Держава опинилась на одному місці з африканською країною Есватіні
В Індексі сприйняття корупції, який визначає Transparency International, за підсумками 2021 року Україна втратила відразу п’ять позицій та посіла 122-е місце серед 180 країн. Так, Україна набрала 32 бали у Corruption Perceptions Index (CPI), що на один бал менше, повідомляє Hubs.ua.
За підсумками 2021 року Україна знаходиться на одному місці з африканською країною Есватіні (Свазіленд), яка теж набрала 32 бали. На 1 бал випередили Україну Єгипет, Непал, Філіппіни, Замбія та Алжир. Україна має один із найгірших показників у Східній Європі.
Для порівняння — сусіди України мають такі показники СРІ у 2021 році:
- Польща — 56 балів і 42 місце (у 2020-му було 56 балів і 45 місце);
- Словаччина — 52 бали і 56 місце (було 49 балів і 60 місце);
- Румунія — 45 балів і 66 місце (було 44 бали і 69 місце);
- Угорщина — 43 бали і 73 місце (було 44 бали і 69 місце);
- Білорусь — 41 бал і 82 місце (було 47 балів і 63 місце);
- Молдова — 36 бали і 105 місце (було 34 бали і 115 місце).
Позаду України опинилася лише Російська Федерація, яка набрала 29 балів і посіла 136 місце (у 2020 році — 30 балів і 129 місце).
Незмінними лідерами рейтингу залишаються Данія та Нова Зеландія. У 2021 році до них доєдналася Фінляндія — всі країни набрали по 88 балів.
У кінці рейтингу залишаються країни з нестабільною політичною ситуацією, військовими конфліктами, там де уряди лише частково контролюють територію держави — Сомалі (13), Сирія (13) та Південний Судан (11).
У Transparency International Ukraine вважають, що на зменшення балів України вплинули такі події:
- Рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким він звільнив від відповідальності за недостовірне декларування топпосадовців, чиновників і суддів;
- Зміни до антимонопольного законодавства, які могли нашкодити бізнесу захищати свої права під час оскарження публічних закупівель;
- Загострення втручання у роботу Вищого антикорупційного суду, зокрема, йдеться про провадження у КСУ щодо конституційності ВАКС як спеціалізованого суду;
- Загальне зростання тиску на антикорупційну екосистему, у тому числі через тривалу відсутність постійних керівників в інституціях (конкурс з відбору керівника САП триває понад рік, а голови АРМА був запущений восени 2021-го — майже через два роки після звільнення попереднього очільника Агентства, в обох випадках є запитання до конкурсів);
- Затримка з імплементацією судової реформи, попри ухвалення законодавчої бази для її старту;
- Відтермінування прийняття Антикорупційної стратегії у другому читанні.
У організації зазначили, що дослідження 2021 року виявило закономірність між рівнем корупції та забезпеченням державою прав і свобод людини.
«Починаючи з 2012 року, громадянські свободи в 90% країн стагнували або знижувалися. Згідно з фінальним дослідженням, корупція сприяє як порушенню прав і свобод людини, так і занепаду демократії. У країнах, в яких недостатньо забезпечені захист та реалізація прав та свобод людини, корупція поширена частіше, ніж у країнах стійкої демократії», — сказано у звіті TI.
Нагадаємо, CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо на підставі кількох досліджень (8−11 в залежності від країни). Індекс вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.
Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.
Індекс сприйняття корупції дає змогу порівнювати дані різних країн, використовуючи єдиний підхід. Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.
Як повідомлялось, Україна посіла 117 місце серед 180 країн в Індексі сприйняття корупції – 2020, піднявшись у рейтингу на 3 бали.
