У бізнес асоціаціях закликають доопрацювати документ: скасувати екологічний податок та зменшити фінансові зобов’язання надрокористувачів
Законопроєкт про відходи видобувної галузі може мати суттєвий негативний вплив на розвиток гірничо-металургічного комплексу та економіки у цілому.
До такого висновку дійшли експерти Європейської бізнес асоціації (ЄБА). Документ також критикували в Національній асоціації добувної промисловості України (НАДПУ).
Мова йде про законопроєкт №12180 «Про управління відходами видобувної промисловості». Поданий в парламент урядом у листопаді 2024 року. 5 грудня Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування опублікував висновок щодо документу.
Комітет рекомендував парламенту розглянути проєкт у першому читанні, а зауваження у висновку стосуються переважно процедурних питань. Принципові норми, які викликали негативну реакцію бізнесу, народні депутати комітету не критикували.
В ЄБА виділили п’ять основних проблем, які створює прийняття закону у нинішньому вигляді:
- Збільшення фіскального навантаження на один й той же об’єкт оподаткування
Протягом шести років (2025-2031 рр.) учасники ринку сплачуватимуть податок за розміщення відходів за всі обсяги відходів видобувної промисловості та, водночас, сплачуватимуть фінансове забезпечення за об’єкти для таких відходів.
«Це неодмінно призведе до зростання собівартості продукції та її ціни та матиме такі негативні економічні наслідки як: зростання вартості кінцевої продукції, простої виробнцитва або його закриття внаслідок економічної збитковості. Важливо також додати, що учасники ринку надрокористування, на відміну від інших секторів економіки – це компанії, які не можуть релокуватись чи перенести виробництво, відтак залишатимуться на територіях громад та працюватимуть на користь економіки України, підтримуючи місцеві та державний бюджети», – йдеться у повідомленні.
На думку ЄБА, збільшення вартості видобутку корисних копалин щонайменше призведе до підняття цін для населення, зокрема на комунальні послуги (природній газ), потенційного зменшення надходжень до бюджетів через падіння виробництва тощо.
Там зауважують, що в опублікованому для громадського обговорення тексті законопроєкту була норма про те, що відповідні положення набирають чинності після внесення змін до Податкового кодексу України в частині скасування податку за розміщення відходів.
Ця норма була підтримана бізнес-спільнотою як позитивний сигнал для підтримки національного виробника.
«Таким чином пропонуємо повернутись до старої редакції та доповнити прикінцеві та перехідні положення тексту законопроєкту положеннями про вступ в дію норм про фінансове забезпечення після внесення змін до ПКУ в частині скасування екологічного податку для відходів видобувної промисловості», – пропонують в асоціації.
- Збільшення бюрократії через дублювання звітності
Законопроєктом пропонується зобов’язати операторів подавати повідомлення про передачу відходів видобувної промисловості. При цьому, відповідно до чинного законодавства, у декларації про відходи, яку уже подають оператори, зазначається і обсяг передачі, і суб’єкт, якому передаються відходи.
«Доцільним буде прибрати цей пункт», – зазначається у заяві.
- Невідповідність розміру санкцій суті порушення вимог законопроєкту
Для обрахунку розміру штрафу пропонується використовувати розмір місячної мінімальної заробітної плати, встановлений законом на момент накладення штрафу, замість традиційного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
На думку ЄБА, такий підхід не містить будь-якого розумного обґрунтування штрафів у розмірі 160-480 тис. грн за кожен факт порушення, серед яких можуть бути, наприклад, несвоєчасне подання звіту.
Крім того, за повторне правопорушення протягом року після першого накладення штрафу передбачається подвоєння суми штрафу, тобто у розмірі 320-960 тис. грн.
- Запропонована редакція документу не в повній мірі враховує специфіку управління відходами у сфері видобування нафти та газу
Законопроєкт не розкриває або неоднозначно трактує поняття «шламовий амбар», «нейтралізація», що автоматично зумовлює використання нафтогазовидобувниками єдиного безамбарного методу буріння. Тобто – передачу відходів спеціалізованій установі для подальшого управління відходами (обробки, переробки, видалення).
В Україні буряться свердловини на нафту та газ в значних обсягах. А спеціалізовані установи та полігони у достатній кількості відсутні для передачі відходів. Відповідно, прийняття документу, без врахування специфіки управління відходами у сфері видобування нафти та газу, може мати наслідком збільшення економічної вартості видобутку нафти й газу та подальшого зростання цін для населення.
- Дублювання обов’язкових етапів видачі/переоформлення дозволу на об’єкт для відходів видобувної промисловості
Законопроєктом передбачене здійснення транскордонних консультацій у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.
«Проведення таких консультацій за своєю суттю дублюватиме здійснення транскордонної оцінки впливу на довкілля (ОВД) при проведенні оцінки впливу на довкілля та формуванню висновку з ОВД. Відтак, доцільно виключити такі положення із законопроєкту або передбачити можливість врахування раніше проведеної транскордонної оцінки впливу на довкілля в процедурі видачі дозволу на об’єкт для відходів», – вважають в ЄБА.
Документ також розкритикували в Національній асоціації добувної промисловості України (НАДПУ).
«Низка положень проекту викликає тривогу серед надрокористувачів. Зокрема, розміри штрафів є колосальними – аж до 60 мінімальних зарплат (навіть за неподання звітності передбачено штраф у 50 мінімальних зарплат), і за повторне порушення протягом року штрафи можуть бути подвоєні», – звернули увагу на надмірне фінансове навантаження в НАДПУ.
На думку асоціації, найголовніше, що законопроект зобов’язує підприємства добувної промисловості, які виступають операторами об’єктів управління відходами, вносити фінансове забезпечення для гарантування виконання зобов’язань щодо пост-експлуатаційних заходів, таких як закриття об’єкта, рекультивація та моніторинг після закриття.
Зазначається, що експерти НАДПУ, які брали участь у створенні проєкту, неодноразово наголошували на тому, що добувачі корисних копалин вже несуть значне фіскальне навантаження через сплату екологічного податку за розміщення відходів гірничої промисловості.
«До того ж, цей податок було збільшено без належного обговорення з бізнесом через ухвалення законопроекту №5600 (прийнятий у 2021 році – Ред.), а сьогодні 45% надходжень від цього податку йдуть до загального фонду держбюджету, а не на цільові екологічні потреби», – нагадують в асоціації.
В НАДПУ, враховуючи, що запровадження фінансового забезпечення є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, пропонують впровадити виважений розмір та механізм фінансового забезпечення та одночасно скасувати податок.
Згідно порівняльному аналізу міжнародного досвіду, проведеному асоціацією, у країнах з розвинутою гірничою галуззю, таких як Україна, фінансове забезпечення та дублюючі податки не застосовуються одночасно.
