати службові документи, за якими виплачувати собі та підлеглим рекордно високі надбавки та заробітні плати. У наказі про виплати, складеному 09.03.2022, але датованому 28.02.2022 (заднім числом), Гуменюк послалась, як на підставу виплат на постанову Кабінету Міністрів від 07.03.2022 №221. Тобто підстава виплати виникла лише 7 березня, а Ірина Гуменюк застосувала цю підставу 28 лютого», – пише видання з посиланням на слова правоохоронців.
На цю невідповідність звернула увагу Державна казначейська служба України. Саме вона повідомила НАБУ про даний факт підробки. Як пишуть журналісти, якщо вину Гуменюк доведуть у суді, вона може отримати покарання у вигляді позбавлення волі від двох до п’яти років. Цей факт не був відомий конкурсній комісії, яка проводила онлайн-співбесіди із кандидатами на посаду голови АРМА минулого тижня. Зокрема, з Іриною Гуменюк співбесіда відбулася 19 липня.
Зараз на посаду голови АРМА претендують семеро осіб. Як писав Hubs, четверо із них – Володимир Павленко, Дмитро Жоравович, Ірина Гуменюк та Андрій Потьомкін – мають досвід роботи в АРМА.
При цьому заступник голови АРМА з питань менеджменту активів Володимир Павленко був відсторонений рішенням Вищого антикорупційного суду України. Це сталось через те, що 27 липня 2021 року НАБУ та САП оголосило йому підозру у розтраті $400 тис, які перебували на рахунках АРМА. Під час співбесіди минулого тижня Павленко запевнив відбіркову комісію, що не винен і що це з часом доведе суд, повідомляє Mind.
Також за даними видання, низку запитань щодо участі в корупційних схемах відбіркова комісія поставила і т.в.о. голови АРМА Дмитру Жоравовичу. Зокрема, його попросили прокоментувати результати перевірки діяльності АРМА Рахунковою палатою за 2021 рік. Згідно з цим документом, Жоравович у листопаді–грудні 2021 року виплатив собі рекордно високу винагороду – 425 600 грн. Тоді ж працівникам центрального апарату АРМА було незаконно нараховано майже 32 млн грн виплат.
Крім того, у комісії виникли питання стосовно зв’язків Жоравовича із російським бізнесом. У ЗМІ фігурувала інформація про те, що під час війни з рф храм, в якому кандидат є пастором, ремонтувався у тому числі коштом російського громадянина. Жоравович під час співбесіди заявив, що не знав про це й особисто із цим спонсором не знайомий.
Ще один кандидат на посаду голови АРМА, адвокат Юрій Мартинюк під час співбесіди зізнався, що на початку війни виїхав із родиною за кордон, де знаходиться і досі. Конкурсна комісія поставила питання про громадянську позицію Мартинюка. І той аргументував, що допомагає державі, перераховуючи кошти через додаток «ДіЯ».
Таким чином, вважають журналісти, наразі потенційно вищі шанси стати головою АРМА є у трьох кандидатів: адвоката та громадського діяча Олександра Руденка, ексспівробітника Державної фіскальної служби Олександра Сидаржевського (який зараз служить у Збройних силах України) та екскерівника юридичного департаменту АРМА Андрія Потьомкіна.
АРМА працює без керівника уже понад два роки. Протягом цього часу відомство мало лише керівників зі статусом т.в.о. У тому числі ним був Віталій Сигидин, який також зараз у статусі підозрюваного.
