В схемі – тільки друзі: Як формувалася група АРМА, яку звинувачують у викраденні $400 тис., і чи повернуться вони скоро на посади (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Уже понад рік правоохоронці розслідують зухвалу крадіжку 400 тисяч доларів із рахунків Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів — АРМА). Серед шести підозрюваних – троє – це топ-посадовці відомства: голова АРМА Віталій Сигидин, його заступник Володимир Павленко та керівник Управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі. Їх від займаних посад відсторонив Вищий антикорупційний суд.

Поки що кримінальне провадження №42020000000002497 не передали до суду. Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) продовжують збирати докази для доведення злочинних дій топ-посадовців.

Попри великий резонанс тимчасово виконуючий обов’язки голови АРМА Дмитро Жоравович не провів службове розслідування щодо дій підозрюваних, яким потенційно «світить» від 7 до 12 років за гратами із конфіскацією майна за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).

Віталій Сигидин та Володимир Павленко написали заяви про звільнення за власним бажанням і не отримали догани. Згодом Володимир Павленко був допущений до конкурсу на зайняття посади голови АРМА. А Вахтанг Бочорішвілі очолив інший підрозділ в структурі АРМА – відділ договірної роботи Управління правового забезпечення. Де працює і досі.

Hubs.ua розслідував деталі цієї кримінальної справи, про які вдалось отримати інформацію, у тому числі, з власних джерел у правоохоронних органах. Дана інформація, враховуючи, що невдовзі відбудеться конкурс з обрання нового очільника АРМА, є суспільно-важливою. Адже підозрювані у корупції чиновники, які, за версією слідства, разом з деякими правоохоронцями брали участь у формуванні злочинної групи, все ще мають вплив на АРМА та можуть зовсім скоро повернутись у свої кабінети.

 

Таємні переписки, друзі та рекомендації

Нагадаємо, у 2020 році слідчі Нацполіції в одному з кримінальних проваджень арештували кошти громадянина Сергія Кісільова – $400 тис. Сума була передана в управління АРМА. Згодом, на початку 2021 року, арешт був знятий. Але, ще у грудні 2020 року посадові особи АРМА на підставі підробленої судової ухвали перерахували цю суму підставній особі – Ігорю Королю. Історія попала в медіа. Трапився гучний корупційний скандал. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, у якому згодом оголосили підозру топ-керівникам АРМА.

В рамках кримінального провадження №42020000000002497 детективи НАБУ досліджують і те, чому попри відсутність передбаченого законом «Про державну службу» керівного стажу у Володимира Павленка та юридичного досвіду у Філіпа Проніна вони отримали посади заступників голови АРМА.

Як стало відомо у ході журналістського розслідування, на думку слідства, вони були протеже тодішнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука та міністра юстиції Дениса Малюськи. Мовляв, топ-чиновники впливали на Національне агентство з питань державної служби, яке визначило Павленко і Проніна переможцями конкурсних відборів (див. також нижче матеріали переписки, які опинились у розпорядженні редакції).

Малюська призначив радниками трьох співробітників юридичної фірми Integrites: Володимира Павленка, Андрія Гайченка та Володимира Рудніченка. Згодом Павленко став заступником голови АРМА, Рудніченко очолив юридичний відділ АРМА, а Гайченко став заступником міністра юстиції з питань державної виконавчої служби.

Доля цих трьох радників склалася по-різному: Гайченко зайняв пост замміністра (де працює і до сьогодні), Павленко потрапив у корупційний скандал, а Володимир Рудніченко звільнився із АРМА за власним бажанням.

Рудніченко майже рік брав участь в роботі тендерного комітету АРМА, яку експерти вважали непрозорою. Під час допитів в НАБУ він мусив довго виправдовуватися і доводити, що не отримував корупційну вигоду. З матеріалів справи випливає, що знав він і про підготовку безпрецедентної крадіжки 400 тисяч доларів. Тому, можливо, усвідомлював, що у його організаторів зовсім скоро виникнуть серйозні проблеми із правоохоронцями, і завбачливо звільнився з АРМА за два місяці до крадіжки цих коштів.

Підлеглі Рудніченка офрекордз розповідають про те, що перед його звільненням їх попередили, що скоро в АРМА буде вирішуватися питання про повернення великої суми коштів за підробною судовою ухвалою. Він наполегливо порадив не брати в цьому участі.

