Экс-заместитель начальника Главного следственного управления МВД Украины Григорий Мамка о том, какие опасные эксперименты сейчас проводятся со структурой МВД и к каким последствиям это может привести (укр.)
Процесс нынешнего так называемого реформирования правоохранительной системы МВД Украины подвергается все большей критике в адрес власти и руководства органа со стороны общества. Количество скандалов в работе полиции – зашкаливает. Однако далеко не всегда можно услышать конструктивные предложения относительно того, а как же это реформирование должно происходить. Hubs публикует точку зрения человека, который более 20 лет работал в правоохранительных органах – Григория Мамки, заслуженного юриста Украины, экс-замначальника Главного следственного управления Национальной полиции (укр.):
Хіба що лінивий не каже про те, що «реформа» поліції в Україні відбувається нині тільки у Фейсбуці. Візуальна картинка створена за рахунок патрульної поліції, до роботи якої також величезна купа запитань. Але це тема іншого, окремого матеріалу. Зараз, виключно в трьох наочних прикладах, пропоную читачам відчути увесь хаос, в який насправді перетворена структура МВС та Нацполіції. І зрозуміти, що реальність не має нічого спільного з красивими постами у соціальних мережах від радників міністра.
Приклад 1. Дорожня поліція.
Її недавній запуск супроводжувався традиційно масштабною медійною підтримкою. В цьому нічого поганого немає, якби не ключові «але»:
- Процесуальні повноваження відсутні. Зупинивши авто, патрульні повинні назвати одну з 9 підстав, зазначених у законі «Про Національну поліції». Довести порушення водієм швидкісного режиму повинні спеціальні сертифіковані пристрої. У разі фіксації перевищення швидкості патрульні отримають право зупинити порушника і залучити його до відповідальності на місці. Але й досі навіть про модель такого вимірювального пристрою в Нацполіції НЕ ВІДОМО, не говорячи про його сертифікацію. Також поки немає жодних нормативних актів, які б регулювали процедуру обробки відеофактів компетентними органам. Є тільки заяви пана Авакова, що на камери потрібно 1,5 мільярдів доларів.
- Дорожня поліція позбавлена можливості здійснення так званих «сліпих» перевірок на тверезість водія, завдяки яким створювався ефект раптовості. Тому що, знову таки не має повноважень
- Достеменно не відомо скільки реально почало працювати патрульних екіпажів, сервісних пунктів (стара назва — стаціонарний пост). Обіцяють через рік вийти на красиві цифри, але приклади «реформи» МВС, які приводиться нижче, красномовно говорять про те, що на них сподіватися не варто.
Приклад 2. Детективи
Ще у 2014 році команда нинішнього керівництва МВС заявляла, що запровадить так званих «детективів». Хто вони будуть, які повноваження, звідки візьмуться — ніхто не пояснив. В середині травня поточного року, почали знову говорити про детективів.
І знову красиві заголовки преси: «з 16 травня в Україні діятиме новий підрозділ поліцейських — детективи, який об’єднає колишніх «оперів» та слідчих карної поліції».
Правда не розказують, що в пресі вони детективи, а у посвідченнях – слідчі, тому що немає необхідних законодавчих змін і про детективів жодним словом не згадано в жодному нормативному акті України. Все це називають експериментом, який запровадили у окремих районах 8 областей. Раніше такі «експерименти» проводили по Київській області. Отже без аналізу наслідків, публічної доповіді суспільству, продовжують множити хаос у структурі і назвати це «експериментом». У мене питання – які процесуальні повноваження будуть мати ці «Шерлоки Холмси»? Хто відповість за наслідки? Думаю жодному юристу не треба пояснювати, який процесуальний статус у документа, який виданий особою, не наділеною повноваженнями і статусу якої не має у КПК.
Приклад 3. Структурна дезорганізація
Ми зараз маємо структуру МВС та структуру Нацполіції . В регіонах це перетворилося на повну структурну дезорганізацію. Наприклад, керівнику обласного управління МВС не підпорядковується патрульна поліція, підрозділ по захисту економіки, підрозділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Все це призводить до того, що в два рази зменшилася кількість виявлених наркопритонів по регіонам. Це особливо небезпечно, тому що кожен третій злочин пов’язаний із наркотиками.
Пам’ятається, рік тому Генпрокурор Луценко дорікав «реформаторці» Деканоідзе : «Начальник гарнізону, він же начальник УМВС, має керувати всіма своїми підрозділами. Без цього питати з нього за стан речей є абсурдно. Сьогодні у них обрізані повноваження«. Казав і про те, що розформувавши УБОЗ – не замінили його нічим і найкращі фахівці були втрачені.
Але «віз й нині там». Вже і Деканоідзе знову емігрувала до Грузії після того, як наробила тут біди, а структурний хаос поліції тільки посилюється.
***
Поки ситуація якісно не зміниться – про це треба говорити публічно. Системі і реформі МВС потрібні професійні, якісні зміни, а не піар та хаос. Не можна поліцейський орган ставити у заручники від чиїхось політичних інтересів.
Біда нашої країни не тільки корупція та агресивний сусід, як вважають більшість. Найголовніша – це професійна деградація у більшості сфер: від правоохоронної системи до освіти, від медицини до економіки. І саме ця повзуча деградація здатна нас знищити.