Перемогти дракона у собі

Як увімкнути національну ідею, не втратити друзів та перемогти Росію

smirnov1

Олександр Смірнов, креативний директор CMS Group

Останнім часом я багато пишу про мовне питання України, пошук національної ідеї, намагаючись донести дуже просту річ: неможливо побудувати сильну Україну слабким розумом та величною позою.

Тверезість думок, раціональність дій життєво необхідні для очищення країни.

Можна легко керувати стадом, якому достатньо видавати популістські гасла, щоб спрямувати, куди треба.

Складніше маніпулювати людьми, які думають.

Є речі, які неочевидні всім зараз, але такі прості та хрестоматійні, що передбачити майбутнє зовсім не важко.

На наших очах відбувається формування маленької та закомплексованої національної ідеї, яка будується на двох китах: ненависть до всього руського (симптоматика – відмова від руської мови, руських товарів, бойкот, тощо) та повернення до витоків української народної культури (вишиванки, Кобзар тощо).

Обидва кити легко обґрунтувати та пояснити: у нас є ворог — Росія, окупанти, війна і ми маємо зберігати свою культуру, щоб протистояти агресору.

Але до чого це нас призведе?

Ми повернемо до життя тіні забутих предків. Ми сконцентруємось на минулому: чемно повернемось до українських народних традицій, рішуче викреслимо з України-Русі – Русь. І це ще в найкращому сценарії!

Багато чого було вже сказано про те, що не можна будувати майбутнє, повертаючись до минулого.

Аргументувати це я не стану. Той, хто хоче в минуле, – повернеться самостійно.
Успіху в майбутньому досягає той, хто має силу та привабливість.

Успіху досягає країна, до якої хочеться іммігрувати, в якій хочеться жити.

Уявіть собі потенціал привабливості України, яка побудована на засадах української народної традиційності.

Уявіть собі потенціал України, яка побудована на засадах нового слов’янсько-татарського центру Європи.

Успіху досягає країна, до якої хочеться іммігрувати, в якій хочеться жити. tweet

Мені здається, що переваги останнього варіанту очевидні. Але щоб досягти його слід змінювати позиції.

Як перенести нас теперішніх до нас майбутніх? Зробити все, щоб Україна стала магнітом для еліт Східної Європи.

Ми маємо створити таку національну ідентичність, яка буде привабливою для інтелектуальних, культурних, робочих еліт Росії, Білорусі і навіть Польщі.

Що слід для цього зробити? Зрозуміти, що Україна – це мультикультурна держава, в якій лідером є не етнос, а громадянин, незважаючи на те, якої він національності.

І в рамках цього слід зробити так, щоб громадянину, незважаючи на те, хто він, в Україні було комфортно.

Зараз у нас багато ненависті. І це зрозуміло. Але ненависть не повинна закривати нам очі: ми маємо бачити двері, які слід негайно закрити, і залишити відкритими ті двері, які мають бути відкритими.

Якщо не хочемо, щоб наша злість не заважала нам у майбутньому, треба не відрікатись, а захищати своє.

Якщо Путін заговорить українською, ми ж не почнемо називати українську — мовою окупантів?

 Ненависть не повинна закривати нам очі: ми маємо бачити двері, які слід негайно закрити, і залишити відкритими ті двері, які мають бути відкритими. tweet

 

А якщо придивитись, то легко побачити, що «кляті москалі» їдять виделками.
Що тепер усі патріоти України мають відмовитись від виделок, бо виделка — знаряддя окупантів? В Росії струм – 220 вольт. 220 вольт — струм окупантів?! У нас буде 110?

І так ми вічно будемо бігати. Від самих себе.

Сильна нація завжди бере все краще: з історії, з досвіду, з оточення.
А слабкі — замикаються. І я дуже не хочу, щоб Україна замикалась.

Ми не можемо дозволити Росії стати головним фактором створення національної ідентичності громадян України tweet

Уявіть собі: не існує ніякої російської мови. Просто російська держава привласнила руську мову. Але ми не маємо дозволити їм цього.

Ми не можемо дозволити Росії стати головним фактором створення національної ідентичності громадян України.

Ми маємо скористатись Росією, забравши від неї все, що нам потрібно: кращих людей, кращу культуру, кращі ресурси. Ми маємо побудувати таку Україну, яка стане Східноєвропейською Швейцарією. Але для цього будьте готові до змін. Будьте готові ламати свої стереотипи та слухати інших, знаходити компроміси, чути один одного. Тому що велика мета виправдовує ці зміни.

Наші дії мають буди раціональними і поміркованими. Наша політика – агресивною і зваженою.

Час популізму та танців проходить. Реальність та розум – два вектори планування майбутнього.

Ми не можемо допустити, щоб усе було, як завжди.

комментария;

  1. Володимир Кузьменко said:

    Тут що, лише коментарі? А розмова з автором можлива? Саме в ній вся можлива суть. Чи автор кинув гранату — і голову в пісок?

*

Top