Згодом лише одна співробітниця цього управління – начальниця відділу судового представництва Наталя Коваленко – пішла назустріч керівнику АРМА Віталію Сигидину. Останній, за інформацією правоохоронців, переймався тим, хто в управлінні правового забезпечення може підписати службову записку про те, що судова ухвала про передачу коштів підставній особі є законною і потрібно її виконувати. Інші співробітники цього управління навідріз відмовилися підписувати будь-які документи, що стосувалися цієї справи.

Свою роль у злочинній схемі зіграла і Ольга Чмелик – менеджер АРМА середньої ланки, яка відповідала за проведення банківських операцій. Наскільки відомо, у новостворений антикорупційний орган її запросив особисто голова відомства Антон Янчук за рекомендацією керівництва центральної філії “Ощадбанку”. Мовляв, це дуже досвідчена операціоністка, яка допоможе АРМА швидко налагодити співіпрацю з “Ощадбанком”, де і будуть зберігатися усі арештовані кошти.

До речі, на днях, 12 липня 2022 року, детективи НАБУ повідомили Янчуку та ще чотирьом особам про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн. Слідство встановило, що посадовці АРМА, у змові з представниками ДП «СЕТАМ», приватними компаніями та іншими особами організували схему з продажу за заниженою вартістю через торговельний майданчик ДП «СЕТАМ» майна, арештованого в межах кримінальних справ, і переданих в управління АРМА.

Після звільнення із “Ощадбанку” Чмелик гарно себе проявила – але вже як клієнт банку з боку АРМА. Саме у Чмелик потенційно була можливість за допомогою напрацьованих в “Ощадбанку” робочих зв’язків скористатися довірою працівників банку і “заспокоїти” екс-колег на етапі перевірки інформації про те, чому кошти перераховуються підставній особі. Вона, за даними слідства, складала платіжні доручення та забезпечувала списання (переказ) грошових коштів з рахунку АРМА на рахунок третьої особи.

Але схема все одно не була б реалізована без допомоги… правоохоронних органів.

 

Поліція контролює все?

До того, як прийти в АРМА, Єгор Сігарьов кілька років працював у Нацполіції начальником Управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції.

За роки служби на керівній посаді у Сігарьова склалися тісні професійні та дружні зв’язки з керівниками Нацполу та інших органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Тоді ж, за версією слідства, Сігарьов познайомився із на той момент заступником голови Головного слідчого управління НПУ Євгенієм Шевцовим.

Уже з багатим багажем контактів в правоохоронних органах Сігарьов зайняв в АРМА перспективну посаду начальника першого відділу Управління менеджменту активів (в АРМА він працює і досі).

Тоді і з’явилася ідея простої та прибуткової схеми стабільного заробітку для топ-керівництва АРМА: передавати елітні автомобілі в управління “своїм” управителям, і отримувати щомісячну винагороду (відкат) за кожне авто. Для подібних корупційних схем потрібен комунікатор в правоохоронних органах. Усі наші джерела вказують на те, що таким комунікатором був співробітник ГСУ НПУ.

Згодом “свої” управителі автомобілів Василь Мігай та Денис Сердюк “засвітилися” в схемі крадіжки 400 тисяч доларів. За версією НАБУ, Сердюк придбав автомобіль за частину цих вкрадених коштів, а Мігай супроводжував підставну особу на етапах отримання коштів у банку та переказів на картки учасникам злочинної схеми.

Зараз Євген Шевцов фігурує у цьому провадженні як «інша особа». Володимиру Павленку та іншим підозрюваним у цій справі заборонено із ним спілкуватися. У своєму коментарі для ЗМІ Павленко зазначив, що перед тим, як кошти були перераховані підставній особі, він у телефонному режимі спілкувався із Шевцовим. Як повідомляють журналісти, інформацію про здійснення відповідної телефонної розмови з конкретним посадовцем поліції озвучив сам Павленко під час засідання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (10 лютого 2022 року). Також за словами Павленка, у грудні 2021 року його адвокат звертався з клопотанням про здійснення допиту Євгена Шевцова, який може надати важливі покази стосовно обставин справи. Але детективи НАБУ відповідних слідчих дій начебто не провели.

Протягом кількох місяців перед крадіжкою грошей тодішній позаштатний начальник Управління менеджменту активів Віталій Різник був свідком зустрічей слідчої ГСУ НПУ Наталії Мєдвєдєвої із керівництвом АРМА. “Колеги розповідали про те, що Павленко та Сигидин із Мєдвєдєвою (слідчою ГСУ НПУ Наталією Мєдвєдєвою – Ред.) спілкувалися. Якісь питання вирішували постійно. В кафе постійно зустрічалися або в будівлі. Я був свідком цього у листопаді-грудні 2020 року (злочин стався 17 грудня 2020 року – Ред.)”, – розказав нам Різник.

