При отказе в регистрации налоговой накладной – не бойтесь обращаться в суд

Только в этом случае можно остановить самодеятельность фискалов (укр.)

Некрасов_Прагнум

 Вот уже почти два месяца в Украине длится налоговая сага, связанная с правом ГФС останавливать регистрацию электронной отчетности – налоговых накладных / расчетов корректировки в Едином реестре налоговых накладных (ЕРНН). О чем Hubs неоднократно писал.

Поначалу массовый отказ предпринимателям в приеме документов объяснялся организационной неразберихой и большими объемами работы. Директор департамента мониторинга доходов и учетно-отчетных систем ГФС Николай Чмерук пообещал, что уже к 1 августа большинство «затыков» будет ликвидировано. Видимо не случилось. Чему нелишнее свидетельство прошедшая 17 августа под стенами Кабмина протестная акция «Нет – блокированию налоговых накладных и ручному регулированию бизнесом».

 Hubs предлагает юристам, бизнесменам, политикам, экономистам, финансистам и иным специалистам высказываться по этому поводу в формате колонок, интервью, комментариев на страницах нашего издания.

 Алексей Некрасов, старший юрист адвокатской фирмы Pragnum, рассказывает о том, почему так происходит с НН и как необходимо поступать в ситуации, когда фискалы отказывают в регистрации налоговой отчетности (укр.):

 Нагадаю, що 1 липня 2017 р. набули чинності норми Податкового кодексу (далі – ПК) стосовно права Державної податкової служби (ДФС) зупиняти реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) або розрахунку коригування (далі – РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та в певних випадках відмовляти в такій реєстрації. У квітні-червні таке зупинення вже працювало в тестовому режимі, проте без нормального законодавчого підґрунтя, що фактично звело нанівець все тестування.

Отже нормами ПК впроваджено наступний алгоритм реєстрації або відмови в ній:

  • Перевірка ПН або РК в ЄРПН відповідно до ознак, які має сформувати Мінфін (при наявності будь-якої з ознак не підлягають моніторингу).
  • Моніторинг ПН або РК в ЄРПН на їх відповідність критеріям, які має сформувати Мінфін (при відповідності будь-якому з критеріїв реєстрація зупиняється).
  • Звернення платника податків до Комісії ДФС з поясненнями та документами, вичерпний перелік яких встановлює Мінфін.
  • Прийняття Комісією рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН або РК в ЄРПН (підстави визначає Кабмін).

Лише 13 червня 2017 р. Мінфін прийняв накази, якими врегулював критерії зупинення, вичерпний (на його думку) перелік документів та ознаки, за яких ПН не підлягають моніторингу, та встановив порядок роботи Комісії.

Проте «вичерпний» перелік виявився не таким вже й вичерпним. Певні вади мають і критерії з ознаками, внаслідок чого контролюючий орган має можливість прямо впливати на реєстрацію ПН або РК в ЄРПН. Відповідно фіскали отримали ще один важіль впливу на будь-якого платника податків – так само, як у випадку начебто автоматичного відшкодування ПДВ. Недарма лише протягом півтора місяця з початку дії вищезазначеної норми ПК було зупинено реєстрацію більше 170 тис. ПН та РК.

ДФС «видала» алгоритм дій платника податків при зупиненні реєстрації. В термін не більше 365 днів після дати виникнення податкового зобов’язання платник податків має право звернутись до ДФС з письмовими поясненнями та/або копіями документів, що їх підтверджують. Комісія ДФС впродовж 5 робочих днів після їх отримання приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації ПН чи РК в ЄРПН. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. Проте особисто в мене ще не було жодного випадку, коли б вдалось змусити фіскалів прийняти позицію платника податків без судового рішення.

Окремо слід звернути увагу, що Кабмін у своїй постанові від 29.03.2017 р. вказав, що підставами для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації ПН або РК є ненадання платником податку письмових пояснень або копій документів, а також якщо документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми.

Отже, поруч з «вичерпним переліком» маємо низку суб’єктивних підстав для відмови в реєстрації, оскільки не існує визначення поняття «документи, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми»; перелік документів, які необхідно надати, фактично є невичерпним, а надані пояснення можуть не задовольнити контролюючий орган. Таким чином, знову, як і при «нереальних операціях», платник податків буде вимушений доводити презумпцію правомірності правочину, реальність контрагента та самої господарської операції.

З метою підвищення перспектив оскарження відмови у реєстрації ПН або РК в ЄРПН рекомендую перед поданням документів до Комісії ДФС ретельно їх проаналізувати та у випадку наявності дефектів виправити. Якщо ж ДФС відмовить у реєстрації ПН або РК в ЄРПН раджу не боятися звертатись до суду, де, за участю третьої сторони (судді) використовувати весь арсенал доказової бази. При цьому перспектива судового спору знаходиться в прямій залежності як від якості документів, так і від якості правової позиції.

Публикации в разделе Дискуссии в формате «Колонка» отображают мнение исключительно автора текста, указанного в начале статьи. Позиция автора колонки может не совпадать с точкой зрения редакции Hubs. Издание оставляет за собой право публиковать мнение других авторов по изложенным в данной статье темам.

 

*

Top