У липні 2021 року набрав чинності так званий закон про амністію капіталів.
Офіційна назва документу, який викликав обурення частини суспільства та експертного середовища, дуже довга та заплутана: «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Цей закон, а також інші законодавчі новації останніх часів, породжують низку додаткових питань. Чому легалізація капіталу, яка триватиме один рік, стосуватиметься кожного українця? Чи будуть складнощі із великими покупками та готівкою у тих, хто нею не скористається? А також про те, чи варто зараз інвестувати в криптовалюту та цінні папери? І головне – чи можливо легалізувати прибутки, отримані через таке інвестування?
Про ці та інші «цікавинки» з реалій оподаткування прибутків бізнесу та приватних осіб Hubs поговорив із засновницею Міжнародної бухгалтерсько-консалтингової компанія WeDoITBM Оленою Матвійчук.
Спойлер від Hubs: легалізація прибутків для кожного українця – незворотна.
— Консалтинг в сфері бухобліку зараз ємна бізнес-ніша в Україні? Який фінансовий поріг входу на цей ринок?
— Потрібен ключовий ресурс у вигляді команди. Знайти кваліфіковані кадри – це головне. Справжні знання бухгалтера чи податкового консультанта, які так цінуються бізнесом, приходять із досвідом. Ну а він набувається роками праці – тому такі кадри дуже цінні. Далі вкладення в CRM систему для операційної роботи з клієнтами. Щодо офісу, то він потрібен номінально, переважна кількість роботи із клієнтами – дистанційна. Ну і через те, що ринок доволі конкурентний – потрібні інвестиції в маркетинг та піар.
— Хто потенційні клієнтські аудиторії для таких компаній як WeDoITBM?
— Наші клієнтські ринки – це, переважно, галузь ІТ, сфера послуг, креативна індустрія. Це малий та середній бізнес (ФОП, ТОВ, групи компаній, сімейний бізнес). А також фізичні особи – приватні інвестори. Досвідчений бізнесмен розуміє, що знайти кваліфікованого бухгалтера – це на вагу золота. Але не кожен, особливо малий бізнес, може собі фінансово дозволити залучати бухгалтера, кадровика та податкового консультанта, як найманих працівників і сплачувати їм зарплату з податками. Саме в таких випадках кваліфіковані послуги на аутсорсі – це найкраще рішення.
Те ж саме і про звичайну фізособу, якій потрібні нерегулярні бухгалтерські послуги чи податковий консалтинг. Наприклад, найбільш затребувані послуги у фізичних осіб – це декларування прибутку від інвестиційної діяльності (наприклад, в криптовалюту чи цінні папери), чи від здачі нерухомості в оренду. Адже держава зараз вочевидь взяла курс на звуження рамок по обороту готівкових коштів – потрібна легалізація прибутків.
Знаєте, взагалі бухгалтерський консалтинг цінується тими підприємцями чи фізособами, які зіткнулися з проблемами і зрозуміли, що податки треба сплачувати і державні органи «не сплять». Багато дрібних підприємців вважає, що не існує ні контролю, ні відповідальності. Але це до певного часу. Проблема в податковій культурі, яка підвищується у населення саме тоді, коли держава максимально починає займатися питанням легальності прибутків громадян.
— Ви кажете, що думати про легалізацію прибутків треба вже будь-якій особі. Але більшість не вірить у серйозність цих намірів і не поспішає користуватися амністією капіталу. Назвіть основні причини, чому за Вашою професійною думкою фізособам в Україні слід в цьому році думати про легалізацію статків. Ваші прогнози, що чекає українців через рік?
— Перше. Держава зараз готує «батіг», адже хто протягом року не задекларує доходи, після закінчення амністії відповідатиме перед законом. Податківці будуть застосовувати «непрямі методи» виявлення порушень – просто кажучи, порівнювати доходи з витратами і способом життя. Мінфін спільно з Податковою готують законопроєкт, що запровадить механізм оподаткування доходів українців, джерела походження яких вони не зможуть пояснити.
Скептично налаштовані українці, які не збираються брати участь у податковій амністії, мусять зрозуміти, що будуть вимушені платити вже більше після неї, якщо спробують придбати якусь річ або автівку, об‘єкт нерухомості тощо і не зможуть пояснити документально звідки у них гроші. Це світова практика розкриття інформації про фінансову діяльність. Тому цивілізовані країни ведуть в цю площину і Україну. Просто нагадаю, що МВФ давно вже наполягає на запровадженні непрямих методів визначення доходів українців. Тренд на всеохоплююче перетікання всіх розрахунків в безготівкову форму закріплено також і у Спільній заяві щодо стратегічного партнерства України та США від 1 вересня 2021 року за результатами зустрічі президентів двох країн.