 

Прокурори сплять, мафія – прокидається

27 жовтня 2020 року Печерський районний суд міста Києва наказав повернути 400 тисяч доларів із АРМА до сейфу слідчої ГСУ НПУ Наталі Мєдвєдєвої. І якби слідча виконала це рішення суду, то крадіжки грошей не сталося б.

“На цьому судовому засіданні був присутній прокурор ОГП Калінін. Він мав надати слідчим (в тому числі Наталі Медвєдєвій) вказівки, що треба виконати рішення суду, і повернути грошові кошти з АРМА. Але не зробив цього”, – каже адвокат власника коштів Сергія Кісільова Ігор Орлов.

На думку адвоката, і сама слідча Медвєдєва не була зацікавлена виконувати рішення суду: “В день, коли АРМА перерахувала кошти мого клієнта підставній особі, ми якраз були на допиті у Медвєдєвої. Минуло вже півтора місяці після ухвали суду про повернення коштів із АРМА, але вона сказала, що цю ухвалу поштою вона ще не отримала. Примірник ухвали був і у нас, ми пропонували передати їй особисто в руки, але слідча навідріз заявила, що ухвалу вона не бере від адвокатів. А отримала її аж 9 березня 2021 року – тобто, через чотири місяці після винесення ухвали”.

Така сама містика відбувалася і з судовою ухвалою про скасування арешту грошових коштів. Суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк надіслав в Головне слідче управління Нацполу ухвалу про скасування арешту 400 тисяч доларів ще наприкінці січня 2021 року.

“Суддя Печерського районного суду Вовк написав нам, що “супровідним листом 25 січня 2021 року в матеріалах судового провадження ми направили ухвалу в ГСУ НПУ для виконання”. А десь 28 січня ухвала вже була в ГСУ, – каже адвокат Ігор Орлов. – І це підтвердили усно в канцелярії МВС. Але заступник начальника відділу ГСУ НПУ Шлапак Ігор у відповідь на адвокатський запит повідомив, що отримав цю ухвалу аж 9 березня 2021 року. Де вона була два місяці – невідомо”.

Ще один шанс не допустити злочин був упущений правоохоронцями за два тижні до скоєння крадіжки. Тоді суддя Печерського районного суду міста Києва Олена Бусик надіслала в Офіс генпрокурора виклик на судове засідання у фіктивній справі, на номер якої адвокат підставної особи згодом якраз і посилався у своєму листі до АРМА, і на підставі сфабрикованого рішення вимагав повернути 400 тисяч доларів.

Якби судове засідання у цій справі відбулося у заплановану дату, то прокурор миттєво розкусив би наміри злочинців. І пояснив судді, що ці кошти належать зовсім іншій особі, а вимоги позивача – безпідставні.

Натомість прокурор Геворкян попросив перенести засідання на пізнішу дату, “у зв’язку із зайнятістю групи прокурорів в інших судових засіданнях”. В результаті дату розгляду перенесли аж на півтора місяці – цього часу виявилося достатньо, щоб організувати аферу.

“Фактично і в цьому судовому засіданні Офіс генпрокурора зробив все для того, щоб шахраї заволоділи грошовими коштами, – вважає Ігор Орлов. – А потім адвокат, який ініціював цю судову справу, написав клопотання до судді Печерського суду Бусик про закриття даного судового провадження і суддя це клопотання задовольнила”.

А поки фіктивна судова справа чекала на розгляд, керівництво АРМА проявило неабияку довіру – і віддало 400 тисяч доларів першому чоловікові, в паспорті якого записане ім’я та прізвище, вказане в підробленій ухвалі суду – Ігор Король.

Більше ніяких даних для точнішої ідентифікації “власника грошей” в ухвалі немає: і у вступній, і в описовій, і в мотивувальній та резолютивній частині ухвали не вказані дані паспорту, ідентифікаційного номеру, адреси місця проживання тощо.

Точні банківські реквізити для переказу коштів АРМА надіслав адвокат підставної особи Коваленко. В своєму листі він вимагав повернути кошти його клієнту – Ігорю Королю.

Тобто, АРМА перерахувало $400 тис. невстановленій особі потайки від прокурора, який здійснював процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні. Офіс генерального прокурора дізнався про транзакцію постфактум – аж через шість днів.

