У 2017 р. бізнес заплатив більше 19,5 млрд грн штрафів проти 8,1 млрд грн у 2016 р.
Мусимо констатувати, що в українських реаліях будь-які обмеження діяльності контролюючих органів виходять боком підприємствам. Адже скорочення кількості перевірок «компенсується» збільшенням не тільки сум штрафів, накладених на підприємства, але й зростанням випадків зупинки господарської діяльності за виявлені або уявні порушення.
Тому вакханалія з так званими мораторіями, що розпочалася чотири роки тому (перші законодавчі обмеження на заходи державного нагляду почали діяти якраз в квітні 2014 р.), повинна бути припинена. Принаймні такий висновок напрошується після аналізу діяльності контролюючих органів за 2017 г., який Hubs ексклюзивно отримав від Федерації роботодавців України (ФРУ). Згідно доручення прем’єр-міністра №42922/1/1-13 від 06.11.2013 р. органи державного нагляду регулярно звітують до ФРУ про проведену роботу.
У цьому зв’язку лише один красномовний показник цієї «роботи»: на одну перевірку у 2017 році припало біля 60 тис. грн фінансових санкцій, накладених контролерами. А от 2016 року втрати підприємців на одну перевірку склали в середньому понад 24 тис. грн. Зростання в 2,5 рази!
Hubs розбирався, до яких хитрощів вдаються контролюючі органи, аби в умовах обмежень невпинно збільшувати «надої» від бізнесу. Адже за головними показниками минулого року вони були дійсно рекордними!
Хай живе справедливий український суд!
Минулий рік начебто розпочався для українського бізнесу досить пристойно. Адже законодавцями було знято вимогу про те, що мораторій на перевірки діє лише для підприємств з обсягом доходу до 20 млн грн (за певними виключеннями). Тобто 2017 року коло суб’єктів господарювання, яких не можна було перевіряти у плановому порядку, розширилося. Що, у кінцевому підсумку, призвело до позитивного (чи не єдиного!) результату. А саме – загальна кількість перевірок почала зменшуватися – зниження склало 3,5% (див. «Загальна кількість перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами в Україні, тис.»). А кількість планових перевірок взагалі впала на рекордні 41,7% (див. «Кількість планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами в Україні, тис.»).
Здавалося би, вже ніщо не перешкоджатиме бізнесу заробляти гроші. Але законодавці та контролери водночас подбали про те, аби ці кошти перехопити.
По-перше, разом з розширенням кола підприємств, які підпадають під дію мораторію, було розширене до 14 кількість контролюючих органів, на які обмеження на перевірки не розповсюджується. Ця «пільга» стосувалася держструктур, які пройшли так звані «оптимізацію» та «реформування».
Хоча насправді реформування зводиться до перерозподілу контрольних функцій цих органів, а не до їх скорочення у розумних межах (детальніше про «оптимізацію» Hubs вже писав ). Недарма провідні рядки в ТОП-3 найбільших контролерів 2017 року за найсмачнішими показниками – сумою накладених фінансових санкцій і адміністративних штрафів, кількістю рішень про зупинення, обмеження господарської діяльності, – опанували саме ці «реформовані» мега-монстри – ДФС, Держпраці, Держпродспоживслужба та інші (див. нижче «ТОП-3 найбільших контролерів в Україні у 2017 р.»).
По-друге, і це, мабуть, родзинка звітного періоду для контролерів, органи держнагляду на повну скористалися можливістю «зачистити» підприємства у позаплановому порядку. Законом «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у 2017 році було передбачено чотири підстави для проведення позапланових перевірок: за зверненням фізичної особи (за умови обов’язкового погодження подань контролерів Державною регуляторною службою, ДРС); за письмовою заявою самого суб’єкта господарювання; за рішенням суду та внаслідок форс-мажору.
Контролери швидко пересвідчилися, що організація листів «обуреної громадськості» з метою поставити на коліна той чи інший бізнес (часто-густо – в інтересах третіх осіб) – кропітка справа, оскільки підстави для перевірки ще треба довести в ДРС. У всякому разі, судячи із наявної інформації, минулого року відомство Ксенії Ляпіної погодило проведення 2273 позапланових перевірок, видало 679 відмов і залишило без розгляду 122 звернення. Тобто сказало «ні» майже у третині випадків.
Контролери швидко переорієнтувались й скористалися допомогою колег по «цеху» – правоохоронних органів та органів прокуратури (мається на увазі призначення позапланових перевірок за їх дорученнями, швидше за все – за рішенням суду, в межах порушених кримінальних проваджень, які погоджень з боку ДРС не потребують).
Звідси й вражаючий результат: минулого року кількість усіх позапланових перевірок збільшилася у 1,4 рази, а от «за дорученнями» правоохоронців та прокуратури – аж у 8 разів (див. «Кількість планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами в Україні, тис.»).
Перспективні показники
Минулого року контролери дуже активно взялися ще за один «батіг». Мається на увазі збільшення у 1,9 рази, з 4,9 тис. до 9,3 тис., кількості рішень про зупинення або обмеження господарської діяльності. Такі рішення за поданням органу держнагляду, як правило, приймає суд. Отже є вірогідність того, що вимальовується ще одна спроба контролерів задіяти «альтернативний» засіб нагляду (й, звісно, вимагання озолотити кишеню, аби не сталося закриття підприємства) за бізнесом – знов за допомогою служителів Феміди.