І друга причина – банківський фінансовий моніторинг. В багатьох українських банках він вже жорсткий. Через рік, після завершення амністії капіталу, проблеми у тих, хто не легалізував власні статки – тільки посиляться. Тому що, з точки зору держави, гроші з «під матрацу» ви вже задекларували, тож далі тільки прозора діяльність. Ніхто не зможе сказати, що то були накопичення, спадок від бабусі і таке інше. Отже, якби хто цього не хотів, але реалії саме такі.
— До речі, більшість критики амністії капіталу стосується того, що вона вигадана для спрощення легалізації статків державних службовців через їх родичів. Ви підтримуєте чи ні це твердження?
— Наскільки відомо, спочатку хотіли абсолютно всім дати можливість амністуватись, без обмежень. Але в ході консультацій вирішили чиновникам обмежити право на участь в амністії. У законі прямо заборонено брати участь в амністії особам, які були державними службовцями з 1 січня 2005 року. Звичайно, скористатись правом податкової амністії можуть родичі колишніх і нинішніх держслужбовців. Але ж ви розумієте, що родичи, які мають спільне господарство з чиновником, мають вказуватися в декларації чиновника. Тож, якщо, скажімо, родич задекларує якісь статки, які не вказані раніше в декларації, це буде вже кримінальна відповідальність.
Інша справа, що після амністії капіталу можна очікувати створення такого собі виду бізнесу – «легалізованих позичальників». Громадянин, який скористається податковою амністією і легалізує певний капітал, потім зможе давати начебто в борг тим пересічним громадянам, хто не подбав про легалізацію своїх доходів. Але про масовість таких оборудок не варто й казати, бо скоріш за все послуги таких «посередників» будуть доступні доволі заможним громадянам. Як, в принципі, зараз такі «послуги» надаються чиновникам.
— Ваша компанія окрім бухгалтерського обліку надає консалтинг в сфері легалізації доходів від різного виду інвестиційної діяльності – від акцій на біржах до криптовалюти. Але ж ми добре розуміємо, що багато інвестконсультантів взагалі публічно кажуть, що така легалізація не потрібна. Хіба так важливо і головне можливо зараз в Україні легалізувати прибуток від, наприклад, купівлі-продажу крипти?
— Звичайно легалізація криптовалюти – це абсолютно нормальний хід в правовому полі. Декларуєш, сплачуєш податки і використовуєш як хочеш. Наразі реально не вистачає ані законодавства в цьому питанні, ані регулятора.
Тому створення Національної служби з регулювання обігу віртуальних активів дуже допоможе. Наразі ДПС поки що роз‘яснює щодо амністії капіталу, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, тому підстав для її відображення декларантом у одноразовій добровільній декларації поки що немає.
Ключове слово – поки що. Адже 21 вересня на підпис Президенту пішов прийнятий Радою законопроект №3637 «Про віртуальні активи», який регулює галузь криптовалют і тепер її тримачі зможуть легально її обмінювати та декларувати, а міжнародні криптокомпанії – реєструвати блокчейн-бізнес в Україні. Можна спрогнозувати, що це створить цілий ринок посередницьких послуг для оплати товарів криптоактивами, їх зберігання, обміну.
— Так, але ж законопроект – рамковий без деталей…— Дійсно, механізми і процедури дій з віртуальними активами в ньому не прописані – закон їх тільки вводить в легальне поле. І набере чинності він тільки разом із прийняттям іншого закону – про оподаткування операцій із криптовалютами. І вже з‘явився цей законопроект щодо змін до Податкового кодексу, згідно з яким податок на прибуток з віртуальних активів для фізосіб складе всього 5% + військовий збір 1,5%, а для юридичних осіб – просто 5%.Такий пільговий режим оподаткування крипти пропонують ввести на 5 років. Причому важливо, що податок буде саме з прибутку, не з обороту. Добре, що законодавець розуміє, що застосування до ринку крипти існуючих умов оподаткування призведе до повної тінізації галузі на старті. Якщо такий 5-річний пільговий режим оподаткування все ж таки запровадять, думаю приватні інвестори суттєво збільшать свої активи за рахунок криптовалюти, а не цінних паперів. Я б дуже радила на перспективу замислитися про легалізації в цьому секторі.
Від Hubs розмовляла Ірина Гордійчук