Достеменно відомо, що саме начальник Управління менеджменту активів АРМА Вахтанг Бочорішвілі спілкувався із прокурором на офіційному етапі (він ходив на судові засідання) про те, щоб прокурор продовжив арешт коштів. За даними слідства, неофіційно цим займався і Єгор Сігарьов.

Можна припустити, що в момент здійснення незаконного грошового переказу 400 тисяч доларів контактувати із прокурорами чиновникам АРМА було не вигідно.

Адже якщо чиновники АРМА не мали злочинних намірів, то могли б перевірити у прокурора, чи взагалі існувала судова ухвала про скасування арешту $400 тисяч. Прокурор був зобов’язаний (в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 10 закону про АРМА) дати відповідь протягом трьох днів. Проте, ні Віталій Сигидин, ні Володимир Павленко, ні Вахтанг Бочорошвілі цього не зробили.

Більше того. АРМА з 2018 року має повний і необмежений доступ до всіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень. За даними слідства, на момент скоєння злочину кожен третій співробітник центрального апарату відомства мав повний доступ до електронних примірників судових рішень у цьому реєстрі. І таким чином міг перевірити справжність ухвали слідчого судді про скасування арешту $400 тисяч.

Проте, посадовці АРМА не зробили і цього.

 

Корупціонери повертаються?

Зараз АРМА має шанс очистити свою сумнівну репутацію. На фінальному етапі – дворічна епопея проведення конкурсу за посаду голови цього відомства. На фінішній прямій десять кандидатів. Четверо з них мають досвід роботи в цьому антикорупційному органі:

• Ірина Гуменюк – очолювала Центральне міжрегіональне територіальне управління АРМА;
• Андрій Потьомкін – очолював юридичне управління АРМА;
• Володимир Павленко – був заступником голови АРМА;
• Дмитро Жоравович – керує філією АРМА із центром у Харкові, а зараз є тимчасово виконуючим обов’язки АРМА.

Також у конкурсі бере участь заступник голови Київської обласної державної адміністрації Віталій Власюк – друг начальника першого відділу Управління менеджменту активів АРМА Єгора Сігарьова. Сігарьова слідчі НАБУ підозрюють в організації корупційної схеми з крадіжки 400 тисяч доларів.

Крім того, у рамках іншої справи по цій крадіжці, яку вела Нацполіція, саме у квартирі Власюка слідчі поліції проводили обшук, бо її орендував Сігарьов. В 2017-2019 роках Власюк був заступником голови Громадської ради при АРМА. Він публічно заявляє, що вже відкликав свою кандидатуру від участі в конкурсі, але офіційного підтвердження цього Комісія ще не дала.

З 18 по 22 липня відбудеться фінальний етап конкурсу – співбесіда. Протягом двох годин кожен кандидат буде доводити свою компетентність та ділитися ідеями щодо подальшого розвитку антикорупційного органу. Після чого комісія проголосує за когось із них або не обере нікого, якщо вирішить, що достойних кандидатів немає.

Достойним очолити АРМА вважає себе і підозрюваний у корупційному злочині Володимир Павленко. Втім, навіть якщо у конкурсі він програє, то вже скоро має високий шанс повернутися у свій кабінет заступника голови.

Адже із АРМА Володимир Павленко пішов, написавши заяву “за власним бажанням”, і в його трудовій книжці немає жодного запису про те, що щодо його дій було проведене службове розслідування.

Та й саме звільнення схоже на фікцію. Трудове законодавство з 1996 року передбачає можливість відкликання заяви про звільнення до дати, вказаної в цій заяві (ст. 38 КЗпП України). Це знає кожен студент юридичного факультету та працівник служби кадрів. Це напевно пам’ятали і фахові юристи Жоравович та Павленко.

Попри це Павленко написав заяву, але за два дні до дати звільнення відкликав її. Незважаючи на це, Жоравович все одно його звільнив, без проведення службового розслідування і будь-якого запису щодо цього розслідування в трудовій книжці.

В рамках одного з розслідувань журналісти вже запитували Дмитра Жоравовича, чому він не провів службову перевірку щодо дій підозрюваних співробітників АРМА Павленка, Сигидина та Бочорошвілі. Він так і не відповів на питання, а також відмовився давати інтерв’ю на цю тему.

Натомість Жоравович пообіцяв детективам Національного антикорупційного бюро України провести таке службове розслідування. Але, нам відомо, що його результатів детективи так і не дочекалися.