Що ж до інших кількісних показників (кількості фінансових санкцій, посадових осіб суб’єктів господарювання, притягнутих
до адміністративної відповідальності та позапланових перевірок), то вони також мають тенденцію до зростання (див. нижче «Кількісні показники контрольно-наглядової діяльності під час дії обмежень на перевірки»).
Це означає, що вони, в разі продовження мораторіїв, переростуть в якість і призведуть до збільшення фінансового тиску на підприємців. А як інакше! За словами заступника міністра фінансів Сергія Марченка, анонсоване президентом Петром Порошенком підвищення мінімалки до 4,2 тис. грн. за підсумками першого кварталу 2018 року обійдеться бюджету в 13-30 млрд грн. Ці кошти, принаймні на утримання «оптимізованих» контролюючих структур, можна якраз і взяти за рахунок збільшення сум фінансових санкцій, накладених на суб’єктів господарювання. Спромоглися ж контролери у 2017 році витягнути з підприємців 19,5 млрд грн! І не є таємницею, що апарат контролюючих органів саме і «підгодовується» за рахунок цих штрафів (див. «Експерт про очікування бізнесу» наприкінці тексту).
Тим більш, 2018 року для цього є всі законні підстави – нова редакція Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» розширює можливості як для проведення позапланових візитів на підприємства – наприклад, аби пересвідчитися, як підприємець усунув недоліки, виявлені під час попередньої перевірки. Так і для – планових (за рахунок розширення кола контролюючих органів, які не підпадають під дію мораторію). Ці норми контролери звичайно будуть тлумачити на власну користь.
Замість висновку
Що довше триватимуть мораторії, тим більше буде упроваджуватися обхідних шляхів, аби вивести контролерів з-під обмежень. Таким чином, «особливості державного нагляду» насправді є пом’якшувальними обставинами не для бізнесу, а для держструктур, які отримують ексклюзивні можливості «разводити на бабло» перших.
Абсурдність мораторіїв давно зрозуміли в бізнес-спільноті. Навіть наприкінці 2017 року ходило багато розмов, що він буде останнім з чотирьох подібних років. Але цього року маємо те, що маємо. Чи є сподівання, що 2019 року все зміниться? Навряд чи. Адже то буде рік виборів.
Hubs попросив Ксенію Ляпіну, голову Державної регуляторної служби, розповісти про особливості цьогорічного мораторію й перспективи його відміни найближчими роками. На її думку, обмеження на перевірки діятимуть і 2019 року, але на нових умовах і у новому форматі, які впроваджуються цього року. Про що саме йдеться, який контролюючий орган найбільше дошкуляє бізнесу і як захищатися від недобросовісних чиновників – зовсім в скоро в інтерв’ю з Ксенією Ляпіною на Hubs.
Експерт про очікування бізнесу
Наталя Гостєва, директор департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ:
— За час дії так званих мораторіїв, які, по суті, вводили лише певні обмеження для деяких контролюючих органів, спостерігається стійка динаміка до зменшення лише по одному показнику «кількість перевірок». А от за показниками, які, власне, відображають їх результати, відбувається збільшення. Я маю на увазі кількість і суму фінансових санкцій, накладених на суб’єктів господарювання, кількість посадових осіб підприємств, притягнутих до адміністративної відповідальності, а також рішень про зупинення чи призупинення господарської діяльності.
Особливе занепокоєння викликає збільшення сум фінансових санкцій протягом останніх трьох років з 5,9 млрд грн у 2015 році до 19,5 млрд грн у 2017 році. Судячи з усього, апарат контролюючих органів якраз «підгодовується» за рахунок цих штрафів. Тому практику фінансування апарату контролерів за рахунок застосованих до суб’єктів господарювання фінансових та адміністративних санкцій необхідно заборонити.
Зауважу, послаблення для бізнесу у вигляді мораторію або тимчасового обмеження заходів контролю свого часу були запроваджені через критику з боку МВФ щодо безсистемного підходу до реформування системи державного нагляду. Ідеологія мораторію саме в цьому контексті й полягала у наданні часу державі можливостей з урахуванням кращих європейських практик розробити нову ефективну систему контролю.
Втім протягом чотирьох років дії мораторіїв держава спромоглась лише прийняти Стратегію реформування системи державного нагляду (контролю) як рамковий документ, дорожню карту дій на наступні 2 роки. А основний обсяг очікувань українського бізнесу до цього часу так і не реалізовано.
Йдеться про перехід від традиційної системи контролю до профілактики й запобігання правопорушенням у формі превентивних заходів, а також про незалежний аудит господарської діяльності як альтернативу державному контролю. Плюс перегляд контрольних функцій держави з метою їх оптимізації, усунення дублювання та позбавлення бізнесу навантаження через ліквідацію контролюючих органів.
Статья подготовлена в рамках информационного партнерства с Федерацией работодателей Украины (ФРУ). Деловой портал Hubs является Генеральным информационным партнером Комитета ФРУ по вопросам защиты бизнеса и прав собственности.