Як наслідок, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав звільнення Павленка незаконним і вирішив поновити його на посаді. А на додачу підозрюваний у корупції чиновник отримає близько мільйона гривень компенсації за вимушений прогул. Зараз ця справа на розгляді у Шостому апеляційному адміністративному суді. Але навряд чи в апеляції буде винесене інше рішення. Адже з правової точки зору закон на його стороні. І це лише питання часу коли Павленко повернеться на роботу.

Якщо ж конкурс виграє Дмитро Жоравович, сподіватися на зміни в роботі антикорупційного органу не варто. Адже за десять місяців керівництва АРМА він не зробив публічними відбори управителів активами, не почав співпрацювати з Prozorro.Продажі (чого всі так чекають від АРМА вже 5 років), а натомість встиг потрапити у кілька скандальних корупційних історій.

У листопаді 2021 року АРМА продало три тисячі тон арештованої олії в півтора рази нижче реальної вартості. Так, агентство з незрозумілих підстав продало олію за 93,7 млн грн, хоча господарські суди визначили її ціну в 146,8 млн грн. Гроші мали дістатися постраждалій в рамках кримінального провадження №4202100000001683 стороні – латвійському банку АТ «РІЕТУМУ БАНК».

Але після проведення торгів органи досудового розслідування відмовилися скасувати арешт на олію. Аргументи правоохоронці мали залізні: 1) олію продали за заниженою ціною, 2) покупець пов’язаний з підозрюваними у кримінальному провадженні, в рамках якого цю олію і арештували.

В результаті один із найбільших банків Латвії так і не отримав своїх грошей. А олія згоріла під час російських обстрілів Миколаєва.

Також АРМА мала в управлінні посіви кукурудзи в рамках кримінального провадження №42021183330000039. В ухвалі суду про арешт майна та передачу його в АРМА була вказана вартість кукурудзи – 5,4 млн грн. Напередодні продажу цього товару Радивилівський районний суд Рівненської області зняв арешт із кукурудзи. Таким чином, АРМА втратила право продавати кукурудзу. Незважаючи на це, через 5 днів після ухвали суду, АРМА незаконно продала актив, та ще й за зниженою в 6 разів вартістю – за 835 тис. грн.

Слідчі знову заблокували угоду, але “невстановлені слідством особи” все одно потайки зібрали урожай і вивезли його у невідомому напрямку. Постраждала в цій історії держава – бо в якийсь момент має відбутися повернення законному власнику товару, на який знятий арешт, але який уже вкрали. І держава буде винна йому 5,4 млн грн – 835 тис грн = 4 млн 565 тис грн.

Разом з тим, Дмитро Жоравович високо оцінив свою роботу у відомстві. Так, у листопаді-грудні 2021 року він виплатив собі рекордно високу зарплату – 425,6 тис. грн.

Рахункова палата України зробила свою оцінку діяльності АРМА за 2020-2021 роки. І з’ясувала, що лише за листопад-грудень 2021 року через такі операції працівникам центрального апарату АРМА було незаконно нараховано понад 31 млн грн. зарплати.

А після початку війни вже Антикорупційний комітет Верховної ради ставив питання АРМА стосовно того, чому під час війни у відомстві почали збільшуватися премії. «У мене є інформація, що під час режиму воєнного стану АРМА собі збільшила заробітну плату, поставила інтенсивність від 100% до 300%, збільшила свою патронатну службу за рахунок людей, дотичних до керівництва АРМА», – зазначив член антикорупційного парламентського комітету Володимир Кабаченко під час засідання 2 травня 2022 року.

Гроші на високі премії Жоравович міг брати тільки у Фонді оплати праці – адже в АРМА є близько 40 незаповнених штатних одиниць, на зарплату яких держава на початку року все одно виділила 14 млн грн.

Через війну Кабмін вирішив включити режим економії – і наказав повернути всі “зайві” кошти, які не потрібні через відсутність реальних найманих працівників. Позаяк велика частина цих 14 млн уже була витрачена на премії для керівництва АРМА, в Фонді оплати праці відомства з’явилася діра. Припускаємо, щоб хоч якось її закрити, Жоравович вирішив відправити частину співробітників у простій.

Ми запитали Дмитра Жоравовича, хто саме залишився без роботи. Але по суті заданого питання керівник АРМА так і не відповів – порушивши закон “Про доступ до публічної інформації”.

Втім, наші джерела в АРМА стверджують, що у простій відправили не 9 радників Жоравовича, а співробітників Відділу контролю за ризиками, який відповідає за внутрішню безпеку в АРМА. А також юристів та спеціалістів управління активами – які мають пильно стежити за тим, щоб у відомстві не організовувалися нові корупційні схеми.